Затримання на одеських вулицях та в транспорті — що потрібно знати під час спілкування з ТЦК

Мобілізація в Україні триває, а її заходи  посилюються. У мережі зʼявляється дедалі більше скандальних відео із силовим затриманням ТЦК військовозобовʼязаних чоловіків не лише на вулицях та у громадському транспорті, а вже й в особистих авто. Однак наскільки це регламентовано законом?  

Про те, що робити, якщо незаконно затримали військовозобовʼязаного, журналісти Новини.LIVE запитали у юристки Лади Бурич. 

Мобільні блокпости — чи законні вони

Після набуття чинності оновленого закону про мобілізацію будь-які блокпости або пропускні пункти є дозволеними. Під час війни вони посилюють заходи безпеки та можуть здійснювати поверхневий огляд транспорту. За словами юристки, таким чином на вулицях групи оповіщення разом з представниками поліції можуть зупинити будь-яке авто для уточнення даних.

"Зараз дійсно є повноваження, в нас були певні зміни в законодавстві і наразі постанова 560 передбачає, що відповідні особи з групи оповіщення: представники ТЦК, представники правоохоронних органів мають право перевіряти військово-облікові документи осіб. Тому дійсно така зупинка можлива", — розповідає юристка Лада Бурич. 

Проте водночас правниця наголошує, що такі перевірки мають бути обґрунтовані чіткими підставами. А людина, яку зупинили, має право попросити документи особи, яка її зупинила. Вже після цього повинні відбуватися процедури з перевірки транспортного засобу або власне водія. 

"У нас діє певне законодавство стосовно підстав зупинки і огляду. Його ніхто не скасовував, і тому, звичайно, особа, яку зупиняють, вона має право уточнити підстави такої зупинки, ознайомитися з усіма документами. Можливо, собі зафіксувати, якщо будуть якісь порушення при огляді", — додає фахівчиня. 

Також важливим моментом є те, що вручати повістку сьогодні можуть представники державних органів, зокрема ЦНАПів та районних адміністрацій, або правоохоронець у публічних місцях. Але вона має бути обовʼязково попередньо заповнена на конкретну людину та мати печатку. Крім того, повістку не можна виписати на блокпості та одразу її вручити. 

"Повістки мають бути виписані до цього, за певним наказом керівника ТЦК, з певною печаткою, підписом і так далі. В іншому випадку виписка таких повісток по факту не є законною", — наголошує спеціалістка. 

Затримання силою

Також важливим моментом є те, що затримання військовозобовʼязаного з фізичною силою є взагалі протизаконним та порушує правила поведінки. Направити людину до ТЦК мають право лише поліцейські і лише для складання протоколу про те, що певна особа відмовилася уточнювати свої дані.  

"Безпосередньо сам працівник ТЦК не має права вас силоміць затримувати і вести до будівлі ТЦК. Відповідно, силова мобілізація, вона не є законною. Взагалі, застосування будь-якої сили до особи не є законним. Це безпосередньо порушення норм мобілізаційного законодавства", — зазначає пані Бурич. 

Але затримати також можна не через будь-які причини, а лише у випадку, якщо людина відмовляється від отримання повістки або вже вчинила адміністративні правопорушення. 

Який алгоритм дій: 

• порушення має бути зафіксоване протоколом;
• зафіксувати час затримання;
• людина має право сповістити про своє місцеперебування; 
• зателефонувати адвокату (за наявності).

"Усі ці нюанси необхідно прослідковувати. Адже затримання може тривати не більше трьох годин. Тобто власне утримання у ТЦК. І те, що ми чуємо, що тримають там людей протягом доби або навіть більше, звичайно є грубим порушенням та незаконне", — каже Лада Бурич. 

Відеофіксація після затримання

Разом з тим юристка рекомендує фільмувати на камеру усі дії, які відбуваються після затримання. Адже фіксація з боку ТЦК наразі не завершена і бодікамери є лише у поліцейських. Проте може бути момент, коли пристрій можуть забрати. 

"Якщо ви розумієте, що ні поліція, ні ТЦК на відео не фіксують всі ці дії, відповідно, треба діставати свій телефон і здійснювати це фіксування. Ці особи здійснюють безпосередньо свої службові повноваження під час таких дій і, відповідно, їх можна знімати, особливо, якщо наявні порушення. Проте на практиці часто це дуже ускладнюється і ми знаємо такі випадки, коли телефони просто відбираються і, відповідно, така можливість не надається особі", — наголошує правозахисниця. 

