Смерть дайвера на морвокзалі Одеси: що стало причиною трагедії під час занурення

20 лютого на Одеському морвокзалі сталася трагедія – там затонув чоловік, який разом з компанією однодумців вирішив зайнятися дайвінгом. П'ятеро людей у водолазних костюмах вирішили попірнати прямо з пірса, проте щось пішло не так, і виринути вдалося лише трьом. Ще одного чоловіка в непритомному стані забрала "швидка", а іншого дайвера знайшли лише за годину, він уже був мертвим. Зауважимо, що це не перша смерть серед охочих попірнати в акваторії Чорного моря.

Що відомо про життя загиблого дайвера та що насправді стало причиною його смерті – розбиралося Новини.LIVE Odesa.

Подробиці трагедії

Вранці 20 лютого п’ятеро дайверів вирішили "вийти" на затонулий румунський суховантаж "Суліна". Але виринути вдалося лише трьом. Четвертого дайвера дістали з води в непритомному стані, він прийшов до тями лише у лікарні. Пошуки ще одного тривали понад годину. Поки рятувальники намагалися його знайти – дружина дайвера кореспонденту Новини.LIVE Odesa повідомила, що впевнена в смерті свого чоловіка. За 15 хвилин його знайшли. Слова жінки, на жаль, підтвердилися.

Загиблого звали Денис Дьяков, йому 42 роки і він професійний дайвер з 8-річним досвідом. Це не перше його занурення на затонуле судно "Суліна". Минулого разу він досліджував суховантаж 7 грудня минулого року, тобто 2 з половиною місяці тому.

"Він професійний дайвер. Цього разу він пірнав з новачком. Хлопець без причини сильно запанікував у воді і почав зривати з себе маску для дайвінгу. Потім зірвав маску і з мого дядька. Через це він і потонув", – розповіла Новини.LIVE племінниця загиблого Вікторія Драгомірова.

Родичка загиблого висловила лише одну з ймовірних причин смерті її дядька. Професійні ж дайвери вказують на неякісне обладнання для дайвінгу, а саме на балони з повітрям. У будь-якому разі всі обставини трагедії згодом з’ясують поліцейські.

Незважаючи на те що суховантаж "Суліна" знаходиться за 11 кілометрів від порту, дайвери пірнали прямо з пірса Одеського морвокзалу. Ймовірно, це було тренування перед зануренням з обладнаного під дайвінг катера, який мав вирушити до того місця, де затонуло судно.

"Рек-дайвінг (дайвінг на аварійних місцях, де досліджуються уламки кораблів, – ред.) є сертифікованою діяльністю – ним можна займатися після певної підготовки та проходження спеціальних курсів. Перед кожним зануренням інструктор зобов'язаний ознайомити всіх з умовами занурення, пов'язаними з видимістю, температурою та течією. Перш ніж вирушати з клієнтами на рек-дайвінг, інструктор обов'язково спочатку робить тестове занурення на березі чи на пірсі, щоб оцінити рівень підготовки", – каже інструктор з дайвінгу Дмитро Калінін.

Екскурсії на судно "Суліна", яке знаходиться на глибині 22 метри, проводять тільки для тих, хто має хоча б початковий рівень сертифікації, тобто пройшов курс навчання дайвінгу на відкритій воді. Крім того, глибини в Одеській затоці – до 25 метрів, а це означає, що всі об'єкти підходять навіть для новачків. Отже, цілком ймовірно, що слова родичів про те, що Дениса Дьякова потопив новачок, можуть підтвердитися.

Популярний підводний об’єкт

Суховантаж "Суліна" став одним з найбільш відвідуваних дайверами об'єктів. Він чудово зберігся і став, мабуть, найвідомішим із затонулих кораблів Одеської затоки. Його збудували у 1939 році в італійському місті Палермо на замовлення Румунії. Воно використовувалося для перевезення військ та інших військових вантажів.

У 1942 році з порту Констанца до Миколаєва вийшов конвой у складі двох суховантажів та двох есмінців. Одним із суховантажів була "Суліна" із вантажем вугілля. Окрім екіпажу, на борту знаходилися німецькі сапери, які прямували до Одеси для мінування порту.

Вранці 29 травня під час підходу до Одеси на судні в районі машинного відділення стався вибух – воно почало тонути. Більшість екіпажу та німецькі сапери були евакуйовані. Зі 107 людей, які перебували на борту, загинуло 10. Причиною вибуху румунські джерела називають міну, а радянські – торпедну атаку, здійснену підводним човном "А3". За інформацією різних джерел, різниця у версіях, швидше за все, пояснюється спробою румунських військових уникнути звинувачення у тому, що вони не помітили радянську субмарину та дозволили їй піти.

Так і залишилось судно лежати в 6 морських милях від порту "Одеса". Після спроби невідомих осіб зрізати з борту корабля румунський герб залишки судна було взято під охорону Одеським загоном морської охорони Південного управління Держприкордонслужби.

