Курс долара цієї зими — скільки коштуватиме валюта в Україні

Питання майбутньої динаміки курсу долара традиційно стає одним із головних маркерів економічних очікувань українців. Воєнні ризики, висока залежність від зовнішньої допомоги та постійний тиск на бюджет створюють природний ґрунт для занепокоєння. Проте експерти наголошують: ситуація не така однозначна, як може видаватися на тлі кризових новин.

Чого очікувати вже цієї зими та чи варто міняти гривню на валюту вже сьогодні, журналісти Новини.LIVE запитали в економіста Юрія Грінченка.

Українська економіка 

Українська економіка вже кілька років живе в умовах турбулентності й при цьому демонструє стійкість у ключових секторах. А найважливішим чинником стабільності валютного ринку залишається зовнішня підтримка — не тільки як джерело фінансування, а і як сигнал партнерам та інвесторам. Економіст зауважує: краще мати контрольований інфляційний тиск, ніж штучно створювати дефіцит валюти та штовхати економіку до тінізації.

"На мій персональний погляд, краще мати високий інфляційний тиск, поки економіка справляється, ніж формувати чорний ринок. Всі можуть подивитися наш бюджет країни. В принципі, за своєю формою він є збалансований, звичайно, що там є велика частина, яка покладається на зовнішню допомогу. Але програма зовнішньої допомоги для української економіки ввелися достатньо ефективно. Макроекономічна стабільність підтримується", — підкреслює економіст Юрій Грінченко.

Нинішня модель фінансування не є слабким місцем, а навпаки — вона утримує економіку в робочому стані. За словами експерта, саме зовнішня допомога дозволяє уряду уникнути різких скорочень видатків, які могли б викликати рецесію. Це також утримує певний рівень споживчої активності та допомагає бізнесу працювати навіть у складних умовах. Тож поки програма підтримки зберігається, різких коливань курсу економіст не прогнозує.

Курс валют

Нинішня стабільність на валютному ринку — не випадковість, а результат цілеспрямованої політики. Українська економіка демонструє помірну інфляцію, нормальну роботу ключових секторів і відсутність панічних коливань валютних надходжень.

"Ми не бачимо надто сильної інфляції, ми не бачимо стрибків валютного курсу, значних, які б можна було очікувати. Ми не бачимо колапсу якихось секторів економіки. І воно створює інфляційний тиск, але з іншого боку, воно підтримує один із рушійних сил підтримання української економіки — внутрішній попит", — зазначає економіст.

Попит, який зазвичай падає у кризу, в Україні тримається на прийнятному рівні саме завдяки державним виплатам та бюджетній підтримці. Це підживлює виробництво, торгівлю й частково компенсує втрати бізнесу, пов’язані з війною. Водночас такий механізм не є безризиковим — інфляційний тиск лишається, але він контрольований і не виходить за межі прогнозів НБУ.

Попит на валюту

Попит на валюту у країні зменшується значно повільніше, ніж очікували на початку повномасштабного вторгнення. Саме це часто пом’якшує наслідки зовнішніх шоків. Економіст додає, що українці продовжують купувати базові товари та послуги, підтримуючи економічну активність.

"Внутрішній попит не падає, не стагнує, і є тим чинником, який підтримує існування української економіки в певному стані. І через такі заходи уряд намагається трохи підживити його, сподіваючись тримати інфляцію в певних межах", — пояснює експерт.

Фактично, це означає, що влада балансуватиме між ризиком інфляції та потребою не допустити обвалу споживчого ринку. Саме ця рівновага і є сьогодні головною умовою стабільного валютного курсу. Попри поточну стабільність, ризики завжди лишаються — особливо в умовах війни. Економіст наголошує, що екстремальні ситуації можуть трапитися навіть у найрозвиненіших економіках. Він наводить приклади США, де бюджетні кризи чи затримки фінансування вже створювали проблеми на ринку.

"Поки ми не можемо очікувати таких стрибків. Але якщо, наприклад, скажуть, що зупиняємо допомогу, навіть на короткий термін, це створить суттєві ризики для валютного курсу. НБУ здатний подолати певний період часу — 3–4 місяці — за рахунок резервів і зовнішньої допомоги", — уточнює економіст Юрій Грінченко.

Це важливий сигнал: навіть за несприятливих сценаріїв Нацбанк має інструменти, щоб уникнути паніки та стримати ріст курсу. Але стабільність тримається на декількох ключових умовах, серед яких — безперервність зовнішньої фінансової підтримки та відсутність масштабних воєнних ударів по критичній інфраструктурі.

Інфляційні ризики

Окремий пласт ризиків — обстріли енергетичних, промислових і транспортних об’єктів.  Попередні зими не були такими інтенсивними щодо атак на залізничну інфраструктуру, як зараз. Тож будь-які великі руйнування можуть викликати логістичні проблеми, падіння експорту та, відповідно, тиск на курс.

"Є ризики інфляційні, тому що якщо не вдасться втримати той баланс між виплатами й контролем, може різко збільшитися інфляція. Це типова проблема для воєнної економіки, коли тиск на виробництво зростає, а інвестиції скорочуються", — застерігає економіст.

Це означає, що довгострокові ризики для валютної стабільності, хоч і не критичні сьогодні, можуть посилюватися з часом. Особливо якщо війна затягнеться та інвестиційний клімат продовжить охолоджуватися. 

Що ж, різких стрибків курсу долара в найближчі місяці не прогнозується. Нацбанк тримає курс у рамках, де він росте повільніше, ніж інфляція — це свідоме рішення, яке підтримує споживчий попит і бізнес-активність. Втім, потенціал ризиків нікуди не зник. Вони лежать у площині війни, зовнішніх ринків та бюджетної стабільності. Якщо хоча б один із цих факторів зміниться різко — коливання можливі.

Раніше ми писали, чи вплинуть ворожі удари на українську енергетику на курс долара вже цієї зими. А також про те, до якого курсу долара варто готуватися українцям.