Операція "порятунок вежі": чому один з елементів Аккерманської фортеці опинився на межі руйнування

З року в рік історики і краєзнавці говорять про руйнування веж Аккерманської фортеці. І якщо одні проблемні стіни загальними зусиллями вдалося врятувати, то вежа № 2 може обвалитися в будь-який момент. Процес її руйнування почався багато років тому, але інформацію про її аварійний стан чомусь приховували. Зараз рахунок йде на місяці, зиму вежа може просто не пережити. 

Новини.LIVE Odesa дізнавалося, чому один з елементів парадного фасаду всієї фортеці опинився на межі руйнування.

Читайте також:  В Одесі можуть переглянути статус комплексу Дачі Маразлі

Вид на лиман і міські квартали

Восьмикутна вежа № 2 побудована в кінці 15 століття з ініціативи османського султана Баязида II, єдиного правителя в історії людства, який зумів домогтися контролю над всім Чорним морем. У 1798 році вежа втратила надбудову верхнього ярусу і даху, в ході ремонту фасад був перелицьований прямокутними добре обтесаними кам'яними блоками. З північного боку до башти турки прибудували потужну фронтальну стіну артилерійської батареї.

Багатокутні спорудження базуються на квадратній фундаментній підставі, опущеній в землю на глибину 2 метри. Вежа збереглася в двох ярусах. Нижній – глухий, він надає конструкції додаткову стійкість. Верхній – відкритий, він з'єднаний з бойовим ходом і мальовничими кам'яними сходами. Звідси відкривається вид на лиман, міські квартали і давню цитадель.

Що трапилося з вежею?

Рясні дощі, які накрили південь України у жовтні 2016 року, вплинули на стан вежі № 2: почалося стрімке просідання її фасаду. Там з'явилася широка осадова тріщина, яка колись була ледь помітна. У верхній частині фасадна кладка відокремилася від основної конструкції на 15-20 см. На поверхні, в двох місцях біля вежі, з'явилися провали ґрунту. А кріпосні стіни, що примикають до будівлі, вкрилися осадовими тріщинами.

"Кладка в східній частині вежі втратила свою цілісність. Основною причиною було сильне насичення ґрунту водою. Фундамент вежі зі східного боку повністю оголився, утворилося первинне незначне просідання споруди. Збентежений в.о. директора фортеці тоді дав вказівку співробітникам не розголошувати інцидент, щоб не викликати суспільний резонанс. Тим часом, просідання вежі тривало, але план дій заявлений не був. Мені повідомили про аварію співробітники КП "Фортеця" в обхід керівництва через два дні", – зазначив історик Андрій Красножон.

Окрім того, є і інші й причини обвалення фасаду, закладені в далеких 1940-х роках. Тоді під підставою вежі місцеві грабіжники старовинних коштовностей прорили великий грот і східна частина башти повисла в повітрі. Вже тоді почали формуватися перші тріщини відколу. Сильна злива 2016 року лише погіршила ситуацію. Аварійність вежі за цей час зросла в рази.

Незабаром почалися протиаварійні роботи – інженери укріпили підставу вежі. Незвдовзі просадка припинилася. Однак, в серпні 2019 року над фортецею пройшла нова злива і фасадна кладка продовжила відшаровуватися.

Читайте також: В Одесі відремонтують Шахський палац

Подальша доля вежі

Минулого тижня фортецю відвідали німецькі, литовські і українські фахівці з досвідом роботи на низці пам'яток архітектури національного значення. Саме вони рятуватимуть вежу № 2.

"Підготовлено документи, експертиза, кошторис  – чоловіки готові приступати до порятунку вежі негайно. Новий директор КП "Фортеця" Сергій Омельченко готовий виділити необхідну суму для виконання робіт. Вежа відкрита огляду туристів, будучи одним з елементів парадного фасаду всієї фортеці. Тому важливо зберегти саме оригінал її давньої кладки", – додав Андрій Красножон.

В якому стані інші споруди фортеці

В аварійному стані знаходиться і вежа № 25, але, за словами історика Андрія Красножона, тріщини на ній старі і стабільні, а нові поки не утворюються.

