З Ланжероном можна попрощатись: як "санаторій" на головному пляжі Одеси може перетворитися на ЖК і до чого це призведе

"Власна квартира з видом на море" – звучить як мрія, але в реаліях Одеси це справжній нічний кошмар. Попри те, що місто взагалі не розраховане на таку кількість законних (та не дуже) новобудов, це не зупиняє ні підприємців, ні чиновників. І тому вже скоро на Ланжероні завершиться чергове будівництво.

Новини.LIVE Odesa розповідає, що насправді готуються розмістити на головному пляжі міста і як це вплине на одеситів.

Читайте також: Руїни або "бездушні" хмарочоси – як одеська мерія думає відремонтувати місцевий житловий фонд

Оздоровчий центр – прикриття?

Територія Ланжерону, відповідно до закону, належить до рекреаційних зон, а це означає, що зводити на ній звичайні багатоквартирні будинки забороняється – лише оздоровчі центри, санаторії, спортивні майданчики тощо. Компанія-власник ТОВ "СПС-Ріелт" це врахувала, тому M1 Club Apartments за всіма документами та дозволами позиціонується як оздоровчо-готельний комплекс. Та чи дійсно це так?

"Комплекс на 8 поверхів буде об’єднаний з M1 Club Hotel. У ньому будуть казино, концертна та банкетна зали, 60 готельних номерів та 124 апартаменти. Також буде підземний паркінг на 34 автомобілі. Апартаменти від 20 метрів квадратних, їх ціна залежить від розміщення. Як приклад, є варіант на 28 квадратних метрів за 80 тисяч доларів, або на 46 з видом на море за більш ніж 100 тисяч", – проконсультували у відділі продажів M1 Club Apartments.

Та чи законно це? Тут все не так просто, адже апартаменти – це не те саме, що й квартири. Формально вони належать до нежитлового фонду, тому їх можна розташовувати будь-де, а вже потім переробляти як заманеться: під офісні приміщення чи для особистого проживання.

Заборонити роботи намагалися декілька разів. За територію судилася і міська прокуратура, і активісти, і держекоінспекція, але всі справи виграв забудовник. Причина, знову-таки, у тому, що "на папері" об’єкт вимагає усім вимогам, а компанія має необхідні на нього дозволи.

Звісно, що ТОВ "СПС-Ріелт" – не перші, хто користується схемою нежитлового фонду. Найбільш яскравим останнім прикладом є забудовник друкарні Фесенка – компанія "Пространство". На місці пам’ятки архітектури фірма теж готує комплекс на 62 апартаменти.

Чому одесити заплатять двічі?

Якщо вірити відділу продажів, то 70% апартаментів вже встигли придбати, а це означає досить великий попит. Втім, навряд чи всі інвестори перед купівлею врахували наступні ризики:

• в апартаментах неможливо зареєструвати місце проживання;
• ціни на комунальні послуги (газо-, електро- та водопостачання) будуть дещо вищі;
• інвестування у нежитловий фонд не захищається. Тобто, якщо забудовник збанкрутує (або його арештують) на етапі будівництва, то повернути покупцю свої гроші буде складніше.

Але і це не все. Головна проблема комплексу набагато глобальніше, й стосується не лише тих, хто вклав в об’єкт гроші.

"Коли апартаменти дороблять, Одесу чекає справжній колапс. Адже будівництво не враховує як інфраструктуру (а це не тільки всередині об'єкта, а й під'їзд, можливість залишити свій транспортний засіб у безпеці, робота, навчання, освітлення, каналізація тощо), так і обслуговування будівлі та території", – заявив урбаніст, голова Асоціації інноваційного розвитку домогосподарств Станіслав Драганов.

Кожен одесит знає, що проїхати через практично весь Приморський район у годину пік – справжнє випробування для нервової системи. Ще гірша ситуація на дорогах, коли починається туристичний сезон: під’їзди до пляжів "блокуються" чергою охочих купатися чи засмагати. А як тільки M1 Club Apartments і ЖК від сімейства Кісловських (про який Новини.LIVE Odesa писало тут) здадуть в експлуатацію, про спуск до Ланжерону, Канатної та Французького бульвару можна забути.

Хто у цьому винен?

Урбаністи та архітектори впевнені, що окрім компаній та чиновників відповідальність за настільки хаотичну та непродуману забудову Одеси несуть ще й покупці.

"Споживач сьогодні дивиться лише на суму, а не на інфраструктуру та подальші витрати на дозвілля. Тобто, вибираючи путівку, скажімо, до Єгипту, ця ж людина цікавиться: а який сервіс, а чи є "шведський стіл", а яка їжа, а чи є поруч лікарня, а куди виходять вікна, а що є поруч, а скільки часу і як добратися до бару, дискотеки, пам'яток тощо. Чому таку ж ретельну перевірку вона не робить при купівлі житла? Поїхати на три дні на відпочинок – це серйозно, а все життя жити у незручній квартирі – неважливо", – пояснив Станіслав Драганов.

Якщо враховувати прості ринкові відносити, то без попиту не було б і пропозиції. Але він є, тому забудовники користуються неуважністю споживачів. Результат – напівмертва інфраструктура (затори, збої в електро- та водопостачанні, прориви труб, сміттєві колапси), стан якої погіршується з кожною новобудовою. Вихід з цього лише один – уважніше ставитися до вибору житла й вкладати гроші не в те, що дешевше або "гарніше", а в те, що не має проблем з умовами та обслуговуванням.