Одеса за крок від катастрофи: до чого може призвести прорив Хаджибейської дамби та як цьому запобігти

Хаджибейська дамба, що має захищати Одесу від затоплення, ще з 2003-го року знаходиться в аварійному стані. Її конструкція нині настільки хитка та ненадійна, що може впасти від сильної зливи, а міська влада, хоч і знає про це, але майже нічого суттєвого не робить. 

Тому Новини.LIVE Odesa розповідає, що буде з містом у разі катастрофи та як їй можна запобігти. 

Читайте також: Затоплені міста, мільярдні збитки та людські жертви - як тайфун "Іда" руйнує Нью-Йорк та які урагани вдарили по Україні та світу

Чому Хаджибейська дамба розвалюється?

Саму дамбу звели ще у 40-х роках XX століття без жодної експертної оцінки та необхідного проєкту. Тоді радянській владі було достатньо просто насипати на непідготовлену основу пісок, грунт, каміння та інші матеріали. Пізніше її декілька разів нарощували, ігноруючи необхідність модернізування каналів водовідводу, що зробило їх непридатними. У зв’язку з цим, наприкінці 60-х, побудували насосну станцію КНС-25 та напірний колектор для відкачування води з лиману, але через певний час обидва об’єкти відключили через "економічну невигідність". 

При цьому, дамба вже довгий час не має чіткого власника. Ні міська, ні обласна адміністрації на баланс конструкцію не беруть. Одного разу її намагалися "приписати" Службі автомобільних доріг України, але там пояснили, що несуть відповідальність лише за проїжджу частину. 

Остання реконструкція дамби відбулася у 2016-му році. Тоді мерія та ОДА профінансували ремонт найбільш понівечених ділянок "тіла" конструкції, проте сильна негода у 2020-му практично знівелювала всі зусилля чиновників. З того моменту й донині існує небезпека прориву. 

По факту дамба не відповідає жодним нормам чи вимогам. Вся конструкція складається з бетонних укріплень різного ступеню аварійності, будівельного сміття та уламків. Ситуацію ще й погіршують багатотонні вантажівки, що постійно курсують поруч з дамбою. А якщо враховувати стан Хаджибейського лиману, то ймовірний потоп – лише питання часу. 

"Цей лиман, як і Куяльницький, відноситься до замкнених, тому він накопичує все, що туди надходитиме. А через те, що в нього постійно скидаються недостатньо очищені води з СБО "Північна" та відходи з населених пунктів на берегах лиману – він взагалі переповнюється і забруднюється. Через це виникає потреба реконструювати дамбу, щоб запобігти затопленню прилеглих територій", – пояснив  проректор з наукової роботи Одеського державного екологічного університету Юрій Тучковенко. 

Чим небезпечний прорив Хаджибейської дамби? 

Якщо дамбу не відремонтувати, то сильні зливи чи зимова негода можуть призвести до її прориву. У цьому випадку центр міста та Суворовський район залишаться без води та світла, а кількість жертв буде нараховуватися якщо не тисячами, то сотнями. 

За підрахунками експертів, під загрозою понад 50 підприємств і організацій, у тому числі нафтопереробні підприємства, Одеська ТЕЦ, ТОВ "Інфокс" СБО "Північна", навчальні заклади, пологовий будинок і Центр сімейної медицини. Крім того, постраждають залізничні гілки та термінал морського порту. Збитки від катастрофи подібних масштабів можна оцінювати у мільярди гривень. 

Як можна запобігти катастрофі? 

Як відомо, наразі поблизу Хаджибейського лиману розпочалося будівництво дороги державного значення до Одеського морського порту. Її проєкт охоплює не лише прокладення нового маршруту, а й модернізації старого. Тобто, як запевняють в "Укравтодорі", вони розробляють кілька варіантів реконструкції дороги та дамби, після чого визначають оптимальний, узгодять його і приступлять до виготовлення проєктно-кошторисної документації. Втім, укріплення конструкції – це все одно лише тимчасовий захід, адже він не розв'язує проблему накопичення води у лимані. 

"Лиман потрібно з’єднати за допомогою каналу з Чорним морем. Відповідні проєкти цього рішення вже існують, проте для реалізації необхідні інвестиції з державного бюджету", –  пояснив гідрохімік, дослідник з Українського наукового центру екології моря Олександр Гончаров. 

Згідно з проєктом "Лиман-море" буде реконструйовано самопливний водоскидний канал від Хаджибейського лиману до насосної станції КНС-25, а від неї – до Чорного моря. Також, за словами фахівців, існує варіант сполучення Куяльницького та Хаджибейського лиманів. З одного боку, це вирішило б пересихання одного і перенасичення іншого, але реалізація цієї схеми занадто дорога. 

Окрім того, у міській раді Одеси повідомили, що готові виділити 4,4 мільйона гривень на ремонт аварійних насосних станцій № 4 та № 5. У випадку прориву вони будуть відкачувати воду з полей фільтрації. Ліквідувати наслідки ймовірної катастрофи будуть 48 ремонтних бригад, у складі яких більш ніж 600 людей. Вони будуть відновлювати пошкоджені електромережі, евакуйовувати людей, прибирати повалені дерева і так далі. 

Допоки ситуація з дамбою не зрушить з "мертвої точки", одеситам залишається лише готуватися до гіршого. Адже наближається сезон осінніх дощів, а після нього – зима. І якщо цього року стихія буде настільки ж суворою, як у 2020-му, то чиновникам потрібно поспішати, аби вберегти людей від катастрофи.

Більше оперативних новин шукайте в Telegram та Viber Новини.LIVE.