Дослідницька лабораторія на воді: все, що потрібно знати про криголам James Clark Ross, який прибув в Одеський порт

Нещодавно придбаний Україною криголам James Clark Ross 5 жовтня пришвартувався в Одеському порту. Науково-дослідне судно 18 вересня вирушило з Данії до України під нашим синьо-жовтим прапором. 3 жовтня James Clark Ross пройшов через протоку Босфор у Чорне море та попрямував до Одеси. Завдяки криголаму, українські науковці зможуть повернутися до досліджень Світового океану і не тільки.

Тож навіщо Україні судно льодового класу James Clark Ross та чому його придбання називають історичною подією – читайте у матеріалі Новини.LIVE.

Читайте також: В Одесу з Бельгії вирушило ще одне дослідницьке судно

Народження криголама

James Clark Ross вперше спустили на воду 1 грудня 1990 року й з 1991 року воно було штатним судном Британської антарктичної служби. RRS James Clark Ross назвали на честь Джеймса Кларка Росса – британського військового моряка та дослідника, який у 19 столітті на кораблях "Терор" і "Еребус" здійснив найбільшу для свого часу експедицію в Антарктику, а пізніше брав участь у пошуках зниклої експедиції Франкліна в Арктиці.

Це криголам довжиною майже 100 метрів та водозаміщенням 5 732 тонни. На його борту можуть перебувати кілька десятків науковців та понад 20 членів екіпажу. Судно спеціалізується на морських біологічних, океанографічних та геофізичних дослідженнях. 
"На борту є кілька лабораторій, а також системи лебідок, які дозволяють розміщувати наукове обладнання на кормі чи у середній частині судна. Ще на ньому є вебкамера, яка показує вид з судна під час експедицій чи стоянки у портах", – розповіла секретарка НАНЦу Валентина Маланчук.
На питання, чи дійсно судно здатне ламати кригу вчена відповіла, що воно може йти зі швидкістю майже 4 км на годину через рівне льодове поле товщиною 1 метр, а максимальна льодова перешкода на його шляху може сягати 4 метри. Щоб полегшити прохід через багаторічну кригу, спеціалізована система розгойдує судно, розширюючи у такий спосіб шлях.

Минуле James Clark Ross 
За роки служби криголам здійснив багато експедицій в Антарктику, де вивчав зміни клімату і айсберги, а також забезпечував британські й інші антарктичні місії. На цьому судні дослідники також провели першу в історії мапу глибоководного Південно-Сандвічевого жолоба у Південному океані, а також запускали підводний дрон-субмарину, який вивчав зв'язок між антарктичними вітрами та зростанням температури океанічної води. А під час полярної зими в Антарктиці криголам працював на іншому боці Землі – в Арктиці.

Читайте також: У Києві спустили на воду новий бойовий корабель

Історична подія
Покупку британського криголама уряд схвалив ще на початку липня. Україна його придбала досить дешево, як для корабля такого масштабу.
"Оскільки він купується разом з двома моторними човнами (25 тисяч доларів), з повним баком пального (ще більше ніж 272 тисячі доларів), та ще 6 тисяч доларів – наша половина оплати юридичних послуг (стільки ж заплатили британці), то разом ціна покупки – біля 5,3 мільйона доларів", – розповів директор Національного антарктичного наукового центру (далі – НАНЦ) Євген Дикий.

В соцмережах можна знайти чимало питань одеситів, мовляв "навіщо нам криголам", "що з ним будуть робити в Одесі". Відповідаємо. Використовувати судно планують в Антарктиці – для наукових досліджень біля станції "Академік Вернадський".
"Останні 20 років в України не було власного криголама для антарктичних досліджень, що значно обмежувало нашу роботу. Також з цим судном Україна має амбіції проводити масштабні дослідження Південного океану і за можливості з часом розпочати дослідження в Арктиці", – зауважив директор НАНЦ.

Євген Дикий також додав, що криголам допоможе розв’язати логістичні проблеми на антарктичній станції "Академік Вернадський", слідкувати за змінами клімату в полярних регіонах та розширити можливості сезонних експедицій. 

Придбання саме цього криголама називають історичною подією. Щороку Україні доводиться використовувати іноземні судна для того, щоб доправляти антарктичні експедиції на "Академік Вернадський" та забирати їх звідти. Це коштує мільйони доларів, які витрачали з бюджету нашої країни. 
"Судно в хорошому стані, я сподіваюся, воно відправиться на крайній південь в грудні цього або на початку наступного року. Судна з такими можливостями зараз в України немає. Наприклад, у нього є пристосування для відбору зразків з глибини до 8 кілометрів. Це робить доступним 90% дна Світового океану. І взагалі це такий невеликий науковий інститут на воді", – каже Євген Дикий. 

Насправді дослідницьким судном James Clark Ross захоплювалися всі, хто на ньому працював. Він дозволив науковцям з Великої Британії та інших країн зробити чимало відкриттів.
"Ми будемо сумувати за цим судном, але я рада, що наші колеги-дослідники використовуватимуть його для проведення важливих наукових досліджень", – відзначила директорка Британської антарктичної служби (BAS) професорка Дейм Джейн Френсіс.
Читайте також: Судно, яке вийшло з Одеської області та сіло на мілину біля Болгарії, почало протікати

Догляд за криголамом
Щорічне обслуговування наукового антарктичного судна James Clark Ross, яке Україна придбала у Британії, буде обходитися дорожче його покупки, розповіли в Міністерстві освіти і науки. Українцям щорічно треба буде витрачати на його утримання від 172 до 195 мільйонів гривень, при тому що придбали криголам за 145 мільйонів. У цю суму входять витрати на паливо, щорічні ремонти, оплата праці команди, наукове обладнання і податкові збори в портах. У попередніх власників криголама найбільшою статтею витрат були саме зарплати співробітників.

Більше оперативних новин шукайте в Telegram і Viber Новини.LIVE Odesa.