Сучасні вишиванки, які вони — що обирають одесити

Одеса — місто, яке завжди вирізнялось культурним розмаїттям. Саме тому вишиванки тут мають свою особливу ноту. Історично український національний одяг не завжди був панівним елементом культурного коду цієї місцевості, адже регіон формувався під впливом численних етнічних груп. Однак саме це і надає сучасній вишиванці своєрідного колориту. 

Як змінився попит на вишиванки й що найбільше воліють одесити, дізнавались журналісти Новини.LIVE.

Історичний контекст вишиванок

Якщо аналізувати Одеську область, у нас досить цікава історія. Це пов'язано з великою кількістю народностей, тому суто українську вишиванку складно знайти. Але орнамент в кожному регіоні різний. У нашій, степовій місцевості. все ж таки переважає рослинницький.

"Дуже багато рослинницьких, тому що все ж таки у нас степ, багато культур, і вишивали саме те, що бачили на вулиці. Зараз бачимо тренд і тенденцію людей на більш сучасні крої, на натуральні кольори, натуральні тканини. Класична вишиванка червона-чорна вже потрошечки відходить назад, і зараз ідуть більш сучасні інтерпретації", — розповідає менеджерка крамниці "Незалежні" Діана Банщикова. 

Мода на вишиванки 

Мода на вишиванки та традиції у місті не припиняється. Чимало одеситів підходять до вибору сорочки інтуїтивно — орнаменти, кольори, фасон. З одного боку — це про стиль, з іншого — про зв’язок із власним корінням. 

"Мені здається, що варто звертати увагу на орнамент, тому що багато вишиванок зараз роблять за принципом "аби було гарно", але сенсорності всередині нуль. Я рекомендую, все ж таки, звертати увагу на сенс вишивки, які несли наші пращури. І дуже цікаві історії всередині, в крамниці, коли ми бачимо, що людина несвідомо вибирає якусь сорочку, вдягає, в ній вже йде на вулицю, і коли ти їй кажеш, що це вишиванка певного регіону, людина каже: "Ой, а в мене звідти бабуся чи дідусь", — ділиться менеджерка.

Покупці вишиванок поділяються на кілька умовних категорій — хтось шукає повсякденний варіант, інші — щось урочисте й нарядне. Це дозволяє знайти щось справді доречне, що стане частиною стилю. Дизайнери також враховують сучасні модні віяння та функціональність.

"Є сорочки більш універсальні, з червоною і чорною вишивкою, блакитною — вони зрозумілі, їх легше вдягти під будь-що: під джинси, сорочки зверху. Деякі вишиванки є прям дуже гарні, нашиті, і вони вже вважаються більш святковими. Тобто, коли до нас приходить людина, ми намагаємось виявити, для чого потрібна сорочка. І вже підбираємо модель з урахуванням запиту", — пояснює Діана Банщикова. 

Вплив війни на моду 

Зміни в уподобаннях українців стали помітними після початку повномасштабної війни. Люди почали купувати більше класичних сорочок, які символізують ідентичність. Водночас попит став більш глибоким — українці шукають не лише "своє", а й "краще". Багато хто з покупців повертається по другу, третю, п’яту сорочку, і це свідчить про попит на історичну цінність.

"Попит насправді трансформувався. Він не сильно змінився, але трансформація пішла, тому що перші роки Великої війни був запит на класичні сорочки, які для всіх зрозумілі, такі, щоб було зрозуміло навіть за кордоном, що ця вишиванка саме українська. Це біла сорочка з червоно-чорним орнаментом. І з кожним роком я бачу трансформацію", — каже менеджерка крамниці.

Сучасні українці дедалі частіше інтегрують елементи вишиванки у повсякденний гардероб. Це не лише сорочки, а й ладунки, камізельки, аксесуари. Вишивка перетворюється на щоденний маркер ідентичності, що більше не асоціюється лише зі святами. А деякі елементи гардероба — наприклад, сорочки на ґудзиках — дозволяють носити їх цілий рік.

