Чи готові одесити захищати своє місто — опитування

Одеса — місто яке надихає, закохує та окрилює. У цьому місті мирно уживається понад 100 національностей і при цьому кожна з них зберігає свою ідентичність. Тут навіть мова є своєю не схожою на інші і тільки одесити розуміють її тонкі мовні звороти.

Журналісти Новини.LIVE вирішили запитати у містян, що для них Одеса і чи готові вони у разі потреби вийти на її захист?  
 

Захист рідного дому

Одеса за понад два роки війни перетворилася на добре укріплену фортецю з суходолу та моря — жоден ворожий корабель не зможе підійти близько до берега вцілілим. Бетонні блоки, їжаки та озброєні військові наголошують на неприступності до міста. Та й одесити у разі потреби готові стати на захист свого міста.

"Одеса — моє рідне місто. Як буде потреба, я обовʼязково стану на його захист та робитиму, що зможу", — каже Наталя. 

Жінку підтримує й інша одеситка, яка з перших днів війни допомагає не лише фронту, а й цивільним, навчаючи тактичної медицини. Олена зазначає, що пішла б на передову, але через вади зору не може цього зробити. 

"Я одеситка в шостому поколінні. І, як на мене, це та частина мого життя, від якої я не можу відмовитися. Я можна сказати вже захищаю — я викладаю тактичну медицину в рамках шкільної програми. І допомагаю дітям володіти сучасними протоколами за зразками НАТО. І діти просто вже знають, як поводитися у разі загрози та повітряної тривоги. І як психологічно вистояти та підтримати близьких", — наголошує Олена.

Волонтерський шлях

Варто зазначити, що попри жагу власноруч захищати рідний дім, деякі одесити готові допомагати й у тилу. Анастасія каже, що так сильно любить Одесу, що не готова віддати його окупантам та буде боротися до останнього. 

"Одеса — це найкраще місто України, я тут народилася і живу. Звичайно, я б стала на захист рідного міста. Тут моя сімʼя і якщо зʼявиться потреба, буду захищати чим зможу: плести сітки, волонтерити. Це теж внесок і ми самі робимо свою перемогу", — зазначає Анастасія. 

Дівчину підтримує подруга, яка також допомагала на волонтерських засадах, але лише до повноліття. Після 18 років одеситка планує захищати свою країну на полі бою. 

"Одеса — мій дім. Тут я народилася і планую жити далі. І я б захищала його. По-перше, б волонтерила до 18 років, а через пів року стала б до лав Збройних сил", — підсумовує Діана. 

З такими щирими патріотами рідного міста Одеса може спати спокійно та бачити, що її доля у руках майбутнього покоління, які щитом стануть перед ворогом. Попри усі загрози та ускладнення ситуації на фронті, одесити не бояться ракет або дронів, адже вони вдома, а усі, хто прийде до них без запрошення, побачать лише дно Чорного моря.