Руки геть від Пушкіна — одесити вийшли на мітинг під ОВА

Історичні пам'ятки повинні залишатися на своїх місцях, адже вони простояли вже не одну революцію та війну — під таким гаслом вийшли одесити під будівлю обласної військової адміністрації. Найбільше обурює людей можливе знесення Пушкіна на приморському бульварі, бо його встановлювали містяни. Однак на мітинг прийшли й прихильники декомунізації. 

Протистояння поколінь спостерігали журналісти Новини.LIVE.

Памʼятники мають стояти

Ідея про пікет виникла в одеського журналіста Леоніда Штекеля як реакція на рішення міськради щодо демонтажу 19 памʼятників, повʼязаних з російськими діячами. За його словами, таке рішення "зруйнує історію Одеси", адже ці люди "створили це місто". 

"Ми категорично проти знесення пам'ятників та перейменування вулиць. Ми писали петицію Кіперу та ЮНЕСКО про те, що це є порушенням історії Одеси. Наше завдання: людям нагадати, що історія Одеси тримається на цих людях. І знищуючи пам'ять цих людей, ми знищуємо Одесу. І я вважаю, це моя особиста думка, що це злочин перед історією Одеси", — розповідає публічний діяч Леонід Штекель. 

Водночас пан Штекель розуміє, що такі публічні виступи за збереження російської спадщини можуть працювати на руку ворогу. Але не вважає себе людиною, яка розколює під час війни суспільство, а лише відстоює своє місто. 

Кого можна прибрати

Варто зазначити, що мітингувальники готові йти на компроміси. Зокрема, проти демонтажу бюста письменника Максима Горького не виступають, бо він дійсно пішов на співпрацю з радянською владою. Також Одеса обійдеться і без Родіона Малиновського, який дійсно був кривавим маршалом. 

"А якщо говорити вже про Бабеля, Паустовського або Жванецького, то без них не можна. А Пушкін? Для одеських письменників 20 сторіччя він був кумиром, а не вигадкою Сталіна. І одна з перших пісень про Одесу присвячена саме Пушкіну. Написана перед війною тими людьми, які загинули на фронті", — додає журналіст. 

Треба зруйнувати все

Одесити, які вийшли на підтримку мітингувальників, кажуть, що не можна так ставитися до історії свого міста, та порівнюють процеси деколонізації з дикунством. Так, Світлана впевнена, що почати демонтаж потрібно не з памʼятників, а з будинків і театрів, бо вони "були побудовані імперіалістами". 

"Давайте знесемо центр. Я сподіваюся, що до оперного театру та музкомедії ви не ходите, бо вони ворожі. Це також імперська, радянська спадщина. А який театр створила Україна? Якщо прибрати все "не таке", ви залишитеся з лише з висотками та без "Черемушек" та Пересипського району", — наголошує одеситка Світлана. 

Чому зміни корисні

Слід сказати, що більшість людей все ж підтримують рішення щодо якнайшвидшого позбавлення від усього російського в Одесі. До того ж член комісії з перейменувань при ОВА наголошує, що вони не стирають історію, а лише повертають справедливість в топоніміку та монументалістику міста. 

"Ми не вигадуємо нових імен, не міфологізуємо нікого. Ми беремо реальних людей, які життя присвятили Одесі. Немає ніякого переписування або стирання — це некоректне абсолютно порівняння, тому що ми на своїй землі. Україна дуже тяжко відновила незалежність, ми нікого не окуповуємо. Це території, які належали Україні, тут проживали українці, і ми в топоніміці це демонструємо", — зазначає член робочої групи з перейменування при Одеській ОВА Артем Карташов. 

Також він наголошує, що проросійськи налаштовані люди намагаються спекулювати темою "тотального кенселінгу", тобто абсолютної заборони російської літератури. Але це не так — сьогодні на будь-якому ринку можна купити книгу, яка подобається. А самі монументи будуть переміщені до музеїв. 

"Ми не викреслюємо літературний чийсь доробок. Але в біографіях Бабеля, Пушкіна та Паустовського є криваві плями, які не дозволяють їх залишити в публічному просторі. Ось Бабель в 1937 році долучився до боротьби з так званими "ворогами народу", він так само потім здружився з НКВС. І таких прикладів вдосталь", — додає пан Карташов. 

Одеса змінюється

Активіст Демʼян Ганул зазначає, що йому подобаються зміни, які переживає Одеса. За його словами, на мітинг проти демонтажу памʼяток прийшла невелика кількість людей похилого віку, що демонструє, хто сьогодні підтримує росіян. 

"Я приємно здивований. Це дає розуміння, що  російські ракети та шахеди щось змінюють в головах одеситів. Картинка масовості для Росії не вийшла. І це показник того, що багатотисячні російські марші вже ніколи не будуть в Одесі. І їхніх прихильників стає все менше", — підсумовує Демʼян Ганул. 

Попри тривалі суперечки виконком Одеської міської ради все ж погодив перелік пам’ятників на демонтаж під час засідання 26 вересня 2024 року. У списку 7 з 19 об’єктів мають статус пам’яток культурної спадщини, тож процес їхньої ліквідації може бути дещо затягнутим. Але зараз зрозуміло одне: Одеса хоча й не дуже швидко, але очищується від російської спадщини як "старшого брата" та вибудовує нову культурну парадигму для майбутніх поколінь.