"У нас є і молоді покупці, підлітки, і люди старшого віку. І дуже приємно, коли люди старшого віку приходять за своєю першою сорочкою. Це прямо якесь окреме свято, коли дорослі люди теж розуміють цінність вишивки й шанують її. І коли вони вдягають її з гордістю, видно, як сильно вони цього чекали", — ділиться менеджерка крамниці "Незалежні" Діана Банщикова.

Індивідуальний пошив

Пошиття на замовлення у більшості магазинів зараз неактуальне. Причина — надвисока собівартість для клієнта. Замість цього магазини співпрацюють з виробниками, серед яких є як великі бренди, так і невеликі майстерні. Це дозволяє зберігати баланс між якістю, дизайном та ціною.

"Ми працюємо з дуже багатьма постачальниками. Це і великі фабрики, і маленькі виробництва. Але зараз дуже важко робити індивідуальний пошив. Він виходить занадто дорогим для покупця, тому ми від цього відмовилися", — пояснює експертка.

Звернення до історичних візерунків часто викликає хвилю спогадів. Люди впізнають у візерунках рушники своїх бабусь чи оздоблення з дитинства. Ці емоції підсилюють зв’язок із минулим і перетворюють покупку на щось більше, ніж просто придбання одягу. 

Ціна на вишиванки 

Цінова політика залишається помірною: середня вартість якісної сорочки — близько 3,5 тисяч гривень. Це не мас-маркет, але й не розкіш — покупка, яку можна собі дозволити. Враховуючи ручну або машинну вишивку, натуральні тканини та авторський крій — це виправдана ціна. 

"Ми досить часто моніторимо ринок вишиванок, вишитого одягу в цілому, і можна сказати, що у нас середні ціни на класну якісну сорочку машинної вишивки", — зазначає менеджерка.

Вишиванка як ідентичність

Довгі роки вишиванку намагалися витіснити з міського простору. Її вважали "сільським" одягом, і це призвело до втрати популярності серед міського населення. Але сьогодні ситуація змінюється. Люди повертаються до початків, і вишиванка знову стає модною, причому поза контекстом свят чи державних подій.

"Дуже круто бачити тенденцію, що зараз молодь і дорослі люди вибирають сорочку просто як одяг, який хочуть носити для себе, для настрою, а не для свята", — каже менеджерка Діана Банщикова. 

Для багатьох українців вишиванка — не просто річ, а символ ідентичності. Це спосіб сказати світові, хто ти. Це тиха мова поколінь, візерунок, який говорить голосніше за слова. І навіть у багатонаціональній Одесі вона стала потужним символом, який єднає людей з різних культур і поглядів. Та навіть культури, що, здавалося б, не мають прямого зв’язку з українською вишиванкою, знаходять у ній щось рідне, близьке або вартісне.

"У нас є сорочка за мотивами робіт Георгія Нарбута. Це український ілюстратор і дизайнер. В цілому він зробив перші українські гроші. І ця сорочка цікава тим, що тут є зірочка Давида. Виробник каже, що це так випадково сталося, але ми віримо і вкладаємо в це трошки більше сенсу, особливо для Одеси", — розповідає менеджерка.

Вишиванка — це цінність 

Одеса завжди була містом, де перетинаються культури, релігії, стилі мислення. Але саме тут сьогодні вишиванка стала тим, що поєднує людей, незалежно від походження. Кожен стібок — це нагадування про минуле, яке формує сучасность.

"Для мене особисто, наприклад, вишиванка – це такий маркер, це самоідентифікація себе як українця, який цінує те, як боролись твої пращури", — підсумовує експертка. 

Попри те, що Одеса — мультикультурне місто, вишиванка тут не чужа. Навпаки, вона стала одягом вибору для представників найрізноманітніших етносів. Історії, які приносять ці люди, додають українській вишивці нових сенсів і підтверджують: національне — це не вузько, а глибоко й універсально.

Раніше ми писали, про найжіночніші аксесуари цього сезону. А також, про те з чим поєднати максіспідницю, щоб вразити своїм образом.