Ризики 2024 року і які нововведення чекають на підприємців — нардеп Гетманцев

Чи будуть гроші на виплати зарплат та пенсій у разі припинення надання Україні фінансової допомоги партнерами? Які ризики загрожують нам у 2024 році та які нововведення чекають на підприємців? Податок на перерахування між картами українців у 18% — реальність чи міф?   

На ці запитання журналістам Новини.LIVE відповів голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

— Сьогодні є дуже багато чуток що допомога Україні з боку партнерів почне тільки зменшуватися. Що буде з нашою економікою без фінансових вливань і де в такому випадку країна братиме гроші на виплати бюджетникам та пенсіонерам?

— Це питання потрібно розділити на дві частини. Перша, що стосується допомоги у 2024 році, то вже зараз можна сказати, що вона буде за розрахунками близько 37,3 млрд доларів. Так, справді, зараз ми можемо спостерігати обговорення в конгресі США щодо порядку надання нам допомоги. Окрім цього, тривають переговори щодо взаємодії з іншими програмами, які мають фінансуватися Сполученими Штатами. Однак є чітке та однозначне розуміння з боку обох політичних партій, що допомога Україні має бути надана, і вони її підтримують, ми, зі свого боку, на неї розраховуємо.

Що стосується Європейського союзу, то там також є дискусії. Ви знаєте, що сьогодні є дві країни, які ставлять під сумнів необхідність відображення в бюджеті ЄС допомоги Україні. Але навіть на цей випадок, якщо вони скористуються правом вето і заветують цю допомогу, вже розроблений нашими партнерами інший варіант надання нам необхідних коштів на двосторонній основі. Так само як це відбувалося у 2023 році. Тому ми впевнені у 2024 році в отриманні необхідної допомоги від партнерів.

Щодо наступних періодів, то дійсно, ми не виключаємо, що допомога може скорочуватися. Дійсно, нам треба все більше розраховувати на власні сили. Тому уряд і парламент працюють досить наполегливо в напряму детінізації та забезпечення повної та своєчасної сплати всіх податкових платежів, які збираються в країні. Що стосується розвитку економіки — попри війну, ми бачимо, що є відповідний відсоток зростання, і власне переконані в тому, що так буде і у 2024-му, і у 2025 році.

А от щодо другої частини питання — що буде, якщо цієї допомоги не буде. Це такий апокаліптичний сценарій, який я б навіть не хотів розглядати. Але якщо виходити з теорії публічних фінансів, то очевидно, що в цьому випадку є два дуже погані рішення. Перше — це секвестр, тобто скорочення видатків бюджету. Друге рішення — це емісія, тобто монетизація видатків державного бюджету коштом резервів Національного банку. Ці два рішення, яких ми повинні уникнути, в цьому році саме тому, що ми відштовхуємося від базового сценарію.

Тож можу заспокоїти, що заробітні плати виплачуватимуться. Я хочу, щоб ви пригадали початок 2022 року, початок повномасштабного вторгнення. І тоді ситуація була набагато гірша, але попри це, все одно і пенсії, і заробітні плати бюджетники всі отримували своєчасно і без затримок. Ну, за винятком тих регіонів, де були активні бойові дії, тому ми тримаємо ситуацію під контролем. Ми втримали її у 2022 році, втримали її у 2023 році, і безперечно утримаємо у 2024 році, бо ми професійно і глибоко займаємося цим питанням, а не розповсюджуємо різноманітні чутки по соцмережах, як це роблять деякі псевдоексперти.

— Зараз досить активно обговорюється можливе введення податку у розмірі 18% на пересилання будь-яких коштів з рахунку на рахунок. Чи не призведе це нововведення до того, що гроші знову просто підуть у тінь?

