Новий Цивільний кодекс: юрист про зміни для одеситів

Новий Цивільний кодекс України — один із найбільших і найрезонансніших законопроєктів останніх років: він торкається кожного, хто укладає договори, платить аліменти, має акаунт у соціальних мережах або будь-коли думав про спадщину. 28 квітня Верховна Рада підтримала документ у першому читанні — що може змінитись і до чого готуватися українцям? 

Про це журналісти Новини.LIVE поспілкувалися з юристом Дмитром Ткаченком.

Цивільний кодекс України

Цивільний кодекс — це не просто черговий закон. Він регулює, мабуть, найбільшу кількість правовідносин між людьми: від укладення договорів до спадщини, від шлюбу до захисту особистих прав. Чинний документ був прийнятий у 2003 році. Віддтоді в нього вносили зміни, але глибоке перепрацювання розпочалось тільки зараз. 

"Цивільний кодекс — фундаментальний нормативний правовий акт для держави. Старий кодекс був прогресивний для своїх часів, але часи трошки змінилися, і відповідно постала потреба прийняти новий закон. Старий кодекс приймався тоді, коли не було криптовалют, не було фактично розповсюдження соціальних мереж.  Сьогодні все це є, і новий кодекс, він врегульовує певні питання", — пояснює Дмитро Ткаченко.

Сімейний кодекс всередині

Одна з найбільших структурних змін — поглинання Сімейного кодексу новим Цивільним. Раніше ці два документи існували паралельно й окремо. Тепер сімейні правовідносини стануть частиною єдиного кодексу — за моделлю, яка вже давно діє в більшості країн Європи. Це не просто технічне рішення: об'єднання кодексів означає зміну підходу до всього блоку сімейного права, включно з найгострішими питаннями — аліментами та розлученням.

"Новела цього кодексу — це те, що Сімейний кодекс включається у склад Цивільного кодексу і стає його частиною. Це, так би мовити, перехід до континентальної правової моделі, коли сімейні правовідносини — це частина цивільного кодексу", — зазначає юрист.

Аліменти: зона ризику

Саме аліментне питання стало одним із найбільш обговорюваних у суспільній дискусії навколо нового кодексу. Дві пропозиції — і обидві, на думку адвоката, потребують серйозного доопрацювання. Перша: звільнити боржника від виплат, якщо той з ким залишилась дитина має вищий дохід.

"В поточній редакції була пропозиція стосовно того, що аліменти не стягуються з боржника у разі, якщо людина, на користь якої вони стягуються, має більший дохід. Це виглядає дуже дивно, бо навіть якщо в матері більший заробіток, то це не означає, що батько не має брати участь у вихованні, розвитку дитини, в тому числі у витратах", — говорить Дмитро Ткаченко.

Друга проблема — скорочення строку стягнення аліментів. Сьогодні суд може присудити виплати за останні 10 років; новий кодекс пропонує обмежити цей термін одним роком. Адвокат пояснює, чому це несправедливо на практиці: матері, які перші роки просто виживали з дитиною й не мали ресурсу звертатися до суду, фактично втратять право на відшкодування.

"Якщо, наприклад, дитина лишилася з матір'ю, перші три роки мати просто виживає з дитиною, не намагається десь взяти якісь кошти. Потім вона приходить до того, що може стягнути з чоловіка аліменти, а, вибачте, можна стягнути тільки за один рік. А в поточній редакції стягнути аліменти можна за 10 років", — наголошує адвокат.

Цифровий образ

Ще одне гучне нововведення — поняття "цифрового образу" людини. По суті, це сукупність усього, що існує про людину в інтернеті: фотографії, публікації, профілі в соцмережах, відео. Новий кодекс дає право вимагати видалення цього цифрового сліду — і саме ця норма викликала найбільше занепокоєння у медійній спільноті. Адвокат визнає: ідея запозичена з європейського законодавства і сама по собі нічого поганого не несе, але в українській редакції вона розмита.

"Норма про те, що людина може вимагати видалення цифрового образу, може призвести до того, що певні резонансні журналістські розслідування, наприклад, чи якісь інші матеріали, які висвітлені на сьогоднішній день в інтернеті, певна людина може вимагати їх видалення", — попереджає Ткаченко.

