Україна може залишитися без свіжих овочів та фруктів вже цієї зими — відома причина

Протягом кількох років аграрний сектор нашої країни переживає чимало випробувань: війна, засуха та постійні відключення світла. Зокрема, останнє впливає не лише на обслуговування полів, а й на утримання продукції у належних умовах до наступної посівної або експорту. Але минулого року наша країна вже зіткнулася з проблемою вивезення товару через кордони. Тож чи не загрожує її повторення зараз?

Про це журналісти Новини.LIVE поговорили із  заступником голови Комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики Степаном Чернявським. 

Експорт зернових

За два з половиною роки війни Україна розробила механізми та безпечні шляхи транспортування своєї продукції за кордон. За словами нардепа Степана Чернявського, повноцінне поновлення експорту стало можливим через планомірне знищення флоту РФ, що дає змогу цивільним суднам вільно ходити Чорним морем. 

"Порти Великої Одеси вже працюють, налагодився коридор, він стабільно працює. І я сьогодні не бачу проблем з реалізацією продукції. І все, що в нас залишається, — це незначна частка експорту, яка здійснюється сухопутно. Проте все ж більшість товару транспортується саме морем, бо це найбільш вигідний та безпечний для нас шлях", — зазначає заступник голови Комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики Степан Чернявський. 

Крім того, ціна на зернові підвищилася порівняно з минулим роком. І це суттєво допомагає українському бюджету, який зараз сильно залежить від експортної спроможності нашої країни. 

Блокування кордонів

Минулої осені наша країна зіштовхнулася з певною проблемою експорту через блокування кордонів польськими фермерами. Як каже політик, Україна врахувала цей досвід і пропрацювала з партнерами з ЄС формулу експорту зерна. 

"Є розуміння, як ми возимо зерно, сільськогосподарську продукцію або інші товари. Зараз діють квоти, які нам дали у 2021-2022 роках, але зараз ми будемо їх переглядати. Але можливість товарового вивозу є, це вже добре", — розповідає народний депутат.  

Де зберігати урожай овочів та фруктів

Україна завжди була аграрною державою, яка забезпечувала "борщовим набором" не тільки власні потреби, але й відправляла овочі та фрукти на експорт. Проте після початку війни посівні можливості зменшилися наполовину. До того ж російські обстріли створили додаткові проблеми зі зберіганням агропродукції, адже вона потребує особливих температурних режимів. Степан Чернявський наголошує, що таких проблем у великій кількості, які були у попередні воєнні роки, вже не буде — більшість підприємств оснащені генераторами. Але самі генератори та їх обслуговування дуже коштовні, особливо коли ціна на паливо до початку опалювального сезону ще зросте на 1,5%. Тож вартість продуктів може вкотре стрімко піти вгору. І питання ефективності зберігання за таких умов знову стане актуальним для фермерів.

"Проблема в нас з електроенергією є, вона не постійна. Але підприємці виходять з цього становища, купують генератори. Ми відповідні закони прийняли для того, щоб завести їх і не сплачувати ПДВ. Все, що можна, ми зробили для енергозабезпечення країни", — розповідає нардеп.

Водночас експерт наголошує, що з усіма проблемами українські працьовиті аграрії здатні тримати економіку країни на рівні. Проте через російську окупацію фермери не мають змоги покрити всі потреби внутрішнього ринку, тож без імпорту також не обійтися. Особливо це стосується фруктів, зокрема яблук та груш, які потребують додаткової вологи, низької температури й темряви. В умовах постійного блекауту підтримувати такий стан досить важко, навіть з наявністю генератора, тож цю продукцію завозитимуть з-за кордону. 

Збільшення виноробства на Одещині

Зараз в Одеській області зосереджено понад 60% всього ринку виноробства України. Після початку повномасштабної війни регіон, окрім власного виробництва, прийняв на своїх теренах потужності з окупованих Росією територій. Тож цю галузь необхідно розвивати. І для розвитку саме Одеську область обрали не дарма — вона є лідером виробництва виноматеріалів в Україні і значно випереджає інші регіони країни за цим показником. Лише за останні два роки 63% виробництва припадає саме на Одещину, і це з умовами неврожаю минулого сезону. 

"Тільки тиждень тому ми прийняли законопроєкт, який наблизить нас до стандартів Європейського Союзу саме з виробництва винограду і продуктів з винограду. Він дасть можливість нам виходити на європейські ринки І також він врегулює питання реєстрації садів та виноградників. Тобто ми наводимо лад, якого раніше не було", — каже політик. 

Сьогодні українське виноробство переживає часи трансформації. З кожним роком з’являється все більше нових молодих спеціалістів, які прагнуть створити нові якісні вина. Це стало можливим завдяки тому, що з минулого року виноробники можуть брати на відкриття своєї справи державний кредит за пільговою програмою 5-7-9. Адже створення нового виноградника коштує щонайменше пів мільйона гривень. А допомагають популяризувати виноградний сектор на Одещині самі люди, які приїздять на південь у межах гастрономічного туру "Дорога вина та смаку Української Бессарабії".

Експеримент з бавовною

 Цього року в Одеській області вперше за досить тривалий час знову спробували виростити досить незвичну рослину для нашого регіону — бавовник. Наразі на рослинах вже сформувалися коробочки, що вже можна вважати позитивним результатом. Але Степан Чернявський наголошує, що треба спостерігати за ростом далі і лише наприкінці жовтня робити економічні аналізи. 

"Господарства, які взялися вирощувати рослину, впоралися на тверду "пʼятірку". Та будемо дивитися, як буде далі, треба все рахувати. І тоді побачимо, чи буде вигідно вирощувати її, з якими проблемами фермер може зіштовхнутися тощо", — додає політик. 

А вже під кінець осені, каже Чернявський, держава шукатиме інвесторів, які зможуть вкладати у вирощення цієї культури в Одеській області. Тоді й буде відомо про масове виробництво та розширення на інші регіони. 

"Я бачу в цьому перспективу, і ми проговорювали це з міністром аграрної політики, що нам це потрібно. І на першому етапі нас вже підтримало Міністерства стратегічного розвитку, яке замовило 10 тисяч тонн сировини бавовнику для пороху. І я впевнений, що ми це запровадимо і буде підтримка наступного року", — підсумовує Степан Чернявський.  

Вплив війни на сільське господарство є надзвичайно важливим і має серйозні наслідки для країни та глобального аграрного ринку, та Україна адаптувалася під ці умови і продовжує працювати. Але після війни на фермерів чекатимуть нові виклики, серед яких велика кількість замінованих або випалених вщент полів, де змінилася екосистема. Тож перед нашою країною постане питання: які культури ми зможемо вирощувати у майбутньому?