— Ну, ми з вами не можемо говорити про це, як про нововведення, ми можемо говорити про це, як про черговий міф, чергову маячню від чергового божевільного псевдоексперта на теренах соцмереж. Людина не читала національну стратегію доходів. Це наш план стратегічний до 2030 року, який був опублікований у грудні 2023 року, але захотіла зібрати вочевидь лайки, не сповна розуму, вирішила запостити таку провокацію. Можливо, я не виключаю навіть, що хтось попросив її це зробити, аби розхитати ситуацію в країні.  

Жодного податку на перекази ми не плануємо запроваджувати та не будемо запроваджувати безперечно. Ну, людина, яка хоч трошечки, на рівні середньої школи знайома з фінансами, з оподаткуванням, вона розуміє, що податок з переказів у розмірі 18% — це ну якась абсолютно маячня, яка вб'є просто економіку. Тому давайте все ж таки, особливо у війну, користуватися елементарними правилами інформаційної гігієни та не довіряти невігласам, які намагаються розхитати країну зсередини.

Інститути реєстрації ФОП можуть скасувати, а другу та третю групу об'єднають до так званих спрощенців, для яких буде обов'язкове введення касових апаратів і фіскальних чеків. Чи можна зараз говорити про реформування системи загалом?

Ну, я хочу нагадати всім, що видача чека вже є обов'язковою. Я закликаю кожного нашого громадянина брати чек та вимагати його від торгівця, бо це буде ваш внесок в детінізацію економіки та внесок в те, аби армія отримувала податки з того товару, який ви придбаєте. Тому об'єднаймось у тому, аби чеки стали нормою нашого життя, а торгівці не ухилялися від оподаткування, як звикли це робити, на жаль, протягом 30 років.

Якщо говорити про реформу єдиного податку — те, що відображено в національній стратегії доходів, то Мінфін запропонував у цій національні стратегії реформувати єдиний податок шляхом запровадження польської моделі оподаткування. У Польщі існує одна єдина група єдиного податку, яка має річний ліміт у 2 млн євро. Таким чином ліміт пропонується підвищити, значно підвищити, бо зараз це 8 млн гривень для третьої групи. Навіть якщо говорити про інші нововведення, то це скасування взагалі цього інституту реєстрації ФОПів. Я абсолютно не бачу в них жодної необхідності. Кожна людина має достатню правосуб'єктність, аби займатися підприємництвом, і може ним займатися без будь-яких додаткових реєстрацій, вони лише обтяжують ці відносини.

Ну і найголовніше, що треба сказати в цьому контексті, що все це не буде запроваджуватися під час воєнного стану. Це вже завдання на "після війни" та на той період, коли ми будемо набувати членство в ЄС, коли ми будемо ставати членами ЄС. Ми всі з вами розуміємо, що теперішня система єдиного податку, яка перетворилася із системи стимулювання малого бізнесу на систему ухилення від оподаткування великого та середнього бізнесу, вона не порівнянна, не поєднувана з членством в ЄС. Від неї, безперечно, ми повинні будемо відмовитися, запровадивши іншу, європейську модель.

— Як ви вважаєте, якщо реформа все ж відбудеться, скільки додатково грошей може отримати бюджет країни?

— Ну, ми не можемо цю реформу, якщо говорити саме про єдиний податок, сприймати окремо від інших кроків, які ми вживаємо достатньо ефективно у сфері детінізації. Ми розраховуємо, що в тіні перебуває десь приблизно половина економіки нашої держави. Якщо говорити про торгівлю, то там навіть більше. Детінізація дасть додатково до державного бюджету 500-600 млрд гривень. Але, безперечно, ми розуміємо, що це не відбудеться за один рік, це важкий, достатньо болісний шлях, який ми проходимо всі разом. Але врешті ця робота, вона вже розпочата, ми маємо безумовні перемоги на рівні ринку алкоголю, ринку палива. Ми маємо впровадження реєстраторів ринкових операцій, величезних штрафів за їх невикористання. Тому, власне, все це дає нам можливість поступово, протягом двох-трьох років істотно детінізувати нашу економіку. І, власне, оця зміна системи єдиного податку, вона буде одним з цих кроків, але не першим і не другим.