Що було на місці Одеського автовокзалу 100 років тому: у мережі з'явилися історичні фото

Одеський автовокзал – добре знайома місцина мандрівникам та місцевим мешканцям, однак мало хто замислюється над тим, що було на його місці 100 років тому.

Унікальні архівні фото зібрало Новини.LIVE

Читайте також: У мережі з'явилося фото Одеського оперного театру 60 річної давності – як він виглядав

Розкішні сади та маєток

Палац Разумовського

Мальовнича місцина, де зараз розміщується Одеський автовокзал, на початку 19 століття був володінням графа П. А. Разумовського. Там він облаштував сад та звів малий палац. Після смерті Разумовського палац неодноразово змінював власників та свій вигляд.

Малий палац Разумовського 

На початку 20 століття цим домом та збереженим садом заволодів місцевий підприємець Л. Н. Шапіро. Відомо, що на початку 20 століття там працював невеликий пивний завод Л. Шапіро, а пізніше там переобладнали приміщення під ресторан "Північний ведмідь". Будівля розміщувалась в кінці Колонтаївської вулиці і простояла там до середини 20 століття, поки її не знесли під нуль для зведення автовокзалу. 

Колишній ресторан "Північний ведмідь" (фото 1920-х)

Одеський автовокзал побудували на кінці вулиці Дзержинського (нинішня Колонтаївська) у 1964 році за кресленнями архітектора Наркевича Л. М. Аналогічну схему використовували й для побудови київського автовокзалу. Офіційне відкриття відбулося 5 листопада 1964 року, а першим рейсовим автобусом, що відправився звідти, став "Одеса – Київ". В ході забудови нових вулиць та розвитку інфраструктури, там не залишилося жодних слідів від маєтків, палаців та розкішних садів. 

Дізнайтеся більше про історію Одеси

  • Один з найвідоміших символів Одеси – це легендарні Потьомкінські сходи. Їх будівництво розпочалось у 1837 році, а завершилося тільки у 1842 році, але допрацювання й подальші роботи з укріплення тривають й у наш час. Споруду у різний час іменували Портовою, Гігантською, Рішельєвською, Воронцовською, сходами Миколаївського бульвару, сходами бульвару Фельдмана, Приморською, Бульварною. А оригінальну назву вони отримали лише в 50-ті роки завдяки фільму "Броненосець "Потьомкін" Сергія Ейзенштейна.