Бавовна півдня — держава компенсує аграріям 50% витрат

Сільське господарство південних регіонів України давно потребувало диверсифікації культур, які вирощуються на експорт і для внутрішнього споживання. Одним із напрямів, який нині набирає актуальності, стало відновлення вирощування бавовни — культури, що історично була частиною аграрного ландшафту півдня, але зникла з полів на десятки років. Тепер, в умовах війни та переорієнтації економіки, інтерес до бавовництва знову оживає. 

Як відроджують культуру, журналісти Новини.LIVE дізнавалися у заступника голови комітету Верховної ради з питань земельної та аграрної політики Степана Чернявського.

Вирощування бавовни

Бавовна — це сировина для текстильної промисловості, яка нині переживає складні часи через розрив логістичних ланцюгів і зростання імпортної залежності. Українська бавовна може стати частиною нової моделі аграрного виробництва, орієнтованої на глибоке перероблювання, саме на цьому наголошують аграрії. 

"Минулий експеримент вдався, і це були аргументи для того, щоб я пояснив нашому урядові, що це не тільки підтримка нашим аграріям, це ще і підтримка майбутньої економіки України, це підтримка нашої армії. Ми розуміємо, що бавовна — це не тільки для легкої промисловості, а ще й для військових, для виробництва пороху", — пояснює заступник голови комітету Верховної ради з питань земельної та аграрної політики Степан Чернявський.

Дотації для вирощування бавовни

Оновлена програма передбачає чіткий принцип: держава компенсує до 50% витрат на вирощування бавовни. Решту покривають самі фермери. За оцінками, середні витрати на один гектар сягають від 20 до 30 тисяч гривень. Тобто бюджет країни бере на себе приблизно 10–15 тисяч гривень на гектар, залежно від регіону та умов.

"Люди, мені дзвонили і цікавилися, чи буде допомога. Я пообіцяв, тому ми це зробили. Орієнтовно 10 тисяч — це та цифра, яку ми проговорювали. Ми вирішили, щоб паритетно, тобто 50 відсотків, щоб на себе ризики брала держава, і 50 відсотків буде брати фермер на себе", — зазначає експерт.

Такий підхід дозволяє аграріям планувати посіви з більшою впевненістю, не ризикуючи втратити все через форс-мажор або нестачу обігових коштів. У 2024 році у рамках експерименту були засіяні перші площі, що дало змогу перевірити життєздатність проєкту в умовах повномасштабної війни.

Скорочені строки, великі амбіції

Втім, запуск програми цього року зіштовхнувся із деякими труднощами. Постанову Кабінету Міністрів ухвалили лише 29 квітня — вже після старту основної частини посівної кампанії. Це стало критичним фактором: фермери просто не мали змоги вчасно скористатися програмою.

"Якби трохи раніше ми знайшли ті гроші… Люди ж не можуть тримати землю, бо строки посіву і все інше. Через те, що не було допомоги, хтось не дочекався", — каже заступник голови комітету Верховної ради з питань земельної та аграрної політики Степан Чернявський.

Попри це, інтерес до програми високий. У Миколаївській області вже зафіксовано приклад, коли фермер запланував засіяти понад тисячу гектарів бавовни. І хоча Одещина, за словами експерта, поки не демонструє подібної активності, заявки надходять постійно.

Раніше ми писали, що урожай на Одещині під загрозою — озимі потребують дощу. А також про те чому влітку ми будемо без ягід.