"Проект зі зміцнення 25-ої вежі був узгоджений з Міністерством культури ще в 2011 році. Протиаварійні роботи почали в 2015-му, бо пішла на відрив. Щоб не втратити частину унікальної пам'ятки архітектури, в Мінкультури вирішили зміцнити її бетонними контрфорсами. У планах на майбутнє – задекорувати стіну будматеріалом, з якого і була зведена Аккерманська фортеця – тобто черепашником. Це зробить можливим повернення стіні історичної цінності. І може тоді фортеця увійде в список об'єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО", – каже історик.

Потребувала протиаварійних робіт і північна стіна фортеці, яка поступово сповзала у лиман, проте минулоріч її укріпили. Там встановили спеціальні маячки на лінії стику стіни з цитаделлю. Ці маячки вперше за 11 років спостережень залишилися цілими, без осадових тріщин.

"Всі маячки, які були встановлені у серпні 2019 року, відразу після закінчення будівництва системи контрфорсів, залишилися цілими. Востаннє я їх перевіряв в середині грудня 2019 року. Нещасну стіну, яка раніше повільно, але впевнено осідала в лиман, нарешті вдалося зупинити і зафіксувати на своєму місці. Значить, система інженерних споруд, побудованих під схилом зі стіною, почала працювати", – розповів Андрій Красножон. 

Читайте також: Як хитрі підприємці ледь не знищили пам’ятку архітектури в Одесі

Піар на добрих справах

Хто тільки не піарився на порятунку історичної пам'ятки. У листопаді 2017-го мер Білгород-Дністровського Алла Гінак залишилася незадоволеною тим, як проводяться роботи по зміцненню північної стіни Аккерманській фортеці. У грудні екс-голова Одеської ОДА Максим Степанов повідомив, що руйнування північної стіни фортеці вдалося зупинити. Першочергові протиаварійні заходи повинні бути завершені до кінця 2017 року. Хоча до підрядника тоді і були дуже серйозні претензії. У квітні 2018-го екс-губернатор заявив: "Уже укладено договір на підготовку заявки на включення Білгород-Дністровської фортеці в Попередній список всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Ми почали процес розробки необхідних документів". За порятунок фортеці брався і глава облради Анатолій Урбанський: "Обласна рада всіляко цьому сприяти. Обласною державною адміністрацією створено спеціальну робочу групу, яка займається підготовкою пропозицій і проектів документів про включення даного пам'ятника архітектури до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО". Але цього так і не сталося.

А з приводу аварійної вежі № 2 – ніхто не знає, чи переживе стіна зиму, осінні зливи і весняні дощі. Нікому не відомо, що саме і коли саме призведе її до вільного падіння. Але поки є люди, кому небайдужі історико-архітектурні пам'ятки, які збереглися в нашій країні, до тих пір вони житимуть та прийматимуть відвідувачів з різних куточків світу. 

Що відомо про фортецю

• Білгород-Дністровська (Аккерманська) фортеця – один з найпопулярніших туристичних об'єктів півдня України. Більшість істориків вважають засновниками фортеці генуезців, які прийшли в Причорномор'я в XIV столітті. Саме вони побудували Цитадель – невелику за площею оборонну споруду з чотирма масивними вежами по кутах, одна з яких не збереглася - обрушилася в Дністровським лиман.
• Інші кріпосні споруди побудували в XV столітті вже за часів панування тут Молдавського князівства. Саме тому війська Османської імперії султана Баязида II взяли Бєлгородську фортецю після короткої облоги в 1484 році і майже без руйнувань – вистачило загрози розстрілу кам'яних стін з важких знарядь, як з Константинополем. Хоча перед цим фортеця витримала три облоги слабших османських армій.
• З 1812 фортеця остаточно перейшла під владу Російської імперії. У 1832 році фортеця перестала мати статус військового об'єкту. А з 1963 року фортеця отримала статус пам'ятки архітектури.

Більше оперативних новин шукайте в Telegram і Viber Новини.LIVE Odesa.