Про знайомство із Зеленським, захист Одещини та медицину — голова ОВА Олег Кіпер

Чи був знайомий Кіпер із Зеленським до призначення в ОВА? Про роботу Одеської обласної ради та наскільки Одещина захищена від ворожих атак? Про медицину в області, а також чому призначили Світлану Ізосімову керуват Обласним центром екстреної медицини і чи є зараз гроші на виплату зарплати? Як онкодиспансер мало не залишився без приміщень?

Про це в ексклюзивному інтерв'ю журналістам Новини.LIVE розповів голова Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер.

— Якщо говорити про безпеку, наскільки область сьогодні захищена від російських атак і скільки нам ще необхідно ППО, щоб відчувати себе у відносній безпеці?

— Проблема Одеської області тільки в плані безпеки полягає в тому, що наша область найбільша в Україні. Ви знаєте, яка велика територія йде з боку моря, а нас обстрілюють із території Криму. Дійсно, щоб перекрити Одеську область, дуже багато потрібно засобів і сил, але військові розуміють, як це робиться. Тим обладнанням, які ми сьогодні маємо, військові роблять колосальній труд, і ви самі чуєте по ночах і бачите, скільки на підльотах збивається різних ворожих ракет, дронів. 

— Внаслідок російських обстрілів вже дуже багато руйнувань як в місті, так і в області. Як будемо відновлювати це все?

— Частково ми вже відновлюємо: за два місяці, якщо я не помиляюсь, більше 5 тисяч вікон, наприклад, було замінено людям, які постраждали. Щодо собору, то італійський прем'єр особисто заявив, що вони готові на себе взяти відновлення. Що стосується інших будівель, то в нас сьогодні є реєстр, там вже близько 2 000 людей стоять на черзі щодо виділення фінансів і ремонту тих чи інших приватних об'єктів. Але більше всього я вдячний нашим громадянам, половина з них навіть не стають на облік, а з розумінням ставляться до ситуації після обстрілів. Хтось сам закрив вікна, хтось відремонтував. Самостійно у нас все ремонтують самі власники, і вони навіть не ходять та не стоять у чергах і не стають в реєстр. Я їм за це дуже вдячний, вони не шукають похвали, а вони допомагають нам. А ми вже зі свого боку, звичайно, по можливості допомагаємо їм, тим, хто цього потребують. Ми допомагаємо, місто допомагає.

— Портова інфраструктура — як швидко ми зможемо її відновити? Чи, можливо, є якісь державні програми?

— Ну ви знаєте, які українці швидкі та завзяті люди, дайте нам можливість — і нам ніхто не буде потрібен. Все працюватиме. Якщо люди будуть розуміти, що там вже безпечно, то, я думаю, вигадають мільйон способів, як це запустити, щоби бізнес працював. А ми будемо тільки їх направляти та підказувати, що треба робити. Сьогодні, думаю, як заробляти гроші і як бізнесувати, наших підприємців навіть не треба вчити, і війна це підтвердила. Навіть в таких важких умовах в Одеській області за останній рік економіка зросла на 20-30%, тобто люди повертаються, люди працюють незважаючи ані на обстріли, ані на загрозу, ані на інші проблеми. Ми розуміємо, з якими вони сьогодні проблемами стикаються, логістика ж взагалі змінилася... Але знаходять, думають, працюють, і це позитивно. Дякую їм.

— Найбільше останнім часом скандалів у медичній сфері, чого тільки варта ситуація з керівником облцентру екстреної медичної допомоги. Чи вдасться освоїти гроші до кінця року?

— А нема що освоювати. Якби було б що освоювати, то не було б цих нарад гучних. Сьогодні є проблема. На жаль, потрібно датувати цю "екстренку", тому що докерувалися до того, що вже нема чим зарплату платити. Тому було прийняте рішення змінити керівника, і вже з новим головою ми спілкуємося щодня. Ну, обіцяє, що витягне всю ситуацію, але я вам кажу, що вчора стало питання навіть з виплатою зарплат. Бюджет 860 млн грн, який виділений був на рік, на жаль, чомусь закінчився після дев’яти місяців роботи. Зараз будемо датувати на закупівлю палива, зарплати, ліків. Давайте хай новий керівник розбереться з тим, що є.

Ми матеріали стосовно "екстренки" передали до правоохоронних органів. Хай розбираються, ну не можна за дев’ять місяців просто все знищити. Таку галузь в медицині, як "екстрена"... Ну це жах. Сьогодні вони стоять на першій лінії, тут вони також забезпечують життя наших громадян, наших одеситів, наших жителів області. Мені прикро, дуже прикро, що сьогодні таке ставлення до своєї роботи. Не очікував такого, чесно скажу. Я був шокований. 

— Чому вибір пав саме на Світлану Ізосімову?

— 17 років стажу, ми вивчали досвід. Я хоча й народився в Одеській області, з медичної сфери нікого не знаю. Це більше було рекомендовано в тому числі із середовища лікарів. Було декілька пропозицій, ми вивчали кілька кандидатів, але вони всі між собою спілкуються, знаючи той стан, що відбувається. Декілька лікарів відмовилися. Вони сказали, що ми на себе таку відповідальність брати не будемо. Вона погодилась, сказала що зробить все по-максимуму, аби витягнути... В неї немає вибору, і часу немає. Сьогодні уже необхідно дозакупити і паливно-мастильні матеріали, і ремонтувати авто — нема на чому їздити. Я сподіваюсь, що вона все витягне. Все як завжди: чоловіки відмовляються, жінка каже: "Я буду пробувати". Тому давайте подивимося. Ми її підтримуємо та розуміємо, що ця сфера дуже важлива для нас, і хочемо виправити ситуацію.

— Ще один не менш гучний скандал розгорнувся навколо гендиректора Одеського обласного центру психічного здоров'я. Ми знаємо, що зараз там тривають перевірки. Чи є вже перші результати?

— Перевірка триває, я до завершення її не хотів би коментувати, але є певні питання, є певні нарікання. Тому що коли ми почали поглиблюватися в роботу, я декілька раз сам виїжджав туди. Був здивований умовам, в яких перебувають хворі люди, в тому числі військові. Коли ми поглибилися в ці питання, організацію роботи, до нас було маса нарікань і звернень, тому була призначена службова перевірка. Вона триває, про результати її ми дамо додаткову інформацію, тому що буде недоречно зараз коментувати.

— Ну і найбільше здивування спричинила ситуація з нашим онкодиспансером, де три приміщення передали в оренду на 49 років. Як це могло статися і на якій стадії питання зараз?

— Ви знаєте, у мене теж є таке питання. Як це могло статися? От ви мені ставите такі запитання, а я теж хочу їх комусь поставити. Як таке могло статися, що до колишнього директора департаменту звертаються за одним приміщенням на 5 років, а передають три на 49 з людьми? Парадокс в тому, що лежать хворі люди, і ви знаєте, з якими хворобами там перебувають пацієнти. Частина з них, давайте грубо скажемо, взагалі очікують останніх своїх днів. У них є лише надія отримати певні ліки, щоби вижити, щоби прожити та продовжити собі життя. Але чомусь на 49 років передається це все... Тому ось що було зроблено за декілька тижнів: сьогодні компанія, яка орендувала, ці приміщення в добровільному порядку від цього відмовилася, а також подали до суду щодо відкликання позову. Я взагалі думаю, що цей позов був поданий до суду для того, щоб тільки закріпити судовим рішенням, що хтось комусь щось повинен, укріпити цей договір оренди. Зараз триває процес розірвання договорів всіх, департамент майна відповідає за це. Я думаю, що все повернеться в лікарню протягом наступного тижня. Мені здається, що це просто банально хтось хотів забрати для себе, щоби гроші НСЗУ йшли у приватні руки, а не залишалися в лікарні. Триває другий рік від початку повномасштабного вторгнення, але люди встигають на 49 років підписати договори. У мене питання — навіщо?

— Не можу не запитати вас про ваші взаємини з обласною радою та з її керівником Григорієм Діденком. На вашу думку, чи відповідає робота цього органу сьогоднішньому воєнному стану?

— Я не втручаюся в їх роботу, в мене з усіма робочі стосунки. Вони працюють, збираються, і це головне. Їх задача приймати ті рішення, які для області важливі. Ми також декілька питань подали для того, щоб на сесії їх було розглянуто. У нас є бачення щодо можливого створення єдиного майданчика забезпечення медзакладів. Ми це питання вивчаємо, тому що питання дуже важке та потребує додаткового вивчення, щоби ми також не зробили якісь невірні кроки. Просимо підтримати нас щодо створення такого підприємства, аби допомагати нашим лікарням у виборі замовника. Це робиться для того, щоб не була завищена вартість тих чи інших препаратів, медобладнання, щоби розібратися в пріоритетності. Я хочу, щоб оці питання департамент охорони здоров'я вивчав, спілкувався безпосередньо з головними лікарями, аби розуміти, що потрібно закупити, а не лікар сам по собі приймає рішення. Ось це наразі я хочу впровадити для того, щоб була допомога охороні здоров'я, адже в нас ще є лікарні, які також проблемні. Наприклад, дитяча лікарня. На жаль, вона в дуже неприємному стані. Сьогодні там немає можливості навіть нормально розмістити в палатах хворих, немає ліфтів. Ми зараз також вивчаємо старий проєкт, можливо, треба допрацювати з вимогами сьогодення, з бомбосховищем. Будемо шукати інвесторів для того, щоб почати будувати дитячу лікарню. Це ж діти, наше все. Ми навіть розглядали, щоби перенести її в інші лікарні, аби туди був нормальний доступ  і під'їзд. Роботи дуже багато, але я звертаю на медицину особливу увагу, бо, на жаль, вона чомусь в Одеській області була втрачена.

— Чи можна подолати корупцію? На вашу думку, що для цього необхідно зробити?

