Ru
Головна Одеса Занепад “Куяльника”: конфлікти навколо санаторію та повільна смерть курорту

Занепад “Куяльника”: конфлікти навколо санаторію та повільна смерть курорту

24 квітня 2021 16:00
Євген Гусєв
Журналіст

Три тисячі туристів за сезон. Саме стільки охочих приїжджали раніше відпочити та оздоровитись у санаторії ім. Пирогова, що поблизу Куяльницького лиману. Нині весь комплекс знаходиться у стані “напіврозпаду” як з точки зору зношених споруд, так і через юридичні негаразди. 

Яким раніше був санаторій і що з ним зараз - розповідає Новини.LIVE Odesa.

Читайте також: “Цвях у труну Куяльницького лиману” - наскільки критичний стан водойми та чи є шанс її врятувати

Один з перших курортів імперії

Ідея створити санаторій на базі грязьових процедур прийшла лікарю з Одеси Ерасту Андрієвському. Йому вдалося буквально вмовити міську владу виділити бюджет. На ці кошти спочатку викупили частину території, яка тоді належала генерал-майору князю Жевахову, а потім розпочали будівництво. У 1833 році були зведені перші дерев’яні споруди - “парник” (для грязьових процедур) та “холодна купальня”. Офіційно заклад називався “Лікарня грязьових і піщаних лиманських ванн”.

Через 8 років санаторій почали розширювати: дерево активно замінювали на камінь, а туристи прибували активніше. У 1851-му засновник Андрієвський переїхав до Кавказу, після чого йому встановили пам’ятник на території лікувального центру. 

Коли Куяльницький лиман почали використовувати для видобутку солі - для курорту почалися тяжкі части. Врегулювати це вдалося новому головому лікарю Олексію Бертензону, який відреставрував старі споруди та звів ще одну здоровницю, 15 кабін та 7 нових будинків для проживання пацієнтів. До санаторію навіть підвели залізницю, оскільки у 70-80-ті роки попит на відпочинок там був велетенський. 

У роки Другої Світової війни санаторій не аби як постраждав. Підірвавши захисну дамбу, нацистські війська затопили парк площею 18 гектарів, вивели з ладу грязелікарню, зруйнували майже всі побудовані за роки п'ятирічок санаторії. Після завершення війни курортом знову почали активно займатися. У період з 1970 по 1980 було побудовано три великі корпуси, кожен з яких міг вмістити по тисячі пацієнтів. Вже після розпаду СРСР виникло питання - хто буде власником цінних земель.

У 1993-му створюється Федерація профспілок України, яка починає приватизувати сотні рекреаційних територій та об’єктів, а щоб робити це було простіше, вона стає головним очільником ПрАТ “Укрпрофоздоровниця”. Дотепер санаторій належить саме цій структурі.

Війна на кілька фронтів 

Хоч санаторій і закріплено за одним власником, займатися він ним не поспішає. За словами працівників, за останні роки поліпшити стан курорту взявся лише колишній керівник Араік Погосян, який обіймав цю посаду з 2011-го року. Спільними зусиллями з колективом комплексу, вони відремонтували 2 корпуси, басейн, процедурні кабінети та придали території належний вигляд.

Втім, від “Укрпрофоздоровниці” почали поступати заяви, що є незадоволені якістю послуг та харчування. Ініціювали навіть перевірки, після яких Погосяну видали акт, у якому не було сказано про жодні порушення. 

“Зрозуміло, що ці люди не хочуть, щоб “Куяльник” розвивався, як розвивається. Вони або продадуть, або збанкрутять. Зараз прибуток санаторію зростає. Є хороший колектив, відпочивальники, тисячі спинальників по Україні, асоціація інвалідів України, які пишуть подяки за, те, що ми робимо. Переселенців скільки років ми містили. Нам досі держава повинна 10 мільйонів за їх утримання”, - заявив Погосян 4 липня 2019-го виданню УСІ.

В результаті, його все ж зняли з посади та поставили на заміну Олександра Нагорничевського. Через це відбувся скандал - частина колективу не давала новому директору виконувати свої обов'язки, а землевласник звертався до нацполіції та СБУ, звинувативши Погосяна у “махінаціях через суд та блокування роботи керівництва”.

У 2019 році компанія “Ribas Hotels Group”, що належить одеському підприємцю Артуру Лупашко, мала тверді наміри щодо порятунку санаторію. Проєкт мав назву “Куяльник 2.0”, а маркетологи активно публікували візуалізації того, як можуть виглядати відновлені корпуси. Проте працівники курорту були не в захваті. 

“Ribas Hotels Group” вже займалася "розвитком" санаторію “Куяльник” за договором протягом декількох років. Неефективний маркетинг, погана організація роботи, хабарі і злодійство - ось головні досягнення цієї компанії і її співробітників за той час”, - зазначили співробітники на сторінці здоровниці у Facebook.

