Складний перехід: чому далеко не всі жителі Одещини можуть перейти одразу на українську

Український бізнес адаптовується під норми законодавства, поки звичайні українці вчаться мові з нуля, - стаття.
Культурологи виділяють таке поняття, як культурне плазування

Тривалий перехід на українську мову, зокрема на Одещині, пояснюється кількома аспектами — один із них психологічний. Хоча закон давав час на адаптацію.

Про процес журналісти Новини.LIVE дізнавалися у представниці Уповноваженого з захисту української мови Ярослави Вітко-Присяжнюк.
 


На жаль, на сьогодні малий та середній бізнес на Одещині досі не перейшов на  державну мову. Часу для цього
було достатньо. Зараз ті, хто так і не зміг адаптуватися, вже змушені платити штрафи і це цілком нормальна практика — запевняє представник мовного омбудсмена.

"Норма до бізнесу про українську мову в обслуговуванні почала діяти 16 січня 2021 року. Тож далося два роки, так би мовити, підготувати себе, співробітників, меню, платіжні документи. Інформаційні сайти та сторінки в соцмережах, то вони повинні були перейти на українську в липні 2022-го. Тобто ще більше часу. Тому лагідна українізація була передбачена законодавством", — розповіла Ярослава
Вітко-Присяжнюк.

Щодо пересічних громадян, то сьогодні це питання теж стоїть досить гостро. Суперечки та скандали можна почути як у магазинах та на вулицях, так і в інтернеті у соціальних мережах. Але треба розуміти одну важливу деталь —
далеко не всі люди можуть швидко адаптуватись під нові реалії.

"У 2016 році я започаткувала проєкт "Одеса україномовна", де була як викладач і працювала з людьми російськомовними та суржикомовними, які хотіли говорити українською. І тоді я зрозуміла, що у більшості російськомовних — це не питання принципу чи ідеології. Це психологія з кількома аспектами", — розповідає Вітко-Присяжнюк.

Ще один важливий момент — не варто забувати
що Україна є постколоніальною державою. Потрібен
час для того, що наші співгромадяни змогли відійти від нав'язаних ним наративів і змогли сприймати свою культуру та мову, зокрема.

"Культурологи виділяють таке поняття, як культурне плазування, яке означає, що колонізований народ сприймає мову та культуру колонізатора як вищу, кращу та якіснішу
за свою. Так народжується меншовартість.В українському контексті до нашої мови було саме меншовартісне ставлення серед пересічних громадян"
, — зазначила
представниця Уповноваженого з захисту української мови Ярослава Вітко-Присяжнюк.

Читайте також: