Над Одещиною збито три крилаті ракети Х-59: чим вони небезпечні

На світанку по Одещині ворог спрямував три крилаті ракети Х-59. З напрямку Чорного моря з літаків Су-30 ворог намагався атакувати південь області. Всі ракети збито силами протиповітряної оборони над морем.

Про це повідомляє ОК "Південь".

Що відомо про ракету Х-59

Х-59 — радянська і російська високоточна авіаційна ракета класу "повітря-поверхня" середнього радіусу дії.

Призначена для ураження важливих наземних та надводних об'єктів противника, прикритих ППО, що візуально виявляються оператором у будь-який час вдень у простих метеоумовах, а також має протикорабельне застосування.

Після розвалу СРСР роботи над Х-59 продовжились, і ракета була майже повністю видозмінена, отримавши індекс Х-59М. Дальність кардинально збільшили.

Бойове застосування

Ракети Х-59М використовувалися під час бойових дій у Чечні для знищення укриттів та складів противника у горах. Клімат Північного Кавказу наклав серйозні обмеження застосування високоточної зброї — погані метеоумови. Від застосування ракет Х-59 відмовилися після чотирьох пусків.

Росіяни активно використовують цю ракету у війні проти України. Востаннє її будо збито 26 жовтня над Дніпропетровською областю.

Загроза з Чорного моря

Кількість російських кораблів, що маневрують поблизу узбережжя Криму, збільшилась з 6 до 10 одиниць. Порівнюючи із вчорашнім днем, коли на чергуванні носіїв крилатих ракет не було зафіксовано, то вже сьогодні напоготові 1 вдк та 1 надводний ракетоносій споряджений вісьмома "Калібрами".

Обстріли енергетичної інфраструктури

Агресор не вгамовується, продовжуючи нищити енергосистему України. Останній понеділок жовтня, як і всі понеділки місяця, став недобрим початком тижня. 31 жовтня внаслідок ворожих обстрілів сотні населених пунктів у семи областях країни залишились без енерго- та водопостачання. Якою наразі є ситуація в енергосистемі України, чи зможуть наші енергетики запобігти повному знищенню енергетичної інфраструктури і до чого готуватись українцям — Новини.LIVE запитали в експерта Інституту енергетичних стратегій Юрія Корольчука.