Сама компанія відхрещувалась від будь-якого негативного впливу на санаторій зі свого боку. Тим не менш, у 2018 вона була замішана у черговому земельному конфлікті. Так, чорноморську здоровницю “Зелений мис” через суд визнали державною власністю, проте в “Укрпрофоздоровниці” передавати об'єкт не поспішали. Тоді “Ribas Hotels Group” почали розповсюджувати інформацію, що санаторій захопили рейдери. Наступного дня стало відомо, що ними виявились представники Фонду профспілок України та Нацгвардії, які просто хотіли оглянути територію.

Проте плани всіх забудовників перервав Кабінет Міністрів України, коли у 2021-му надав Куяльницькому лиману статус національного природного парку. Фактично це означає, що споруди поки залишаються у розпорядженні “Укрпрофоздоровниці”, а от земля під ними - відходить уряду. Існує можливість, що влада буде займатися санаторієм під час будівництва об'їзної дороги, яка має проходити вздовж узбережжя Куяльницького лиману. 

 Жорстока реальність

Як зазначають місцеві - санаторій знаходиться у стані занепаду. Туристів залишається зовсім мало, а будівлі зношені на 87%. Втім, всі пов’язані з курортом не поспішають покидати його територію, адже вони проживають там поколіннями. 

“Коли ще тільки заявили про повторне відкриття санаторію у 61-му, люди сподівалися що їм виділять тимчасове житло у старих корпусах. Але вже так вийшло, що всі залишились на постійну основу. Зараз тут зареєстровано приблизно 340 людей, а ще діти. Всі вони - пращури попередніх працівників “Куяльника”, тому керівництво на них вже ніякої уваги не звертає. Єдине що, вони хоч і прописані, але права на власність не мають. Тому, якщо будуть якісь зміни - їх просто виселять”, - анонімно зазначила адміністраторка місцевого ЖКГ для Новини.LIVE Odesa.

Щодо будівель - частина з них нагадують кадри з постапокаліптичних фільмів. Історичні пам’ятки, через відсутність належного догляду, обсипаються на очах, а їх архітектурна цінність з кожним роком стає все більш примарною. Втім, деякі приміщення досі експлуатуються у різних цілях. 

А от покинутий третій багатоповерховий корпус вже можна назвати мрією туриста-екстремала. Так званий стиль “радянського футуризму” додає споруді моторошної атмосфери, що надовго втиснеться у пам’ять, якщо осмілитися туди зайти. Розтрощені шматки скла розсипані на кожному поверсі, як і понівечені меблі. Стіни розмальовані графіті, а балкони хитаються від легкого пориву вітру. Врятувати корпус можна лише якщо заново його перебудувати. 

На офіційному сайті комплексу вартість відпочинку варіюється від 680 до 2 000 грн. за добу. Мінімальний період, на який можна забронювати номер - 12 днів. У вартість також входять всі лікувальні процедури та “шведський стіл” три рази на добу.

Чого чекати далі?

Як відомо, влада ініціювала будівництво об'їзної дороги “Одеса - Южне”. Наразі існує 4 варіанти її маршруту, серед яких найбільш вірогідний - повністю вздовж узбережжя Куяльницького лиману. Це розділило громадськість “на два табори”, оскільки одні впевнені, що насичений транспортний рух знищить місцеву природу, а інші запевняють, що магістраль підштовхне уряд до інвестування у збереження навколишнього середовища. Про найбільш оптимальний розклад подій розповів член постійної комісії з питань транспорту і дорожнього господарства Петро Обухов.

“Я був у тому місці де планують прокласти дорогу. Це гарне й тихе місце, тому я не впевнений, наскільки це хороша ідея. Хоча вони аргументують це тим, що так буде найменше поворотів. Серед усіх варіантів мені найбільше подобається блакитний, оскільки він найменш проблемний. Там досить буде розширити вже існуючий шлях, а потім повести його туди, де вже ніхто не живе”, - пояснив політичний діяч.

Будівництво вже розпочалося. Наразі будівельники займаються розширенням дороги на дванадцятому кілометрі траси “Одеса - Южне”. У цілому, санаторій ім. Пирогова - занадто перспективне місце, яке поки залишається закинутим. Одеська влада теж не виявляє інтерес щодо збереження цінної рекреаційної зони. Не дивлячись на те, що територія місту не належить - підтримка санаторію потенційно могла б збільшити кількість бажаючих не тільки відпочити біля моря, а й покращити своє здоров’я.

Сам лиман продовжує висихати та бентежити екологів, тому Новини.LIVE Odesa взяв проби місцевої води для перевірки.

Нагадаємо: