"Люциферин" серед компонентів, чипування та контроль населення: як поширюються фейки про вакцину і як з цим боротися
Поділитися
Поширення фейків стосовно вакцинації розпочалося задовго до того, як в Україні був зафіксований перший випадок захворювання на коронавірус і триває й досі. Черговим приводом для спекуляцій стала смерть подружжя під Одесою, коли у соцмережах стверджували, що сталося це нібито через щеплення. І хоча інформацію спростували, проблема тотальної дезінформації потребує вирішення.
Тому Новини.LIVE Odesa розповідає, як утворюються і розповсюджуються фейки про вакцинацію та чим це загрожує.
Читайте також: У Нацполіції пояснили, як перевірятимуть COVID-сертифікати українців
Усвідомлений вибір чи вплив маніпуляцій
Антивакцинаторські настрої за своєю суттю – це не лише заперечення науки, а й спроба втекти від контролю влади. Недарма більшість так званих аргументів проти щеплення базуються на теоріях змови про "чипування", "відстеження та зачистку населення". Підбурюється це ще й карантинними обмеженнями, які, на думку антивакцинаторів, існують всупереч їхнім людським правам.
При цьому жодна офіційна статистика чи наукове підтвердження користі вакцин не може вплинути на свідомість противника щеплень, адже все це публікується "під контролем та цензурою" тієї ж влади. Тому люди будуть й надалі вірити фейкам, скільки б їх не спростовували.
Детальніше це пояснюється у дослідженнях Пітера Дітто з Каліфорнійського університету. Фахівець виявив, що суспільство проявляє скептицизм вибірково – ставлення до фактів, які відповідають особистим вподобанням, принципам чи політичним поглядам є менш критичним, ніж зазвичай.
Серед антивакцинаторів, як суспільного руху, є й свої лідери думок. Їхні мотиви варіюються від "священної місії" до банального бажання набрати аудиторію та заробляти на ній.
"Лідери думок зазвичай мають сильний дар переконання. І якщо вони раніше хоча б один раз мали рацію, то надалі їхня думка сприйматиметься як істина. Так, наприклад, "працює" ворожіння – так звана ворожка найчастіше просто хороший психолог з даром переконання, і якщо вона одного разу "передбачить" щось правильно (тут грає роль випадковість і психологія) – потім клієнт завжди буде сприйматиме її як "пророка/оракула/екстрасенса" тощо. На жаль, це має негативні наслідки", – поділилася психологиня Аліна Майбога.
Важливо розуміти, що основна методика лідерів думок – маніпуляція нестабільним емоційним станом своєї аудиторії. Раптова поява COVID-19 з усіма наступними наслідками шокувала і налякала весь світ. А страх, як і будь-яка інша сильна емоція, зміщує логіку на другий план.
Холодна інформаційна війна
Ще одними активними поширювачами фейків, на думку політологів, є російська влада. Фахівці пояснюють це тим, що керівництво країни-агресора умисно намагається посіяти хаос серед населення та підірвати довіру до української влади.
"В Росії є велика ботоферма, створена Сурковим (Владислав Сурков є колишнім помічником Путіна – ред.) на базі спецслужб, зокрема, ФСБ. Коли ще у 2014-му році вони зрозуміли, що тема "руської єдності" не працює у Києві та Львові, у них з’явилася ідея стосовно так званого зовнішнього правління. Згодом РФ почали пропагувати в центральній та західній Україні меседж, що зовнішнє правління Вашингтону чи Брюсселя нічим не краще того ж Кремля. Люди почали вірити, і вже на базі цього продовжилася пропаганда антиковідних та антивакцинаторських мотивів", – пояснив політолог Мар'ян Ощановський.
Як протистояти небезпечним фейкам
Повертаючись до наслідків поширення дезінформації стосовно коронавірусу та щеплення, варто виділити головний – загроза людському здоров'ю та життю. Через це лікарі навіть прирівнюють активну ковід-дисидентську діяльність до тероризму.
Втім, боротися з цим у примусовому порядку не вийде, адже це лише посилить недовіру та невдоволення владою. Люди будуть шукати "обхід" – купувати фальшиві сертифікати тощо. Про подібний випадок для Новини.LIVE Odesa розповідала голова благодійного фонду "Корпорація Монстрів" Катерина Ножевнікова.
"Після введення обов’язкової вакцинації багато хто почав купувати "липові" довідки. Через це вся статистика зіпсується, і буде важко розуміти подальшу картину подій. Як приклад, (24 вересня – ред.) від коронавірусу померла вчителька, у якої була підроблена довідка", – зазначила волонтерка під час інтерв’ю.
Фейки про смерть людей, які нібито були вакциновані, поширюються набагато швидше, ніж спростовуються. Тому боротися потрібно не лише з підробленням довідок, а й ставленням до щеплення загалом. Знову-таки не через примус.
"Дійсно переконувати людей можуть ті ж лідери думок. Але часто для цього потрібні особисті приклади, спілкування з авторитетами, і щоб це лунало в маси якомога більшою кількістю незалежних від політики людей. Бо немало наших співвітчизників наразі щиро продовжують вважати, що це все "бізнес" і комусь потрібно. Розбираючи ту ж вакцинацію, спочатку було б продуктивніше змінити рівень усвідомленості народу і їх негативних установок загалом, а далі вже переводити це в кожну окрему тему", – резюмувала психологиня Аліна Майбога.
Аби викорінити цю проблему, потрібна чітка взаємодія влади, соцмереж та громадських організацій. Проте на це потрібно не рік і не два, тому простіше навчитися відрізняти реальність від дезінформації власноруч.
Для цього існують декілька простих принципів:
- Шукайте першоджерело – якщо у новині вказані конкретні люди, організації чи ланки влади – перевіряйте інформацію на їх офіційних сторінках у соцмережах;
- Перевірте автора – якщо вказано, хто написав новину чи публікацію, то варто переглянути його минулі роботи, якщо такі взагалі були;
- Використовуйте фахові ресурси – в Україні та поза її межами є безліч сайтів для перевірки фактів (Тексти, По той бік новин, FactCheck.org, SciCheck, STOP FAKE);
- Перевіряйте фото – найпростіший спосіб знайти зображення – за допомогою Google Chrome. Натисніть на фото та виберіть "пошук за зображенням". Або використайте сервіс TinEye.
Якщо ж сумніви стосовно вакцинації не зникають – краще поспілкуватися з сімейним лікарем та пройти медичний огляд. Піддатися емоціям хоч і легко, але коли від цього залежить життя та здоров’я, то краще тримати розум холодним і не припиняти фільтрувати інформацію.
Більше оперативних новин шукайте в Telegram та Viber Новини.LIVE Odesa.
Читайте Новини.LIVE!
