Закінчення війни в Україні через пів року — чи вірять одесити

Віцепрезидент США Джей Ді Венс 24 серпня в ефірі NBC припустив, що завершення війни в Україні можливе вже протягом найближчих шести місяців. Слова прозвучали на тлі розмов про "значні поступки" сторін і ролі Америки в посередництві. Однак це вже не перша заява з боку чиновників, що перебувають за океаном, на цю тему, і прогнози поки що не збувалися.

Журналісти Новини.LIVE вирішили запитати в одеситів, чи вірять вони, що війна закінчиться протягом пів року.

Закінчення війни в Україні

Багатьом потрібен видимий горизонт: люди говорять про плани на роботу й навчання, про потребу зменшити тривогу й повернути звичний ритм. Конкретний термін працює як точка збирання — дає відчуття, що шлях не безкінечний. У цьому настрої емоції не суперечать фактам, а допомагають триматися.

 "Мені б дуже хотілося у це вірити. Тому я схиляюся до того, щоб вірити. Тому що просто дуже хочеться. А по факту, чесно, хто знає. Але я думаю, що таки так. Тому що це все йде до того, щоб воно закінчувалось. І я думаю, що воно повинно закінчитись. Бо, аналізуючи все, що ми маємо наразі, всі факти з усіх сторін, я думаю, що воно закінчиться саме так. Дуже віримо, що восени", — каже Вікторія.

 Є й відповіді, де час вимірюється не політичним календарем, а особистою відстанню до дому. Тут звучить прагнення повернутися, побачити свої вулиці без сирен і почати заново. Надія стає практичним планом, а не просто словом.

 "Я — так. Ми віримо і чекаємо ще ближче. Скоріше завершення війни та повернутися у свій рідний Херсон. Надіємося і віримо. Перемога буде за нами. Слава Україні!" — відповідає Алла.

У таких оцінках важить особистий досвід: коли є свій Херсон чи інше рідне місто, "пів року" — це не цифра, а дорога додому.

Гучні слова

Сумніви підсилює медійний шум: заяви змінюються, акценти коливаються, прогнози часто не збуваються. У такій атмосфері обережність здається безпечнішою за оптимізм "по даті". Люди воліють не прив’язувати надію до конкретного числа, аби знов не розчаруватися.

 "Ні, не вірю вже. Мені здається, що трошки змінилися настрій і у самого Трампа. Вони дуже такі суперечливі, я б сказала. Тому не знаю, просто чекаємо, коли воно, може, колись закінчиться. При моєму житті хотілося б", — каже Наталія.

Є погляд крізь фронтову призму: темпи подій, позиція Москви, відсутність реальних поступок. Коли не видно рішень у переговорах і на землі, короткий термін видається нереалістичним. Важливо не втратити пильність лише через політичні сигнали.

 "Хотілося б вірити, але навряд чи. Через те, як все просувається, через небажання Росії йти на поступки. Ну і попередні заяви взагалі не збулись, тому не дуже вірю", — каже Артем.

Лунають і категоричні оцінки: доки залишається чинний політичний режим у РФ, на швидке завершення сподіватися марно. У цій оптиці будь-які "пів року" — радше політична формула, ніж реальний план.

 "Ні, не вірю. Поки Путін при владі, нічого не зміниться, вже скільки років одні обіцянки — і все те саме", — каже Віктор.

Такий підхід зосереджується не на емоціях, а на фактах: чи є зрушення на фронті, чи фіксуються реальні умови та гарантії в переговорах, чи працюють механізми контролю виконання домовленостей. У цій логіці календарні обіцянки нічого не варті без підтверджень на фронті. Тому люди обирають обережність: планують із запасом і не прив’язують очікування до "шестимісячних" рамок. 

Раніше ми писали про те, що думають одесити про зустріч Путіна та Трампа на Алясці, а також про те, як США можуть гарантувати безпеку Україні.