Футболки з 1990-х, старі листівки та унікальний вініл — чим живе легендарна одеська "Старокінка"

Старокінний ринок має декілька павільйонів, де продають все — від інструменту для дрібного ремонту до рибок та папуг. Але у вихідні навколо нього розгортається жвава торгівля з землі — "блошиний ринок".

Сюди приходять не тільки купити раритетні чи просто необхідні для дому речі, що були у використанні, але і поспілкуватись та обговорити, наприклад, останній ефір Арестовича. Широкими вулицями "блошиного ринку" прогулялися кореспонденти Новини.LIVE.Одеса Євген Лисий та Юлія Браславська.

За рік торгівля розрослася

Старокінний ринок розташований у кварталі, обмеженому вулицями Розкидайлівською, Скісною, Олександра Кутузакія та провулком Старокінним. Але на вихідні торгівля виплескується далеко за його межі.

Ми зустрічаємось на розі вулиць Сєрова та Південної. Ще рік тому треба було йти ще один квартал униз і тільки там з'явились перші розкладки товарів із землі. 

"Сильно розрісся ринок, ніколи такого не було", — констатує місцева жителька Любов Іванівна та гнівно відмовляється від фото.

Тетяна торгує тут вже багато років, але не кожні вихідні, а коли є час від основної роботи.

На шматку поліетилену розкладені старі фотографії радянських акторів, листівки, пара кулонів та дитяча джинсова кепка.

"Сьогодні вже було "на почин" (перший продаж за день. — Ред.), пішли запонки за 25 гривень. Є ще в Одесі естети", — посміхається Тетяна.

Навіщо йдуть на "блошиний ринок"

Домашні рослини, різноманітне взуття, одяг, значки та книги. Одесити приходять сюди, аби відчути дух "старої Одеси", а ще поспілкуватись та купити якусь дрібничку, номінально поторгувавшись перед цим.

"Це місце зустрічей та ностальгії", — каже постійна відвідувачка "Старокінки" Ірина.

"Старокінка" тривалістю у життя

Коли йдеш вздовж вулиць, на яких розкинувся "блошиний ринок", легко пройти повз свого друга чи знайомого — очі прикуті до товарів, які лежать просто неба. У більшості — звичайні старі і не дуже речі, часто поламані та побиті часом. Але є рідкісні товари та унікальні продавці.

Владиславу виповнилось 60, він торгує на "Старокінці" з 12 років. Більш ніж серйозний "вуличний" стаж.

"Я меломан взагалі, але найбільше полюбляю арт і прогрес-рок. Групу Yes не дуже люблю, мені Rush більше до вподоби. Але усе меркне перед Emerson Lake & Palmer", — розповідає чоловік.

Платівки коштують від 400 до 1600 гривень. найкоштовніші — три альбоми Pink Floyd. Музику 1970-х не розхоплюють, але за день продавець-меломан заробляє декілька сотень гривень.

Для туристів "Старокінка" може бути не менш цікава, ніж для місцевих — і той самий дух "старої Одеси" вона, мабуть, передасть набагато краще, ніж розкручений "Привоз". Тож тим, хто збирається до Одеси, варто зберегти кілька сотень гривень та купити собі пару запонок, стару листівку, а то й унікальний за нинішнім часом вініл. Це буде і "непопсовий" сувенір, і підтримка справжнього одеського "малого" бізнесу.

Більше новин: