Одесити вийшли на мітинг у центрі міста — фоторепортаж

В Одесі продовжуються акції на підтримку військовополонених. Родичі та небайдужі одесити виходять на площі та вулиці, щоб нагадати про героїв, які чекають на своє повернення додому після довгих місяців у полоні. Серед учасників — матері, дружини, діти та побратими полонених, які вірять у визволення своїх близьких.

Про це повідомляє кореспондент Новини.LIVE.

"Ми не забуваємо про наших героїв..."

Катерина, одна з організаторок акції, зазначила, що важливо пам'ятати, скільки часу пройшло, скільки днів втрачено для тих, хто перебуває в полоні. Вона підкреслила, що це не просто час, а час болю і очікування, який не зменшується, а з кожним днем стає все важчим.  

 "Майже три роки — це тисячі днів катувань, голоду і холоду. Подумайте, скільки радості ви пережили за цей час, скільки разів обіймали близьких, святкували свята? А вони в цей час просто виживають. Це не життя, це існування", — сказала дівчина.

Під час виступу вона також зачитала уривок з книги однієї з захисниці Азовсталі, яка повернулася з полону.

"Колись я була одним з голосів Азовсталі. Тепер почуйте через мене тих, хто все ще в полоні. Почуйте і передайте далі. Захисникам Маріуполя обіцяли свободу. Вони все ще чекають", — процитувала слова захисниці Катерина.

"Герої не забуті, їх чекають вдома"

Виступаючи на акції, інша організаторка Анна наголосила на важливості бути голосами полонених, адже тільки так ми можемо допомогти їм вибороти волю. Вона закликала громадян не проходити мимо, а задуматися, скільки свободи їм дається завдяки жертвам, які віддали свої життя та свободу, захищаючи Україну. 

"Наше завдання — стати голосами тих, хто знаходиться в полоні, і боротися за їхню свободу. Всі, хто зараз гуляє містом, повинні пам'ятати, що вони можуть це робити завдяки нашим героям, які віддали свою свободу заради їхнього спокійного життя", — каже Анна.

Анна також звернулася до одеситів з проханням поширювати інформацію про героїв, які в полоні або зникли безвісти.

"Росія, країна-агресор, продовжує знущання над нашими військовими, і ми повинні бути їхнім голосом, поки вони не повернуться додому. Багато з них отримують незаконні вироки, а ми повинні підтримати їх", — додала дівчина.

"Ми чекаємо на тебе..."

Серед тих, хто чекає, і Катерина. Вона розповідає про свого чоловіка, який, мобілізувавшись, пішов на захист Батьківщини, а тепер її сім'я вже понад три місяці чекає на його повернення. Вона каже, що найбільше "вбиває" відсутність інформації про його долю, але любов і віра в його повернення дають сили триматися.

"Мій чоловік пішов на фронт добровольцем, а 23 жовтня зник під Селідовим. Ми дуже чекаємо на нього, віримо, що він повернеться. Це дуже важко, але ми маємо підтримувати одне одного", — каже жінка.

Нагадаємо, днями в Одесі родичі військовополонених та воїнів, зниклих безвісти, зібралися під офісом Міжнародного Червоного Хреста. Люди вимагали реальних дій від міжнародної організації, а не лише її присутності в країні. Також сьогодні у Харкові містяни зібралися на акцію підтримки сотень українських військовослужбовців, які перебувають у російському полоні.