— Звичайно, можна. Якщо над цим працювати всім суспільством, то все можна зробити. Сьогодні, наприклад, зерновий коридор, який працює завдяки знову ж таки Президенту України. Ви знаєте, що багато про це говорили, але ми підписали з військовим командуванням наказ, щоби готівкову форму забрати з зернового ринку. Так, п'ять-шість людей просто сіли, поспілкувалися та підписали всі необхідні документи, щоб це було в рамках правового поля. Сьогодні левова частка цього всього так званого чорного зерна  через Одеську область не їде. От і все. Звичайно, все можна. Головне бажання. Так, є багато людей, які говорять одне, а роблять інше, але я думаю, що при бажанні все можна відрегулювати.

— До призначення головою ОВА ви були особисто знайомі з Володимиром Зеленським?

— Так, з Володимиром Зеленським всі були знайомі, він був у нас, його знала вся країна і пів світу, ми всі його знали, і ви його також знали. Він був успішний бізнесмен, успішний артист. В робочому плані ми з ним не перетиналися. Я, вже працюючи на посаді прокурора Києва три роки, вперше зустрівся з ним на початку війни. Адже було багато роботи, ви знаєте, що Київ був майже оточений. Багато роботи робилося, і саме, можливо, війна дала йому якусь певну інформацію стосовно моєї діяльності. Чому він і запропонував очолити Одеську область.

— Тобто особисто ви не були знайомі?

— На робочих конференціях, нарадах якихось, якщо вони проходили за участю Генерального прокурора, я був присутній. Розумію, що ви питаєте про близькі відносини. Але це Президент України — всі питання є робочі.

— На вашу думку чому пан президент обрав саме вас очолювати одну з найбільших областей в Україні?

— Ну, він останнім часом взагалі робив акцент на військових і силовиках в управління військовими адміністраціями. Я думаю, що коли президент мене запросив і запропонував Одеську область, одним з аргументів було, що я народився в Одеській області і розумію регіон. Просив поїхати туди для того, щоби займатися безпекою і розвитком цього регіону, бо він мені не чужий, я його розумію та відчуваю. Президент дуже любить Одесу, він сказав мені, що йому б хотілось, щоб цей регіон очолила та людина, яка теж її любить, тому я думаю, що важливу роль відіграло те, що я тут народився.

— Чи часто зараз доводиться спілкуватися з президентом та чи задоволений він вашою роботою?

— Я думаю, що часто, тому що президент за останні кілька місяців був у нас, якщо не помиляюсь, чотири чи п'ять разів. Для мене це великий плюс, що навіть в цих робочих поїздках можеш не в телефонному режимі, а наживо в робочому порядку пояснити ту чи іншу проблему. Він реагує швидко, ставить задачі та контролює їх потім. Для нас це дуже позитивно, що є таке спілкування саме на місці. Президент і об'їжджав місця, і дивився міста "прильотів", і в процесі, коли ти людину бачиш, можеш пояснити, що це так, а це так, а тут, будь ласка, підтримайте це все. Звичайно, він реагує. Ну і саме відвідування Одеської області... Ви самі бачите, що президент любить нашу область і дуже нею піклується. Що стосується, чи задоволений він моєю роботою, то скажу чесно — не питав. Якщо не сварив, значить, будемо мовчати тоді. 

— А як ви самі оцінюєте свою роботу на посаді голови Одеської ОВА?

— Я не можу тут свою роботу оцінювати в умовах війни. Та навіть якби війни не було, хай це оцінюють інші. Моя задача працювати, добрим для всіх не будеш, в будь-якому випадку будуть позитивні і  негативні моменти. За негативні готовий чути для того, щоб його виправляти, а за позитивні тебе ніколи не похваллять. А якщо зробиш щось погано, тобі його будуть все життя згадувати. Ну для мене був би великий позитив, щоб ми перемогли і наші люди могли би спокійно хоча би одну ніч не спускатися в паркінги, не лякати дітей, не тягнути їх туди, переживаючи за безпеку. Для мене це був би найбільший позитив. Все інше історія не буде пам'ятати, а от перемогу — запам'ятає.

— А що плануєте робити, щоб вони вас запам'ятали як очільника Одещини? 

— Я буду виконувати свої функціональні обов'язки. Не прошу мене запам'ятовувати, це мій обов'язок. Я представник президента, призначений сюди його указом, і буду все робити для того, щоби одеситам не було соромно за нашу Одесу. Я не всесильний, не можу зробити сьогодні все. Маса механізмів, як можна і мене в тому числі обманювати і не доносити всю інформацію. Адже область дуже велика і дуже потужна. За день неможливо до глибини вникнути в усі питання,  але для цього я і запросив декілька заступників, яких знав за роботою в правоохоронних структурах, і також опираюсь на правоохоронний блок. Люди саме з силового блоку, щоби ми звертали на увагу на такі проблеми, як корупція і захист нашої області. Будемо працювати далі, подивимося, але сьогодні у нас головне — Перемога.