Також спеціалістка радить написати або зателефонувати адвокату для надання правничої допомоги. Адже поліція та ТЦК не мають право відбирати особисті речі, зокрема смартфони та інші гаджети. Тому, якщо це сталося, одразу необхідно писати заяву про повернення та вказати точну дату та час. 

"В таких випадках треба дійсно мати швидку реакцію, поки у вас є телефон. Не чекати, не зволікати і в цей же момент повідомляти адвокату або найближчим родичам, яким ви можете подзвонити. Якщо ви вже опинились в ТЦК і у вас вже забрали телефон, то тоді треба розуміти, як діяти, оповістити, ви можете вимагати повернути свій телефон, знову ж таки, письмово писати про це заяви", — констатує юристка. 

Заперечення рішення ВЛК

Військовозобовʼязаній людині необхідно чітко розуміти, що у разі проблем зі здоровʼям не можна приходити на військово-лікарську комісію без будь-яких документів, які це підтверджують. Якщо ж вони є, то оскаржити рішення ВЛК буде простіше. Але все залежить від рівня та якості цієї ВЛК. 

"Зазвичай таке оскарження означає, що вас відправляють на повторний медичний огляд, з урахуванням тих медичних документів і довідок. І вони свідчать, що дійсно цей огляд попередній медичний був неефективний і не відповідає реальній картині та реальним діагнозам", — додає правниця. 

Водночас необхідно звертати увагу на те, який саме висновок винесла військово-лікарська комісія, адже ці документи не завжди показують військовозобовʼязаному. І людина може навіть і не знати, який в неї встановлений рівень придатності. Тому в будь-якому разі треба вимагати копії, щоб додати їх до заяви на перекомісію. 

"Можна зазначати в такій заяві, що в певні дати була проведена ВЛК, відповідно таке було прийнято рішення, і ми його оскаржимо. Це безпосередньо копія, її треба долучати. Але треба розуміти, що оскаржити можна і без неї", — розповідає пані Бурич. 

Також важливим є момент щодо самої процедури проходження військово-лікарської комісії. Правозахисниця наголошує на тому, що мінімального терміну проходження ВЛК немає. Тобто так звана "15-хвилинна перевірка" є цілком законною. 

"У нас є максимальний термін проходження ВЛК — це 14 днів, тому оперувати стосовно 15 хвилин складно. Проте ми всі розуміємо, що за 15 хвилин навряд чи можна встановити дійсно повністю картину, наскільки людина хвора чи здорова, чи придатна вона, чи ні, по суті, це ж і є метою проведення відповідної комісії", — підкреслює юристка. 

Тож у випадку некоректних висновків військово-лікарської комісії необхідно мати усю так звану "доказову базу". Особливо у випадку з хронічними захворюваннями. 

"Придатна" людина з інвалідністю

Один дуже важливий момент, про який не можна забувати. Якщо військовозобов'язаний має право відстрочку, її необхідно оформити за всіма правилами ТЦК і СП. В іншому випадку можуть бути спроби мобілізувати, попри те, що в законі чітко прописано, що проходити службу ці особи можуть лише за бажанням.

"Так стається, бо ВЛК дуже часто не містить обсягу всіх тих можливих обстежень, досліджень, аналізів та лікарів, які мають бути, якщо це якісь певні специфічні хвороби. Тобто людину можуть і мають направити на дообстеження, якщо вона перебуває на обліку певних спеціалістів, проте це має бути документально підтверджено", — додає правозахисниця. 

В оновленому законі про мобілізацію особи з інвалідністю незалежно від укладання ВЛК мають право на відстрочку. Ось тільки її необхідно оформити за всіма правилами ТЦК і СП. В іншому випадку можуть бути спроби мобілізувати, незважаючи на те, що в законі чітко прописано, що проходити службу ці особи можуть тільки за бажанням.

"Дуже важливо розрізняти право на відстрочку і безпосередньо оформлення відстрочки, тому що багато осіб, ми знаємо, стикаємося, які вони думають, що ось в мене є інвалідність —  і все, мене не можуть мобілізувати. Але на практиці стикаємося з тим, що необхідно піти оформити відстрочку, і тільки після цього можна бути спокійним стосовно питань мобілізації. Поки така відстрочка не оформлена, людину можуть призвати", — підсумовує Лада Бурич. 

Варто зазначити, що загальна мобілізація в Україні триває з 24 лютого 2022 року, коли Росія прийшла до нашої країни з повномасштабною війною, що й стало її причиною. З травня цього року вік військовозобовʼязаний знизився до 25 років, що надало змогу війську отримати додаткові сили.