Справжня легенда міста: цікаві факти з життя одеського будинку Руссова

Справжня легенда міста: цікаві факти з життя одеського будинку Руссова
Пам'ятка архітектури намагається "відродитися з попелу"

Легенди не вмирають. Те саме можна сказати про багатостраждальний будинок Руссова в Одесі на Садовій, 21. Він пережив багато: радянські знущання, пожежі та, найгірше, його краса кілька років занепадала. 
Будинок має чотири поверхи й виконаний у стилі історизму, тепер це можна краще розгледіти. А в його оздобленні та інтер’єрі переважають деталі рококо. Проте пам'ятка архітектури має ще багато цікавих деталей. 

Новини.LIVE зібрали стислу історію будинку від занепаду до відродження. 

Читайте також:

Як з'явився будинок Руссова

В далекому 1898-му будівлю звів для себе підприємець, купець-мільйонер і меценат, почесний громадянин Одеси Олександр Руссов. Звели його за проєктом двох авторів: архітектора Чернігова та художника Шмідта. 

Свою популярність будинок Руссова отримав завдяки першій в окрузі аптеці. 1898 року сюди переїхала центральна аптека Антона Гаєвського й Олександра Поповського, яка зайняла нижні поверхи. 

1908 року, після смерті Руссова, споруда стала власністю Антона Гаєвського, котрий викупив увесь будинок.

Торгівля цілющими настоями та ліками тривала тут кілька десятиліть. Навіть встигли провести ремонт 1912 року й часткову реконструкцію. Роботи вели вкрай повільно і безініціативно, містом пішли чутки про майбутнє знесення легендарної будівлі. Але будинку судилося залишитися.

Фасад, від якого неможливо відвести погляд

Скульптурні композиції, що прикрашають фасад будинку, були створені у майстерні знаменитого скульптора Едуардса. Кожне вікно, кожен балкончик виділяються своїм витонченим скульптурним оформленням: тут і ніжні та легкі рослинні мотиви, і постаті людей, що утримують стіни, наче атланти.

Вінчає архітектурну композицію будинку шестигранна вежа, встановлена ​​на круглому куполі. Тривалий час його краса несла небезпеку одеситам, проте зараз — це візитівка пам'ятки. 

Що довелося пережити будинку 

За радянських часів будинок переробили на багатоквартирний, і тут мешкало чимало родин. Заможні квартири перетворилися на комунальні кімнати, де тривалий час проживав так званий робітничий клас. 

Вже за часів незалежності комуналку ніхто не поспішав розселяти, поки не сталася сильна пожежа, після якої будинок був сильно пошкоджений і з нього виселили усіх мешканців. Полум’я вдалось загасити спільними зусиллями десяти бригад пожежної служби. Це була одна з наймасштабніших пожеж у сучасній історії міста. У ньому повністю згорів і обвалився дах, впала і була знищена вогнем центральна вежа. Обвалилися всі перекриття від першого поверху й до останнього.

Потрібно сказати, що ця пам'ятка архітектури горіла потім ще двічі. Містом ходили чутки, що пожежі були не випадкові — так зачищали територію в центрі Одеси під майбутню забудову.

Намагання врятувати

Будинок Руссова ще 1999 року визнали аварійним та рекомендували негайно розпочати реставраційні роботи. Грошей на цю справу не було, тому він продовжував стояти без даху та перекриттів. 2002 року, за даними фахівців з академії будівництва та архітектури, знос будинку Руссова становив 75%, а вже 2004-го — близько 86%.

Протягом десяти років пам'ятка архітектури руйнувався. Навколо нього було безліч скандалів та політичних суперечок. Все тому, що більшість приміщень у цій будівлі належали приватній компанії, яку тісно пов'язували з одним із бізнесменів. По суті, пам'ятка архітектури була у приватних руках.

Лише 2018 року міською радою було вирішено розпочати процес відновлення та реставрації фасаду будівлі попри те, що вона не перебувала у власності громади. Майже через рік пам'ятку урочисто відкрили після першого етапу реставрації. Вона коштувала міській скарбниці понад 150 млн грн. Але згодом до її якості виникли серйозні запитання — наприклад, в однієї скульптури розвалилася голова, і виявилося що всередині — пуста пластикова пляшка.

Зараз пам'ятка, попри всі проблеми, переживає відродження. Архітектура та декор відтворюються в первозданному — або принаймні наближеному до нього — вигляді, а одесити й гості міста знову можуть насолоджуватися охайністю та вірити, що будинок колись набуде колишнього шарму.