Ключовим елементом, який потребує допрацювання у межах поняття "Цифрового образу" — є чіткі критерії визначення суспільного інтересу. За аналогією до європейського законодавства. Їх відсутність відкриває простір для зловживань. 

"Якщо ми беремо європейські норми, то там є чіткі критерії, там є тести для перевірки, чи втратила інформація суспільний інтерес. Так само в європейському законодавстві є виключення та інформація, яка не може видалятися, наприклад, наукові дослідження, журналістські розслідування. В нашому випадку цього поки що немає", — пояснює адвокат.

Термін доброзвичайність

Ще один термін, на який звертає увагу правова спільнота, — "доброзвичайність". Саме по собі поняття не нове: у цивільному праві Німеччини чи Франції воно існує давно й означає відповідність поведінки загальноприйнятим суспільним нормам. Проблема — не в ідеї, а у відсутності чітких меж у тому, як це поняття сформульоване в українському законопроєкті.

"Доброзвичайність включає в себе якісь звичаї, традиції, які існують в суспільстві, і суд може посилатися на такі норми. Простими словами, наприклад, якщо ми маємо якийсь кабальний договір, то суд може визнати його недійсним у зв'язку з тим, що в нашому суспільстві таке не застосовується. В принципі, ми всі розуміємо, що таке справедливість — і, в даному випадку, це воно і є", — пояснює Ткаченко.

Але чим ширше визначення — тим більше поле для суддівського розсуду. Якщо суд сам визначатиме, що є "доброзвичайним", а що — ні, правова визначеність зникне, а з нею — передбачуваність судових рішень.

"Межі цієї доброзвичайності в цьому проєкті достатньо невизначені. І це приводить до того, що при вирішенні судових справ у суду буде доволі широка свобода визначення, які відносини доброзвичайні, а які — ні. За рахунок цього не буде правової визначеності і буде маса проблем у правозастосуванні", — застерігає юрист.

Бізнес і закон

Після скасування у 2025 році Господарського кодексу саме новий Цивільний має закрити й увесь бізнес-правовий простір. Одне з конкретних нововведень — відповідальність за безпідставний вихід із переговорів. Сьогодні сторона може в будь-який момент відмовитися від підписання договору без жодних наслідків, навіть якщо інша сторона вже зазнала витрат. Новий кодекс це змінює.

"Новий Цивільний кодекс привносить цю норму, і у разі необґрунтованої відмови від укладення договору інша сторона може вимагати компенсації збитків, витрат в результаті порушених інтересів", — каже Дмитро Ткаченко.

Коли чекати прийняття

Прогнозувати дату ухвалення нового кодексу — справа невдячна. Документ величезний, резонансний і вимагає масштабного доопрацювання перед другим читанням. За словами Дмитра Ткаченка, шанси на швидке голосування — мінімальні, а суспільне обговорення лише набирає обертів.

"Дуже важливо, щоб суспільство брало участь в цьому обговоренні, щоб і журналісти звертали увагу на це, бо це норми, які регулюють наше життя, і дуже важливо, щоб вони дійсно відповідали запиту саме суспільства і кожного з нас", — підсумовує юрист.

Сьогоднішній законопроєкт, прийнятий у першому читанні, вимагає безліч дороботок і краще їх внести зараз чим пізніше бороться з наслідками. З іншого боку, новий закон необхідний. Тож народним обранцям потрібно знайти золоту середину, прийнявши в найкоротший термін удосконалений Цивільний кодекс, який враховуватиме інтереси всіх українців.

Раніше Новини.LIVE писали про те, що новий Цивільний кодекс може обмежити свободу слова — правозахисник Володимир Яворський застеріг, що розширення права на приватне життя у документі одночасно створює серйозні ризики для медіа та журналістської діяльності.

Також ми розповідали про те, за яких умов можна стягнути аліменти за минулі роки — наразі суд може присудити виплати за останні 10 років, але лише якщо позивач доведе, що намагався їх отримати, а відповідач ухилявся.