Від провалів під землю до всеукраїнського скандалу: чим відзначилися одеські забудовники у 2021 році

Згадуючи всі здобутки і проблеми року Бика, варто приділити особливу увагу тим, через кого історична Одеса перетворюється у бетонні джунглі – забудовників. Ледь не більша частина скандалів у місті так чи інакше пов’язана з їхньою жагою до наживи, і у 2021-му "зверху" на це нарешті почали звертати увагу.

Підбірку найбільш резонансних випадків підготувало Новини.LIVE Odesa.

Читайте також: На війні всі методи підходять: як забудовники борються між собою за "ласі шматочки" Одеси

Аркадія пішла під землю. Двічі

Урочисто відкрила "парад абсурду" компанія "Гефест" грецького громадянина Пантеліса Бумбураса. З початку тотальної забудови Аркадії вони "відчепили" собі дачу Докса і цинічно, ігноруючи громадське невдоволення та розпорядження ексгубернатора Міхеіла Саакашвілі, знесли її для свого ЖК "Родос". Та наслідки не змусили себе довго чекати – взимку 2021-го будівельний майданчик пішов під землю.

В ніч з 8-го лютого масштабний зсув ґрунту вздовж усього ЖК "поховав" дитячий майданчик, галявину і частину дороги у підземний котлован, який забудовник вирив для свого підземного паркінгу. Через три тижні ситуація повторилася – ще один зсув "поглинув" кран. Тоді одесити почали жартувати, що це привид покійного Докса мстить за осквернення своєї території.

На щастя, в результаті обвалів ніхто не постраждав, проте розслаблятися зарано. Як зазначають спеціалісти, зсуви сталися в результаті порушення вимог щодо відстані між висотними будинками, а це спостерігається вздовж усього Гагарінського плато.

"Обіграли" Міністерство культури

Далі естафету руйнування історичної спадщини міста прийняла фірма "Пространство". Отримавши дозвіл на забудову багатостраждальної друкарні Фесенка, компанія пообіцяла зберегти її автентичний вигляд. Та вже на стадії проєкту було видно, що це зовсім не так. Забудовник "прибрав до рук" цілий квартал для зведення 6-поверхового комплексу з підземним паркінгом. А це означало, що в процесі робіт можуть постраждати мешканці сусідніх будинків.

Почалася активна боротьба проти забудови. Мешканці, активісти та небайдужі одесити виходили на мітинги та писали численні звернення до різних інстанцій. Та будь-який "промінь надії" згодом згасав: приписи про заборону будівництва компанія скасовувала через "найгуманніший суд у світі", який виправдовував "Пространство" тим, що "припинення робіт завдасть забудовнику великих збитків". Навіть особистий візит міністра культури України Олександра Ткаченка не допоміг – його припис теж скасували, а всі апеляції затягнули.

Наразі ж, на жаль, рятувати нічого. Від друкарні не залишилося й сліду, тому навіть повернення їй статусу пам’ятки архітектури нічого не змінить. Водночас у "Пространстві" активно рекламують нові апартаменти.

Квартира з видом на знищене море

Аби зробити свою "бетонну коробку" на узбережжі, забудовники йдуть на хитрощі з документами. Найпопулярніша схема – оформити будівництво під нежитловий фонд (апартаменти), а вже потім переоформити як житловий (квартири).

Цьогоріч схемою скористались одразу дві компанії – "Південна будівельна" у Крижанівці та "СПС-Ріелт" на Ланжероні. Перша фірма під виглядом пансіонату почала зводити ЖК "Колумб" на 16 поверхів, а друга – 8-поверховий комплекс M1 Club Apartments з підземним паркінгом, казино і апартаментами (і все під виглядом санаторію).

Обидві забудови намагалися зупинити, адже вони несуть загрозу як для людей навколо, так і для навколишнього середовища. Як мінімум існує великий ризик того, що непідготовлена територія узбережжя може зсунутися в море. Та поки все безрезультатно. У відділі продажів M1 Club Apartments взагалі хизуються тим, що 70% апартаментів вони вже продали.

"НАБУ хоче знати ваше місце розташування"

Найбільше у 2021-му відзначилася компанія скандального бізнесмена Володимира Галантерника "Будова". На початку жовтня прокурори з САП вручили підозри 16 особам щодо розкрадання одеської землі. Серед підозрюваних не лише підприємці з фірми, а й мер Одеси Геннадій Труханов та його оточення.

Як встановило слідство, учасники злочинної організації у змові з іншими людьми заволоділи коштами місцевого бюджету та землею ОТГ для того, щоб в майбутньому почати там будівництво. Через ці дії упродовж 3 років територіальна громада втратила щонайменше 6 земельних ділянок, загальною площею майже 16 гектарів, та понад 130 мільйонів гривень з бюджету Одеси.

Та поки розслідування цієї справи триває, у "Будові" почали претендувати на ще одну. У квітні компанія заявила про свій намір забудовувати територію Одеської академії харчових технологій. Роботи вони успішно розпочали, проте збирати на це дозвільні документи не стали.

Які наслідки це матиме для одеситів?

Темпи забудови міста щорічно зростають. Конкуруючи між собою, компанії намагаються забрати найбільш "ласі" шматочки, через що йдуть на хитрощі або прямі порушення закону. А страждають від цього як інвестори, так й інші одесити.

"Наша інфраструктура взагалі не в змозі витримати таку кількість висотних житлових комплексів. Більш того, вона не розрахована на те, щоб інженерні комунікації (постачання води, опалення, світла і газу) постійно "підсилювалися" для тих самих ЖК. Через це ми маємо постійні прориви, перебої тощо", – підкреслив урбаніст Станіслав Драганов.

Крім того, до великої кількості "бетонних насаджень" не готова й транспортна складова міста. Більшість забудовників економить на облаштуванні паркінгів та навіть не задумується над тим, як буде організована дорога поблизу їхніх об’єктів. А це означає, що з кожним таким ЖК кількість заторів та "розкиданих" авто буде лише рости.

Та чи роблять житло дешевшим? Ні. Навпаки, вартість росте коштом тих, хто планує потім заробляти на придбаній нерухомості (здавати в оренду, наприклад). Ба більше, забудовники економлять на площі, роблячи квартири меншими, а простір між ними – щільнішим.

Чи буде мерія з цим боротися?

Якщо повернутися до того факту, що Труханова підозрюють у співробітництві з розкрадачами землі – то це питання риторичне. До того ж, обговорюючи питання відновлення житлового фонду Одеси, віцемер Дмитро Жеман зробив заяву, що повністю характеризує ставлення депутатів до історичної цінності міста.

"На відновлення застарілого житлового фонду в Одесі, за найбільш оптимістичними підрахунками, потрібно щонайменше 9 мільярдів гривень. І це непідйомна сума, витрачання якої є недоцільним. Аварійні будівлі взагалі не має сенсу ремонтувати", – заявив Дмитро Жеман.

Вирішувати цю проблему чиновник запропонував двома способами: аварійні будинки зносити і робити на їхньому місці ЖК, а застарілі віддавати забудовникам на "реконструкцію". Звісно, що така ініціатива для Одеси більш руйнівна, ніж рятівна.

Відповісти на питання про те, чого очікувати далі, у цьому випадку можна лише однією фразою: "вірте у краще, та сподівайтеся на гірше". Адже наразі на стадії будівництва знаходиться близько 70 новобудов, а скільки підприємці захочуть зробити ще – поки невідомо.