Дністер критично обмілів: чи загрожує одеситам нестача води

Дністер обмілів до рівня, якого не бачили десятиліттями. Через нестачу води гинуть молюски, риба потерпає від спеки та браку кисню, а міста ризикують залишитися без стабільного водопостачання. Наслідки маловоддя відчуває й Одещина, де від стану річки залежить водопостачання самого обласного центру та інших населених пунктів регіону.

Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на Державне агентство меліорації та рибного господарства України.

Як обміління Дністра впливає на Одещину

Критичне маловоддя на Дністрі зачепило не лише Чернівецьку та Хмельницьку області. Наслідки відчувають і нижче за течією, зокрема на Одещині. Річка є важливим джерелом водопостачання для регіону, тому зменшення притоку води створює ризики не тільки для природних екосистем, а й для забезпечення населення водою. Начальниця Управління Держрибагентства у Чернівецькій області Вікторія Філіпчук наголошує, що проблема охоплює значно більшу територію, ніж райони поблизу Дністровського водосховища. Вона окремо звернула увагу на ситуацію в Одеській області.

"У нас і Одеська область так само страждає від того, що немає притоку води. І решта областей, які вище знаходяться, тому що там теж є ділянки, які пересихають", — розповіла Вікторія Філіпчук.

Дністер також забезпечує водою значну частину Молдови. Через це наслідки обміління виходять за межі України, а питання розподілу водних ресурсів стає особливо гострим.

Дністер обмілів до рівня 40-річної давнини

За словами Вікторії Філіпчук, спостереження за рівнем води ведуть уже понад 130 років. Цьогоріч фахівці зафіксували надзвичайно низький приплив, а значна частина Дністровського водосховища фактично повернулася до природного русла річки. На ділянці, де раніше була вода, можна пройти близько 700 метрів по колишньому дну. Рівень води порівняно з періодом високої водності знизився приблизно на 11 метрів.

"Майже одна третина водосховища зайшла у своє природне русло. Тобто тут можна було стояти останній раз у 1986 році, 40 років назад", — пояснила Вікторія Філіпчук.

Однією з причин маловоддя фахівчиня називає нестачу опадів у Карпатах, звідки Дністер отримує значну частину води. Дощі в Чернівецькій, Тернопільській та Хмельницькій областях не здатні швидко компенсувати цей дефіцит.

На Дністрі зафіксували замор щуки

Обміління вже позначилося на водних біоресурсах. Через відступ води масово загинув двостулковий молюск дрейсена, який очищує воду та є основною кормовою базою червонокнижного вирезуба причорноморського. За словами Вікторії Філіпчук, останніми роками популяція цієї рідкісної риби почала відновлюватися. Однак тепер її існування опинилося під загрозою через знищення кормової бази.

"Ми спостерігаємо, що у зв'язку з таким падінням рівня води загинула кормова база. І ми б'ємо на сполох, тому що ми всі знаємо, що риба гарно розмножується, гарно росте тоді, коли в неї повноцінна харчова база і чиста вода", — зазначила фахівчиня.

Загибель молюсків створює ще одну проблему. Під час розкладання їхніх решток погіршується якість води, а процеси гниття сприяють зменшенню кількості кисню. Крім того, через невелику глибину вода сильніше прогрівається, активно розростаються водорості. Уночі вони споживають кисень, якого й без того бракує рибі. Цьогоріч на Дністрі вже зафіксували масовий замор щуки. Для цього виду температура води на рівні 30–33 градусів є надто високою.

Раніше Новини.LIVE писали про знищення озера Васильки на Одещині. Через спорудження земляної дамби водойма втратила нормальний водообмін із Дністром. Це призвело до загибелі риби та руйнування природного середовища, зокрема місць гніздування рідкісних птахів.

Також Новини.LIVE повідомляли про загрозу обміління озер Ялпуг і Сасик на Одещині. Екологи звернули увагу на погіршення стану водойм та проблеми з якістю води. Через маловоддя й підвищення температури активізується цвітіння води, що створює небезпеку для риби та інших водних організмів.

Новини.LIVE розповідали, що в Хаджибейському лимані на Одещині зафіксували масовий замор риби. Зокрема, у водоймі гинув піленгас. Подібні випадки свідчать про вразливість водних екосистем до змін природних умов, зокрема температури води та вмісту кисню.