Як святкують Різдво на Одещині — традиції під час війни

Різдво Христове в українській традиції — не просто календарна дата чи родинна вечеря. Це свято, яке об’єднує сім’ю, повертає до внутрішнього спокою та наповнює сенсами, особливо в умовах війни. У час постійної тривоги та втрат Різдво для багатьох стає опорою — духовною, моральною і людською.

Про глибший зміст свята, підготовку до нього та силу традицій журналісти Новини.LIVE говорили зі священником Василем Вирозубом.

Суть святкування Різдва 

Різдво є першим християнським святом, яке несе в собі основу всієї віри. Саме через народження Христа людина отримує надію на спасіння та вічне життя. У цьому святі поєднуються радість, мир і відчуття близькості Бога до людини. Особливо гостро це відчувається в періоди випробувань, коли кожне світле слово набуває більшої ваги. Священник Василь Вирозуб впевнений — сучасне спрощене сприйняття Різдва як лише святкової вечері звужує його справжній зміст. Насправді це тривалий період духовної й культурної підготовки, який починається задовго до Святвечора. Свято вбирає в себе як християнські, так і давні народні традиції, створюючи особливу атмосферу містичної участі кожного в події народження Христа.

"Різдво не повинно обмежуватися лише 12 стравами. Це свято ввібрало в себе величезну культуру, дохристиянські й християнські традиції. Ми стаємо учасниками цього містичного дійства, яке починається ще зі святого Миколая і веде нас до таїнства приходу Бога на землю", — зазначає священник Василь Вирозуб.

Різдво постає як процес, а не лише один вечір у календарі. Воно поступово налаштовує людину на інший ритм — спокійніший, уважніший до ближніх і до себе. У цьому процесі важливу роль відіграють не тільки обряди, а й внутрішній стан людини. Саме тому свято залишається живим і актуальним незалежно від обставин.

Народження Ісуса Христа 

Окремо священник звертає увагу на те, як саме Христос прийшов у світ. Не з силою і страхом, а тихо, в убогості, серед простих людей. Саме в цьому, і полягає глибокий сенс Різдва — Бог не нав’язує віру, а пропонує людині свободу вибору.

"Господь прийшов у світ тихо — не в царські палати, а в ясла. Він дав людині волю: бути праведною чи грішною. І цим показав, що любов і віра не можуть бути примусом", — говорить священник.

Цей приклад смирення стає особливо промовистим у сучасному світі, де часто домінує сила та агресія. Різдвяна історія нагадує: справжні зміни починаються не з примусу, а з внутрішнього вибору. Саме через свободу людина приходить до віри, співчуття і відповідальності. У цьому полягає актуальність Різдва для кожного покоління.

Різдво під час війни

В умовах повномасштабної війни Різдво, за словами отця Василя, набуває ще глибшого значення. Святкувати легко, коли все добре, але справжня сила віри проявляється саме в час біди. Сьогодні українці, зберігаючи традиції, фактично чинять тихий спротив злу.

"У час війни це свято стає ще ціннішим. Ми не маємо дозволити ворогу забрати радість Різдва у наших дітей. Наші воїни тримають фронт, а ми тут тримаємо світло, тепло і любов у наших родинах", — наголошує священник.

Різдво сьогодні — це не втеча від реальності, а спосіб її витримати. Через свято дорослі намагаються зберегти для дітей відчуття безпеки й радості. Навіть у складних умовах люди прагнуть передати наступним поколінням світло, а не страх. І в цьому — ще один вимір різдвяної надії.

Підготовка до Різдва 

Підготовка до Різдва, має бути не лише зовнішньою, а й внутрішньою. Вона починається з молитви, посту, сповіді та причастя. Водночас важливою є і матеріальна складова — прибирання дому, підготовка святкових атрибутів, турбота про близьких.

"Ми готуємося до Різдва і духовно, і матеріально: молитвою, постом, покаянням, прибиранням дому, турботою про родину. Сучасне Різдво — мультикультурне, воно поєднує стародавні та теперішні традиції", — пояснює священник.

У цій підготовці важливий не масштаб, а зміст. Навіть прості дії — наведення порядку чи спільна молитва — набувають символічного значення. Вони допомагають родині налаштуватися на спільність і взаємну підтримку. Саме з таких дрібниць формується атмосфера справжнього свята.

Сила родинної молитви

Окреме місце у різдвяній традиції займають символи — дідух, кутя, свічка, сіно під скатертиною. Вони зберігають пам’ять про предків і водночас спрямовані в майбутнє. Через ці елементи родина не просто відтворює обряд, а відчуває тяглість поколінь.

"Коли сім’я збирається за столом, насамперед звучить молитва. Кутя — символ достатку і життя, а вся вечеря — це прохання до Бога про мир, злагоду і процвітання", — підсумовує священником Василь Вирозуб.

У цій спільній молитві й тиші Святвечора концентрується сенс Різдва. Не страви є головними, а єдність і вдячність. Саме так, переконаний отець Василь, формується родинна пам’ять і передається віра. І саме ці прості, але глибокі речі допомагають українцям вистояти навіть у час війни.

Традиції святкування Різдва 

Традиції святкування Різдва в Україні поєднують християнські обряди та давні народні звичаї, що формувалися століттями й збереглися донині. Святкування розпочинається у Святвечір, коли до появи першої зірки родина дотримується посту, а згодом сідає за стіл із 12 пісними стравами, головною з яких є кутя з пшениці, меду та маку; під скатертину кладуть сіно як символ народження Христа. В оселі ставлять дідуха — сніп із колосся, що уособлює добробут, урожай і пам’ять про предків. У день Різдва українці відвідують святкове богослужіння, після чого піст завершується й починаються родинні застілля та гостювання. Невід’ємною частиною свята є колядування, коли діти й дорослі співають колядки, бажаючи господарям здоров’я й достатку, а також вертеп — театралізовані різдвяні вистави з біблійними та народними мотивами. Різдвяні святкування тривають кілька днів і сприймаються як час родинної єдності, духовного оновлення та збереження національних традицій.

Отже, різдвяні традиції в Україні є не лише відображенням християнської віри, а й важливою компонентом національної ідентичності, що об’єднує родини та цілі громади. Через спільну молитву, святкову вечерю, колядування й шанування предків українці зберігають духовний зв’язок між поколіннями та передають культурну спадщину, яка навіть у складні часи залишається джерелом єдності, надії й тепла.

Раніше ми писали, що в Одесі зняли різдвяний кліп на легендарний "Щедрик".  А також, про те наскільки подорожчали різдвяні страви в порівняні з минулим роком.