Потрібно жити тут і зараз, будувати плани на "після перемоги" не варто: чи треба відзначати Новий рік — думка психіатра

2022 рік був досить непростим для українців та одеситів, зокрема. Новорічні свята завжди були найулюбленішими для більшості, наше місто прикрашалося, сюди їхали туристи. Але зараз все по-іншому. Чи потрібно відзначати свята з розмахом? Як пояснити дітям, що таке війна? Чи можна зміцнити сімейні зв'язки?

Відповіді на ці запитання журналістка Новини.LIVE Анастасія Пивоварчук шукала разом із психіатром-практиком Костянтином Шевченком-Бітенським.

— Вже кілька тижнів не припиняються суперечки: чи святкувати Новий рік, чи ні? Чи стане святкування свого роду каталізатором агресії серед містян?

— Це питання справді зараз дуже актуальне. Особисто моя думка — святкувати з розмахом не варто, бо це нагадує бенкет під час чуми. Інша річ, що і без свята містяни, мирні жителі не мають залишатися. Адже наш психічний стан залежить виключно від нас, а без відволікання, без відчуття радості на душі ми не впораємося.

Та й окупанти отримають те, чого вони хочуть. Вони зруйнують цей тил, який допомагає нашим бійцям, а це й економіка країни. Можна сказати, буде зламано наш моральний дух.

Тому свято має залишитися в кожній родині, воно має бути в серцях наших маленьких дітей, тобто вони мають радіти Новому року. Але цього разу свято має бути, все ж таки, сімейним. Масові веселощі в той час як гинуть люди, захищаючи нашу землю, не прийнятно. Загалом свята досить боляче вдаряли по одиноких людях.

— Зараз багато родин перебувають далеко одна від одної. Як не дати собі ще більше піти у депресію? Як захистити свій організм?

— Ну, порятунок потопаючих — справа рук самих потопаючих. Тому, звісно, ставимо ялинки, готуємо святкову вечерю, звісно, включаємо Президента. Дивимося новорічні фільми, щоб підняти настрій. Благо зараз сучасний розвиток телекомунікації дозволяє нам зателефонувати нашим коханим, де б вони не перебували, та покращувати собі настрій.

Звісно, ми залишаємося в надії, що на Новий рік ніяких блекаутів не буде, і ми зможемо з усіма зв'язатися. Сподіваємось, що цього разу все вийде і новорічне диво станеться.

Мої рекомендації — це, звичайно, зібратися з близькими. З тими, до кого можна поїхати та влаштувати святкування Нового року. Зараз той період, коли ми особливо гостро потребуємо дружніх та сімейних обіймів, коли за галасливим столом буде об'єднано сім'ї, різні покоління.

— Як пояснити дітям, що не буде такого Нового року, як завжди, тих самих салютів та прикрас у місті. Як зробити так, щоб вони продовжували вірити у новорічну казку?

— Тут важлива гармонія. Якщо говорити про людей, які сьогодні перебувають у важких соціально-побутових умовах і не можуть собі дозволити ті ж подарунки через війну, звичайно, вони не повинні з останніх сил щось робити. Достатньо дати мінімум дитині. Адже діти менш вимогливі до цього свята, ніж ми. Пам'ятайте, що в нашому дитинстві ми грали: були дві палиці та калюжа — в принципі, вже все є для розваги.

Батькам потрібно зробити відчуття свята, щоб дитина почитала вірш, отримала мандаринку, побачила Санта Клауса. Все це можна зробити недорого.

— Розмови з дітьми: як загалом тактовно пояснювати дітям, що відбувається сьогодні, на чому робити акценти?

— Щодо війни, як пояснити дитині про те, що це і чому ми зараз не можемо зробити що-небудь. Все залежить від віку дитини, якщо їй три-чотири роки, то треба без страху постаратися все це пояснити. Адже, якщо велика мавпа боїться, то що мені, маленькій мавпі робити? І коли дитина не бачить упевненості у дорослому, то я боюся, що це призведе до психологічних проблем. Тому пояснювати треба максимально спокійно. З розумінням, що дитина має вихід, все буде добре, все буде нормально.

А доросліші діти й так уже все розуміють, і з ними треба говорити як із дорослими, але спокійно.

— Зараз багато родин змушені перебувати у розлуці. Статистика розлучень зростає. Чи можна якось зміцнити сім'ю?

— Звичайно, не хочеться, щоб сім'ї руйнувалися, але я вважаю, якщо сім'я не змогла пережити катаклізм, то вона була не така міцна. Якщо жінка не витримує і йде від чоловіка, зараз, у період воєнних дій, коли складно, то це зовсім не означає, що вона не пішла б у мирний час у разі фінансової кризи. Або чоловік, який знайшов собі коханку, коли його дружина з дітьми поїхала за кордон. Повірте, він так само вчинив би рано чи пізно.

Просто війна стала каталізатором, вона стала тригером для якоїсь реалізації, особистих внутрішніх страхів або може навпаки потяг до чогось, вона показала — хто є хто насправді.

Я думаю, що багато хто помітив, що чимало друзів відсіялися у скрутну хвилину, а люди, від яких ніколи не чекаєш допомоги, раптом прийшли та підставили плече. Тут і починаєш переосмислювати взагалі своє товариство.

Я, звичайно, не рекомендую жінкам, якщо вони зараз прочитали й вирішили, що давно хотіли піти від нього. А він зараз на передовій або там на війні, це вкрай непристойно і вкрай буде підло, якщо кидати коханого тоді, коли він перебуває в армії. Зараз він і так перебуває у підвішеному стані, він не знає завтра, можливо, прилетить куля, а тут удар у спину. Потрібно дочекатися, коли він повернеться і вже потім розв'язувати свої проблеми.

— Дуже мріємо, щоб у новому році відбулося спільне бажано всіх українців, але коли треба ще почекати, як не опустити руки? Як налаштувати собі позитив?

Жити! У мене дуже багато пацієнтів, які зараз зависли у відкладеному житті. "Після війни давай у кіно сходимо, після війни одружимося, давай я поїду кудись після війни, домагатися підвищення теж після війни". Людина себе поміщає в якусь повітряну кулю, в якій вона якось зависла. Вона перебуває у вакуумі та все, що проходить навколо неї, ніби її не стосується.

Слід зазначити, що людина — соціальна істота і прагне постійного розвитку, і коли цього немає психіка починає страждати. Вона починає почуватися невпевненою, нещасною. Хочеться порадити жити, припинити будувати плани, а розпочати їх виконувати. Тільки так зміниться ваше життя і все повернеться до передвоєнного періоду.