Скільки українців страждають від стресових розладів — шокуюча цифра від лікаря
Поділитися
Сигнали тривоги, звуки ракет та дронів, вибухи та стрілянина — за три роки українці звикли з цим жити. Хтось приймає заспокійливі, хтось знайшов для себе більш дієві методи. Але так чи інакше, це безслідно для нашого організму не минеться. Чи можна убезпечити себе і наскільки сильно війна похитнула психіку кожного українця?
Про це журналісти Новини.LIVE поспілкувалися з керівником клініки ментальної медицини Сергієм Калинчуком.
— Як ви оцінюєте сьогоднішній психологічний стан українців?
— Спочатку нам потрібно розуміти, що психологічні та психіатричні розлади — це різні речі. Тому що інколи люди плутають їх. Ментальний розлад здоров'я — це невротичний розлад, а психіатричні — це вже більш груба патологія. І ми зараз говоримо саме за ментальні стани, які характеризуються тривожністю, емоційним вигоранням, апатією, симптомами порушення сну, порушенням харчової поведінки. Очікуванням чогось поганого, коли людина йде і раптово щось стається, хоча начебто все добре.
Оце саме ті стани тривожності, в яких перебувають майже всі наші співгромадяни, тому що, зрозуміло, війна — це завжди криза. І вона характеризується двома основними ознаками: невизначеністю, коли ми не розуміємо, що буде завтра через місяць чи два. І друге — це втрата контролю над безпекою. Ми знаходимося в ситуації небезпеки. Безумовно, при цьому ми маємо розуміти, що різні категорії населення по-різному будуть ставитися до цих станів. Ба більше, різні категорії населення, виходячи з тієї ситуації, де вони знаходяться, по-різному оцінюють цей тиск невизначеності, страхів відсутності безпеки для себе, для своїх рідних, для своїх близьких.
— Скільком людям знадобиться допомога фахівця?
— Коли ми говоримо про цивільне населення — це одна справа. Коли ми говоримо про тих, хто нас зараз захищає, — це вже інше. Тому що там кожну хвилину вони знаходяться в небезпеці. А коли ми говоримо про тих, хто був на окупованих територіях, — це зовсім інша історія. І всі оці категорії потребують окремого вивчення і окремих програм надання допомоги. Ми можемо говорити, що це, на жаль, більшість українців.
Мало того, представник ООН в Україні ще влітку 2023 року сказав: близько 10 мільйонів наших співгромадян вже знаходяться в стані хронічного стресу. Дехто з них вже отримали ПТСР, тобто посттравматичний стресовий розлад. І приблизно до кінця 2025 таких пацієнтів буде десь 25 мільйонів за прогнозом. А для того, щоб ми як громадяни пройшли цю реабілітацію, потрібно щонайменше 20 років.
— Як ментальні розлади впливають на працездатність людей?
— Ментальні розлади призводять до того, що людина втрачає свою особисту ефективність, тому що вона знаходиться в стані тривожності. За оцінками Інституту стратегічних досліджень при президенті України, саме внаслідок таких станів ми будемо втрачати приблизно 4-5% ВВП країни. Просто через те, що людина знаходиться в неефективному стані. Тобто це колосальна проблема. І тому сьогодні ті програми, які в державі створені вже, ті програми, які зараз починають працювати на рівні первинної ланки в системі охорони здоров'я, вони, безумовно, потрібні. Але з одного боку, держава створює певні інструменти для того, щоб боротися з цією патологією, з іншого боку, ми маємо розуміти, що і суспільству потрібно, щоб воно відгукнулося. Оця фраза: я сам краще розумію свої думки, я сам краще впораюсь зі своїми проблемами — вона, на превеликий жаль, призводить до того, що ми тільки занурюємось далі у свої проблеми.
