Деколонізація в Одесі стоїть на стопі — активісти про процес

В Одесі питання завершення демонтажу забороненої символіки та оновлення складу історико-топонімічної комісії поки залишається невирішеним. Громадські активісти та юристи відзначають відсутність реакції на звернення щодо цих питань. Вони наголошують, що тема національної пам’яті є символічно важливою не лише для міста, а й для всієї країни.

Про це написав адвокат Артем Карташов, передає Новини.LIVE.

Звернення до міської влади

За словами адвоката та громадського діяча Артема Карташова, звернення з вимогою завершити виконання розпорядження начальника Одеської ОДА щодо демонтажу заборонених об’єктів залишаються без відповіді. Йдеться як про символіку, пов’язану з імперським і радянським минулим, так і про кадрові рішення в історико-топонімічній комісії.

Карташов зазначає, що завершення деколонізації в Одесі давно вийшло за межі міста та області, адже питання має національне значення. На його думку, відсутність активних дій у цій сфері може позначитися на репутації очільника міської військової адміністрації.

"Кредит довіри не вічний, і якщо не діяти дзеркально Труханову, якого роками вимагали позбавити посади через саботаж деколонізації, то з часом люди вже не бачитимуть різниці", — відзначає Карташов.

Скандали з деколонізацією

Процес деколонізації в Одесі з самого початку супроводжується гучними скандалами та неоднозначними рішеннями. Одним із найбільш резонансних епізодів стала доля пам’ятника Пушкіну на Приморському бульварі. Попри тривалі вимоги активістів щодо його негайного демонтажу, міська влада обрала компромісний варіант. Монумент просто забили дерев’яними дошками, оголосивши, що його доля вирішуватиметься згодом через статус об’єкта ЮНЕСКО. Це викликало хвилю обурення серед громадськості, яка назвала такий крок спробою зберегти імперський символ у публічному просторі.

Водночас рішучіші заходи були вжиті щодо пам’ятників Катерині II та Олександру Суворову. Після довгих суперечок їх все ж таки демонтували та перенесли на зберігання до Одеського художнього музею. На черзі — виконання розпоряджень щодо усунення інших об’єктів, зокрема пам’ятника Бабелю та низки інших знаків, що підпадають під дію закону про деколонізацію.

Нагадаємо, ми повідомляли, що у Верховній Раді зареєстрували проєкт постанови №15052 про встановлення в Україні святкового дня — День української жінки. Документ передано на розгляд керівництву. Станом на ранок 3 березня текст постанови відсутній на сайті Ради. Тому невідомо у який день пропонують відзначати це свято.

Також ми писали, що у Національному музеї історії України у Другій світовій війні демонтували російськомовні написи зі скульптурної галереї, що залишилися з радянського періоду. Цей крок став черговим етапом у процесі деколонізації музейного простору та очищення його від ідеологічних маркерів тоталітарного режиму.