Зауважимо, що окрім суховантажу "Суліна", в акваторії Одеської затоки є ще три популярних підводних об’єкти:

• радянське військово-транспортне судно "Брянськ" (глибина 18 метрів);
• рибальське судно "Онега" (глибина 22 метри);
• німецький літак "Ю-52" (глибина 23 метри).

Подробиці життя загиблого

Загиблий відвідав кожен з цих об’єктів у Чорному морі. Він мріяв вирушити у підводну експедицію та показати затонулі судна своєму сину, якому від батька передалася пристрасть до пірнання і підводного плавання. Часто хлопчик разом з батьком вирушав у експедиції Чорним морем і навіть у 8 років практично без сторонньої допомоги занурився на 5 метрів, пробувши у воді аж 45 хвилин.

А влітку минулого року, коли сину Дениса Дьякова виповнилося 10 років, він пройшов курс з дайвінгу для юніорів і отримав сертифікат дайвера початкового рівня, визнаний у всьому світі. Навчання проводилося на Червоному морі у Єгипті. Натомість сам Денис Дьяков тоді ж успішно завершив курс PADI Tec 50. Саме цей курс дає змогу вийти за межі рекреаційного дайвінгу. Там він отримав знання про те, як здійснювати декомпресійні занурення, використовуючи повітря та збагачене повітря, на глибину до 50 метрів, а також про те, що робити в екстреній ситуації та вирішувати проблеми, які виникають під час занурення.

За словами сусідів, родина Дьякових – приклад справжнього кохання, взаєморозуміння та підтримки для кожної сім’ї. Чоловік з жінкою завжди жили в мирі та злагоді і, незважаючи на довгі роки спільного життя, змогли зберегти теплі стосунки.

"Благополуччя, якого досягло у своєму житті подружжя, – результат їхньої спільної праці. Вони навіть не уявляють, як би склалося їхнє життя одне без одного. Денис – прекрасний батько двох чудових і розумних дітей, вірний чоловік та одночасно найліпший друг для всіх членів своєї родини", – розповіла сусідка сім’ї Дьякових, яка не захотіла називати своє ім’я.

Дружина загиблого Наталя Дьякова написала на своїй сторінці у Facebook про смерть коханого, назвавши його "найкращим чоловіком, вірним другом і мудрим радником".

"Йому ще жити і жити, але смерть прийшла з нізвідки і так несподівано швидко. Наша родина дуже тужить, ти залишишся в наших серцях назавжди. Я буду любити тебе завжди", – написала жінка.

Окрім дайвінгу, чоловік захоплювався нумізматикою, тобто колекціонував старовинні монети. Натомість основна його сфера діяльності – медицина. Він завершив Запорізький медичний університет, працював в 411 військовому клінічному шпиталі, потім провізором і старшим медпредставником у різних компаніях. Перед смертю чоловік був завідувачем аптеки "Нота Бене" в Одесі.

Невтішна статистика

Зауважимо, що це не перший випадок смерті професійного дайвера у Чорному морі.

22 серпня минулого року в селищі Санжійка на причалі знайшли водолаза, який пропав ще 17 серпня. Він вирішив попірнати за рапанами. А влітку 2017 року водолаз потонув на пляжі села Молодіжне Овідіопольського району, він проводив тренування перед більш глибоким зануренням.

Чимало випадків смерті під час заняття дайвінгом фіксують і у Єгипті. Наприклад, торік у травні помер колишній голова Служби зовнішньої розвідки України у 2014-2016 роках Віктор Гвоздь. Він разом з дружиною відпочивав в готелі Jaz Dahabeya Dahab та вирішив попірнати, але на берег так і не повернувся. Його знайшли ще живим, але врятувати так і не змогли: він надто довго пробув під водою.

"Під час опитування свідків, зокрема друга загиблого, власника дайвінг-центру, який надав обладнання для занурення, а також інструктора, який їх супроводжував, було встановлено, що Віктор Гвоздь мав міжнародну ліцензію, що дозволяє йому занурюватися на глибину до ста метрів. Смерть настала внаслідок різкого кисневого виснаження організму через швидке піднесення з глибини", – зауважили тоді у Генпрокуратурі.

За словами фахівців, основні помилки професійних дайверів, через які трапляються нещасні випадки – це невміння контролювати своє положення у воді, контролювати швидкість спливання та неуважність водолаза. Крім того, згідно зі статистикою, найчастіше першопричиною трагедій серед дайверів молодше 50 років стає балон, що раптово спорожнів. І лише малий відсоток цих подій пов'язаний із технічною несправністю, що призвела до катастрофічної втрати газу. На другому з кінця місці – несправний манометр. У всіх системах навчання в програму кожного курсу входить правило про необхідність регулярно дивитися на манометр під час дайву, і всіх водолазів вчать, як діяти, якщо повітря раптом закінчилося. Втім, такі випадки продовжують відбуватися, і дайвери продовжують гинути.