Продовжують роботу та відмовляються від евакуації: як в умовах війни працюють одеські звіринці

Якщо практично кожен з нас може уявити, як в умовах бойових дій перевезти собаку або кішку, то що робити з твариною вагою кілька сотень кілограмів припустити досить складно. З початком війни зоопарки (в тому числі і контактні), реабілітаційні центри та екопарки почали шукати способи евакуювати тварин у безпечні місця. Наприклад, харківську пару білих левів привезли з-під обстрілів в одеський зоопарк, а тварин з контактних зоопарків окупованих міст України взагалі відвезли за кордон. Натомість тварин, які живуть в Одесі, поки нікуди вивозити не збираються. Більш того, приймають звірів з окупованих куточків нашої країни.

Новини.LIVE Odesa дізнавалося, як в умовах війни живуть тварини та чи потрібна їм евакуація.

Читайте також: Що відомо про наслідки ракетних обстрілів Одеси 9 травня

Евакуація тварин із зоопарків

На початку березня окупанти прорвалися до наших сусідів – на Миколаївщину. На щастя, українській армії вдалося відтіснити ворога, однак обстріли та авіаудари не припиняються і сьогодні. На територію зоопарку Миколаєва, де мешкає понад 4 тисячі екземплярів тварин, впало п‘ять ракет. Тим не менш, евакуація жителів зоопарку не планується. За словами директора звіринця, Володимира Топчого, перевозити тварин небезпечніше, ніж залишити їх тут. По-перше, зоопарк не має такої кількості транспортних кліток. По-друге, всю дорогу за твариною треба доглядати, прибирати, а враховуючи перевантаженість єдиної безпечної дороги – на Одесу — це може бути складно.

Про евакуацію поки не замислюються і в одеському зоопарку.

“Для збереження життів та здоров'я тварин безпечніше залишатися на місцях. Евакуація зоопарків спричиняє дуже великі ризики для тварин. Це крайній захід, він виправданий у виняткових, трагічних ситуаціях. Позиція Європейської Асоціації Зоопарків та Акваріумів подібна - перевага надається переміщенню тварин із небезпечних зон до зоопарків у менш небезпечних частинах України, а не до інших країн”, – каже директор звіринця Ігор Бєляков.

Така ж позиція у директора одеського біопарку.

Натомість одеські зоозахисники закликають негайно евакуювати тварин з зоопарку, щоб не повторити досвід Миколаєва, де тварини нібито відчувають стрес через постійні обстріли та Бердянська, який знаходиться під окупацією через бомбардування. Вони згадують також харківський “Екопарк Фельдмана”, де російські окупанти вбили близько 100 тварин, зруйнували частину вольєрів, повністю знищили інфраструктуру.

“Чому чиновники вивозять свої сім’ї, своїх дітей з Одеси? Тут же безпечно. А тварин ніхто не вивозить. Це можна розцінювати як халатне ставлення до життя тварин. Ми не тільки критикуємо позицію директора зоопарку, ми кажемо, що є спонсори, є місця, куди можна евакуювати тварин. Немає лише бажання цього зробити”, – каже зоозахисник Олександр Титорчук.

Зоозахисник наводить в приклад ведмежий притулок “Біла скеля”, що на Київщині. Звідти на початку війни евакуювали всіх тварин.

“Власники притулку вирішили, що ризики надто високі і притулок "Біла скеля" почав готуватися до евакуації. Їм вдалося вдалося знайти волонтерів, які погодилися взяти тварин у свій гуманітарний конвой. Вони зварили транспортувальні клітки, змогли завантажити в машини ведмедів і благополучно дісталися Львівщини”, – кажуть зоозахисники.

Так само вчинили і в зоопарку “Притулок для диких тварин”. Всіх звірів у перший день війни почали вивозити за кордон.

“Завдяки прикордонникам ми змогли швидко перевезти тварин. Це важливо, оскільки леви та ведмеді пережити великий стрес під час війни і процес перевезення мав пройти максимально легко. Зараз тварини у Познані, про них дбають і вони у безпеці”, – розповідає волонтерка UAnimals Олена Біла.

Контактні зоопарки та дельфінарії

Волонтери також домогаются евакуації тварин з контакних зоопарків. За їх словами, в деяких містах України тварин вже роздають звичайним людям, бо не можуть їх утримувати. Така ситуація склалася зокрема у Дніпрі. Там роздають мавп, сурікатів, кролів, носух, єнотів, дикобразів та ігуан, але після війни обіцяють забрати назад.

Крім того, через збільшення інтенсивності ракетних обстрілів Одеси зоозахисники бояться, щоб не стало надто пізно евакуйовувати тварин.

“Після того, як 9 травня був розрушений торговельний центр “Рів’єра”, ми одразу з офіційним листом звернулися до військової адміністрації, у Міністерство культури, в міський департамент культури та туризму, щоб вони прискорили процес евакуації тварин з торговельних центрів. В Рів’єрі хоча і не було контактного зоопарку, але був нанесений авіаудар. В Одесі є інші торговельні центри, де є зоопарки. Поряд лунають вибухи і через це тварини можуть відчувати стрес. Ми не знаємо, скільки є часу, щоб їх евакуювати, ми не знаємо, що буде з виїздами з Одеси через тиждень-два. І поки є час їх врятувати – треба робити це”, – каже Олександр Титорчук.

Позиція ж власників контактних зоопарків залишається незмінною – вивозити тварин з Одеси вони не будуть, поки у місті відносно контрольована ситуація. Крім того, всі контактні звіринці зараз працюють і приймають відвідувачів.

Дельфіни та морські котики, які мешкають в одеському дельфінарії, також поки на своїх місцях. Крім того, 26 квітня в наше місто привезли 6 дельфінів, два морських лева і три котики з Харкова. Тварин везли у фурі з причепом у спеціальних ваннах. Тренер морських ссавців дельфінарію Анастасія Бобровська каже, що загалом організувати таке перевезення досить складно, але вони мають великий досвід, а також усе необхідне – пересувні басейни, морську воду, ветеринара і тренера.

А як бути з конями?

На одеському іподромі нам розповіли, що поки евакуація коней не є можливою та необхідною. Зараз тварини у безпеці, за ними доглядають, з ними працюють ветеринари, велику кількість їжі привозять волонтери. Крім того, Одеса прийняла коней з окупованого Мелітополя. Однак зоозахисники й тут наполягають на негайній евакуації.

“Згадайте ранчо на Київщині. Там було 12 коней, всі вони схудли під час окупації, не було кормів. Доводилося заощаджувати та вдвічі урізати звичні порції сіна. Щоб напоїти коней, доводилося їздити на озеро, набирати воду, але не завжди була можливість виїхати, адже до села увійшли окупанти зі своєю технікою. Жодних гумкоридорів не було, машини розстрілювали. Їм довелося йти з конями через крижану ріку, а там їх зустріли наші солдати. Ледь вибралися”, – каже волонтерка з Київщини Ірина Топань.

Складно було евакуювати коней і з Харкова. За словами зоозахисників, тварини перебували у стані стресу, а дехто досі не може оговтатися від пережитого.

Найскладніше в евакуації коней – знайти транспорт, каже працівник приватного ранчо під Києвом, Аліна Мосійчук. Для цього потрібно мати спеціальний коневіз з перегородкою для тварин. До того ж, такі поїздки коштують дуже дорого.