Навчатимемо жінок водити трактор — аграрії Одещини про продуктовий фронт

Часткову окупацію Херсонської області відчули на собі всі українці, адже саме з цього регіону йшов основний потік не лише кавунів та динь, а й овочів. Одеські аграрії вже другий рік поспіль розширюють площі саме під ці культури, щоб внутрішній ринок не відчував їх браку і таким чином стримувалися ціни. Ось тільки вирощувати продукцію у воєнний час стає дедалі складніше.

Про те, з якими проблемами сьогодні стикаються аграрії, журналісти Новини.LIVE дізнавалися особисто.
 

Проблеми аграріїв сьогодні

Росія, розпочавши війну в Україні, окупувала понад 20% урожайних земель, де вирощувалися культури як для внутрішнього ринку, так і на експорт. Сьогодні Одеська область зайняла провідну нішу агросектору, засіявши 14 тисяч гектарів полів овочевими культурами, але проблеми, з якими стикаються землероби, починаються вже на момент засівання майбутнього врожаю.

"Зараз морських шляхів немає, завозити насіння та добриво доводиться наземним транспортом. Внаслідок затримки на кордоні, та й вартість доставлення зростає. І це вплинуло не лише на Україну, а і на багато інших країн. Проблеми є, але стараємося з них виходити та шукаємо шляхи так, щоб якось зекономити. Важко зараз дістати необхідні добрива, а також препарати від хвороб рослин та шкідників", — каже виконавчий директор агрокомпанії Мурат Цхадая.

Варто також зазначити, що на агросектор сьогодні мали сильний вплив блекаути. Так урожай, який минулого року вдалося зібрати насилу, не вдалося через блекаути зберегти. Тонни продукції довелося просто викинути, оскільки реалізації вона не підлягала.

"Взимку, коли були відключення світла, холодильники не працювали. Для них потрібен дуже великий обʼєм електроенергії. Через це товар не тримався у відповідній температурі та починав гнити. Це збільшило кількість відходів, що вплинуло на собівартість", — наголошує Мурат.

Але, попри все, агрокомпанія продовжує саджати та вирощувати овочі. Цього року під ці культури виділили 500 га. Тут уже найближчим часом розраховують одержати перший урожай зимової цибулі, на підході молода картопля. Наступними підуть томати, перці та, звичайно ж, кавуни та дині. Наразі закінчується посів моркви та посадка пізньої картоплі. 

Ціна продукції

Ось тільки посадити — це лише початок довгого шляху. Рослини вимагають догляду та уваги. Плюс не варто забувати про хвороби та шкідників. Якщо вчасно не вжити необхідних дій, можна втратити весь урожай, а разом з ним і гроші, вкладені на початковому етапі. Окрім цього, велику роль відіграють погодні умови та наявність води.

"Все залежить від багатьох факторів: на початку сезону була проблема з поливанням, далі не знаємо, як буде з погодними умовами. Картоплі можна зібрати з гектара як 20 тонн, так і 50. Як і цибулі. Сподіваємося цього місяця вже отримати перший товар", — додає виконавчий директор агрокомпанії.

Сьогодні говорити про те, якою буде ціна овочів на полицях у магазинах і на базарах, поки ніхто не береться. Воно й зрозуміло, поки врожаю ще немає і до його збирання необхідно докласти ще чимало зусиль та грошей. Плюс ринок диктує свої умови — якщо продукції занадто багато, ціни опускатимуться, і навпаки.

Нестача рук

До того ж аграрії зіткнулися з іще однією чималою проблемою — нестачею робочих рук. Мобілізація вдарила по фермерах сильніше, ніж в інших сферах. Наразі катастрофічно не вистачає трактористів та механізаторів, а без них може стати вся робота. Якщо так піде і далі, то нічого не залишиться, як вчити жінок водити трактори та лагодити техніку. 

"У нас і так нестача рук, ми зараз намагаємося виходити із ситуації збільшенням робочого дня та залученням жінок. На сьогодні підприємство і так втратило 30% працівників, а що буде далі — невідомо. Будемо вчити на тракторах їздити вже і жінок теж", — зазначає агроном Сергій Петрович.

Ось тільки де брати жінок для роботи в полі, поки що теж незрозуміло. Зараз для того, щоб компанія змогла запрацювати на повну силу, необхідно як мінімум збільшити штат на 40 відсотків. Але всі чудово розуміють, що без чоловічої сили на землі не впоратися. Сьогоднішня так звана квота 50 відсотків на бронювання військовозобов'язаних практично нічого не дає.

"Я вважаю, що бронювання аграріїв від мобілізації необхідне і вони мають бути застраховані. Це харчова безпека людей. Бо хто ж тоді буде на землі робити?" — додає працівник агрокомпанії.

Одещина буде з овочами

Тим часом у департаменті аграрної політики, продовольства та земельних взаємин Одеської ОВА запевняють, попри всі проблеми та складнощі, що виникають із війною, регіон буде з усім необхідним. Продовольчій безпеці на сьогодні нічого не загрожує. Шляхом збільшення посадкових площ за деякими культурами навіть надлишки їх планується реалізувати в інших областях. 

"Ми практично отримуємо ті обсяги овочів, фруктів та зернових, які нам потрібні. Цього року ми збільшили переважно продукти борщового набору: картопля, буряк і помідори. Ми очікуємо отримати врожай на рівні 290 тисяч тонн овочевої продукції, що майже повністю покриває потреби області. Також частину ми будемо реалізовувати в інші регіони", — каже речниця Департаменту аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської ОВА Тетяна Беженар.

Найбільше овочевої продукції зараз вирощується одразу у кількох великих районах: Одеському, Білгород-Дністровському та Ізмаїльському. 

Допомога від держави

Сьогодні землероби та фермери можуть зареєструватися на програми від держави, області або міжнародних партнерів. Все залежить від виду зайнятості — зрощення, вирощування овочів та фруктів, тваринництво.

"Що стосується державної програми: це пільговий кредит 5-7-9. І ті нові підприємства, які планують відкритися на Одещині, можуть зареєструватися за цією програмою та отримати допомогу до одного мільйона гривень. Також є програми з оновлення техніки – це компенсація вартості вітчизняної техніки до 25%. Крім цього, є міжнародні програми підтримки фермерів. Кожен аграрій може отримати ту чи іншу допомогу, необхідно лише звернутися за консультацією", — зазначила речниця Департаменту.

Україна через бойові дії та російську окупацію втратила з аграрного сектору понад 80 мільярдів доларів. А враховуючи усі загальні потреби, для його відновлення необхідно 10 років та 56 мільярдів доларів. Ну, а поки, попри постійні ризики, Одеські землероби продовжують впевнено тримати продуктовий фронт, забезпечуючи українців овочами, фруктами, хлібом.