Туристична Одеса під час війни — чим може здивувати сьогодні

Війна змінила поведінку туристів, сплутала маршрути, зруйнувала логістику, але не зупинила прагнення побачити нове, відчути життя, вирватись із тривоги. Одеса як один із головних туристичних центрів країни нині переживає не спад, а трансформацію. Історичні садиби, винні маршрути, дегустації просто неба і короткі екскурсії — усе це стало частиною нового туризму, який не зник, а переродився.

В цьому впевнений президент Одеської асоціації туроператорів та агенцій Олександр Грабовський, який дав ексклюзивне інтерв'ю журналістам Новини.LIVE.

Туризм в Одесі 

Попри повітряні тривоги, втрати та загальний біль країни, туристична Одеса живе. Не так, як раніше — з музикою на Потьомкінських сходах і натовпами на Ланжероні. Але живе. Повільно, обережно, вдумливо. Саме таку формулу туристичного сезону сьогодні формулюють місцеві гіди, які зберегли оптимізм навіть у найтемніші часи.

"Скажу вам так, що навіть у цей надважкий час туризм зупинити неможливо, як неможливо зупинити життя. Але в мене є така думка, що зараз ми перейшли, умовно кажучи, на крапельне зрошування. Великих злив у туризмі поки що немає, і це зрозуміло чому. Але саме це крапельне зрошування, ви знаєте, рятує рослини. Так і ми врятовуємо цей бізнес, надаючи потрохи, але постійно екскурсійні й туристичні послуги нашим громадянам", — каже президент Одеської асоціації туроператорів та агенцій Олександр Грабовський.

Цей образ — крапельне зрошення — став майже метафорою у професійному середовищі. Коли немає натовпів, але є сталість, відповідальність, людське тепло — туризм виживає. У цьому й полягає його нова функція: не лише розважати, а й відновлювати, не лише показувати щось нове, а й повертати до життя.

Внутрішній туризм

Внутрішній туризм, на думку фахівців, — це внесок в економіку, підтримка малого бізнесу, зміцнення внутрішньої єдності. Під час війни ці речі набувають особливої ваги. І дуже важливо, щоб ця підтримка відбувалась саме всередині країни.

"Ми є учасниками економічного життя країни не лише тоді, коли щось виробляємо, працюємо, будуємо, але і коли ми отримуємо послуги. І дуже важливо, щоб ми ці послуги отримували саме на нашій землі, в Україні", — зазначив експерт.

Це також про свідомий вибір — як їхати, так і залишатись, обирати своїх, відкривати свої землі. Бо туристичний досвід — це не лише про локацію, а й про людей, які чекають, які готуються, які радіють кожному гостю. Вони не просто зустрічають, вони приймають — по-українськи щиро, з надією і вдячністю.

"Завжди, коли ми перебуваємо на якійсь локації, яку намагаємося найкращим чином показати туристам, ми відчуваємо оце тепло, оце очікування, яке притаманно зараз всьому нашому українському туризму, бо ми ділимося не лише інформацією — ми ділимося тим теплом, яке зараз так потрібно", — каже Олександр Грабовський.

Туризм як психологічне відновлення

І тут з’являється ще один важливий компонент: туризм як психологічне відновлення. Сьогодні це вже не примха, а потреба. Люди вигорають, люди тривожаться, люди мовчки живуть під сиренами — і саме декілька днів або навіть годин в іншому середовищі можуть повернути сили. Це — не втеча від реальності, а форма адаптації.

"Тим самим спокоєм, який ми чекаємо, чекаємо і хочемо дочекатися до миру. І усі декілька годин або декілька днів повертають людину до, скажімо так, активного життя. До своїх соціальних функцій туризм під час війни додав ще одну — лікувальну", — зазначає президент Одеської асоціації туроператорів та агенцій. 

Локації Одещини

Регіональні поїздки стали головною альтернативою закордонним мандрам. І зростання вартості трансферу лише підштовхнуло цей процес. Туристичний вектор змістився — від далеких країн до сусідніх сіл, від готельного сервісу до автентичного гостювання в господарів. І таких маршрутів на Одещині дедалі більше.

"Ми зараз шукаємо цікаві місця, які знаходяться неподалік Одеси. І такі місця в нас є. Ну, скажімо, є чудові садиби неподалік Одеси. Так, садиба "Ластівка" вже дуже популярна", — каже експерт.

Таких локацій — десятки. Садиби, ферми, дворики — вони й стали новим обличчям одеського туризму. Тут не потрібно багато — лише дорога, вільний день і трохи відкритості до чогось нового.

Нові маршрути

Ці маршрути часто стають не просто подорожжю, а справжнім відкриттям — і для самих мешканців Одещини. Виявляється, за пів години їзди від міста можна знайти старовинні будинки, місця сили, виноробні з унікальним стилем і господарів, які розповідають не гірше за екскурсоводів. Такий туризм потребує не стільки бюджету, скільки інтересу й довіри. І головне — бажання не споживати, а взаємодіяти. Бо внутрішній туризм сьогодні — це не "купити й поїхати", а "дослідити й підтримати". Так працює й винний туризм, який стає новим напрямом навіть у воєнний час.

"Ось, наприклад, у нас є чудовий винний туризм. І ми зараз показуємо і виноробні в самому місті, і виноробні за межами Одеси, і біля Білгород-Дністровського, і біля Шабо. У нас є туристичні маршрути на Одещині, які чудово показують всю цю палітру", — зазначає президент Одеської асоціації туроператорів та агенцій Олександр Грабовський.

Сьогодні туризм — це спосіб побачити іншу Україну, не ту, що в стрічці новин, а живу, сильну, гостинну. І саме це дає відчуття зв’язку, що ми не розсипались, не втратились, а ще більше об’єднались. І саме тому важливо не втратити це "крапельне зрошення", яке дає хоч і невеликий, але постійний рух. Бо рух — це життя, а туризм, навіть локальний, — це ще й про повернення сенсів. 

Раніше ми писали, скільки коштує весняна відпустка в Парижі в 2025 році. А також про те, які курорти "все включено" переоцінені.