Жнива-2026: які прогнози на врожай та чи буде Україна з хлібом

Цьогорічні жнива на Одещині проходять зовсім не просто. Аграріям доводиться одночасно боротися з нестачею людей і техніки, дорогим пальним, обстрілами та ризиком пожеж на полях. Від результатів збирання зернових залежить не лише робота аграріїв, а й продовольча безпека країни, експортний потенціал та ціни на хліб для українців.

З якими викликами сьогодні стикається агросектор, чи вистачає ресурсів для проведення жнив і яких тенденцій очікувати на зерновому ринку, — про це в ексклюзивному інтерв’ю Новини.LIVE розповів директор Департаменту аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської ОВА Єгор Чикшеєв.

Жнива на Одещині

На полях області робота вже у розпалі. Станом на 14 липня аграрії обмолотили понад половину площ озимого ячменю, майже третину гороху та почали активно збирати пшеницю. Урожайність цих культур поки що вища, ніж торік: пшениці — 42 центнери з гектара проти 29,3 у 2025 році, а озимого ячменю — 45,5 проти 33,1. 

"Наразі вже зібрано на території Одеської області понад 1 мільйон продукції. Площа для збирання в цьому році становить 1,3 мльйона гектар. Традиційно найбільші площі – це на території Подільського району та Білгород-Дністровського району. Якщо порівнювати з аналогічним періодом минулого року, то тепер простежується збільшення показників. Сподіватимемося, що наші прогнози підтвердяться", — каже Єгор Чикшеєв.

Найбільше цього сезону планують зібрати пшениці — близько 3,1 мільйона тонн. Ще 1,4 мільйона тонн має припасти на ячмінь, близько 200 тисяч тонн — на горох. Окремо аграрії розраховують отримати приблизно 300 тисяч тонн ріпаку.

"З приводу показників, краще чи гірше буде, це ми вже зробимо за результатами збору врожаю під кінець року. А наразі середній валовий збір продукції, ми передбачаємо, орієнтовно становитиме 4,7 мільйона тонн. У нас, по прогнозу, погодні умови сприяють збору врожаю, тому нічого не повинно завадити", — зазначає директор Департаменту аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської ОВА. 

Техніка та кадри

Цьогоріч до жнив на Одещині залучили 3700 зернозбиральних комбайнів. Власної техніки області не вистачає, тому частину машин запросили з інших регіонів, аби встигнути зібрати врожай у потрібні строки й без втрат. Однак навіть за наявності комбайнів залишається інша проблема — бракує кваліфікованих водіїв і механізаторів, які можуть на них працювати. 

"Наразі ця проблема стосується не лише Одещини, а й усієї України: брак кадрів і зокрема професійних водіїв. Проблема є через воєнний стан, мобілізацію, але ми вживаємо з боку адміністрації всіх необхідних заходів: визнаємо підприємства агропромислового комплексу критичними і бронюємо працівників", — коментує Єгор Чикшеєв

Загрози для врожаю

Цьогоріч жнива на Одещині проходять у складних умовах. Аграріям доводиться працювати на тлі подорожчання пального, проблем із логістикою та постійних ворожих обстрілів області. Водночас найбільшою небезпекою під час збору врожаю залишаються пожежі на полях. 

"Обласна державна адміністрація спільно з головним управлінням ДСНС в Одеській області залучила 4 спеціальних підрозділи з території Черкаської області, які працюють цілодобово і вони допомагають нашим пожежникам ліквідовувати пожежі. Ми постійно звертаємося до аграрів, до фермерів, щоб вони дотримувалися правил пожежної безпеки під час збору врожаю", — ділиться директор Департаменту аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської ОВА. 

Хліб та ціни

Попри війну та складні умови роботи, Одещина й цього року розраховує зберегти лідерські позиції зі збору врожаю. Прогнозованих обсягів має вистачити не лише для потреб регіону, а й для продовольчої безпеки країни. Тож дефіциту зерна та хліба не очікують.

"Одеський регіон вже третій рік поспіль займає перше місце за обсягами зібраного врожаю. Тому я думаю, що і в цьому році ми не підведемо Україну, і завдяки нашим Збройним силам України, нашим захисникам, які нам в цьому допомагають, я думаю, що ми теж традиційно вийдемо на перше місце, і Україна буде і з зерном, і з хлібом", — підкреслює Єгор Чикшеєв.

Водночас наявність зерна ще не означає, що ціни залишаться незмінними. Подорожчання може торкнутися як зернових, так і овочів. На кінцеву вартість продукції впливають ціни на пальне й енергоносії, а також коливання курсу долара та євро. Зростання витрат аграріїв може позначитися і на вартості хліба, однак точні прогнози щодо ціни буханці можна буде робити лише ближче до осені.

"Підвищується ціни на енергоресурси, підвищується і вартість паливно-мастильних матеріалів. Наразі буханка хліба коштує від 33, мінімально, до 35 гривень. Скільки вона буде коштувати, я думаю, що ми зможемо вже підбити якісь підсумки десь у вересні поточного року", — додає директор Департаменту аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської ОВА. 

Експорт зерна

Для українських аграріїв важливо не лише зібрати врожай, а й безперебійно вивозити його за кордон. Головну роль у цьому відіграють порти Одеси та стабільна робота експортних коридорів. Попри війну й складну логістику, Україна розраховує зберегти сильні позиції на світовому ринку, адже нині входить до трійки найбільших експортерів агропродукції. 

"Маємо надію, що Велика Одеса буде працювати, що експортні коридори теж будуть працювати. Адже Україна наразі входить в тройку найбільших експортерів агропродукцій по всьому світу", — підсумовує Єгор Чикшеєв.

Жнива на Одещині триває, хоча аграріям цього року точно не до легких умов. Зерна, за прогнозами, має вистачити і для країни, і для експорту. Скільки коштуватиме хліб для рядових українців побачимо вже цієї осені.

Також Новини.LIVE повідомляли, що через російські атаки на порт Чорноморська зупинив роботу один із найбільших експортних терміналів компанії "Кернел". Зараз фахівці оцінюють збитки та строки відновлення роботи комплексу.

Раніше Новини.LIVE писали, що в Україні продовжують знижуватися ціни на соняшник. На ринок вплинули зниження попиту з боку переробників, початок сезону ріпаку, а також погодні та воєнні ризики.