І давайте будемо відвертими: ми сьогодні воюємо з агресором, який за своєю жорстокістю не відрізняється від жорстокості агресора Другої світової війни, від фашистської Німеччини. Але коли ми говоримо про стан суспільства, який був під час Другої світової війни, коли майже у кожної людини були свої особисті спогади пам'яті про Першу світову війну, і порівнюємо зі станом суспільства нашого, яке розуміє, що така історія в ХХІ століття не може бути, це, безумовно, викликає парадокс. Ми всі бачили війну через фільми, але ми особистої пам'яті цього не мали. Тому такі події будуть викликати психологічні дисбаланси.
— Чи вистачить нам власних спеціалістів, щоб надати допомогу всім, хто цього потребує?
— Я впевнений, що в нас достатньо спеціалістів. Більше того — та підготовка, яка сьогодні проводиться для медиків, медичних сестер і лікарів первинної ланки, які перші мають брати на себе цих пацієнтів, їх достатньо. Головне, щоб держава створювала інструменти для того, щоб зменшити негативні впливи на націю. Інша справа — це наскільки суспільство готове прийняти ці інструменти і наскільки суспільство готове прийняти в собі проблеми. Наприклад, ставлячи собі питання: чому я погано сплю, звідки в мене є розлад харчової поведінки? І це не просто так, що щось болить, а всі кажуть, що людина здорова, бо пройшла терапевта, уролога, кардіолога — ніхто не знаходить патологію. Потім їй рекомендують піти до фахівця ментального здоров'я, але вона не йде, тому що це ж треба про свої думки розповісти. Оці догми, які існують у суспільстві, вони більше шкодять, ніж дефіцит кадрів, який в нас може виникнути.
— Чи має бути більше державних програм з профілактики ментального здоровʼя українців?
— Наскільки я знаю, дуже така потужна програма йде по підтримці сім'ї ветеранів. Але ми маємо розуміти, що, окрім них, є їхні сім'ї. І коли вони сьогодні спілкуються, то ті переживання, які відчуває сім'я кожного вечора або кожного ранку, коли відкриваєш телефон і слідкуєш, чи прийшло повідомлення, чи на зв'язку, чи не на зв'язку, — це теж впливає дуже сильно на стан здоров'я сім'ї і того близького оточення. І навіть зміна в режимі спілкування і комунікації може призводити до певних стресових ситуацій. Тому оці програми, які створюються і на основі Міністерства охорони здоров'я, і на базі Міністерства ветеранів, досить серйозні та ефективні. Але якісну реалізацію ми побачимо тоді, коли вони вже запрацюють повною мірою.
— Як постійні стреси та небезпека впливають на психіку дітей?
— Дитина у будь-якому випадку першочергово буде орієнтуватись на поведінку дорослого. Якщо дорослий починає панікувати, то вона розуміє, що в небезпеці. Залежно від того, де дитина перебуває, в якому регіоні вона живе, в якому вона місті, з дітьми потрібно розмовляти. Дітям потрібно розповідати про все, що відбувається, максимально наближено до реальності. Не треба їх годувати ілюзіями. Коли ми створюємо ілюзію в голові дитини, ми вважаємо, що ми можемо врятувати її психіку, але навпаки — вона може надалі призвести до когнітивних проблем. Тому в малому віці дитина не відчуває того емоційного навантаження, яке відчуває дорослий.
Вона може вже порівнювати, вона може вже візуалізувати собі цей страх, який потім починає опановувати. Ми розуміємо, що дитина трьох, п'яти, семи років знаходиться в стані формування свого способу мислення. І коли вона знаходиться в стані постійної небезпеки, яку вона відчуває від своїх дорослих, то цей спосіб мислення впливатиме на її життя через 10, 15, 20 років. Головне завжди — це розмовляти з дітьми.
— Коли українське суспільство може бути повністю ментально здоровим?
— Ми маємо розуміти, що таке здоров'я. Якщо ми беремо його як поняття Всесвітньої організації охорони здоров'я, то там написано, що здоров'я — це стан людини, який відповідає нормальному фізичному, соціально-економічному, психічному, екологічному стану його життя. І мало того, система охорони здоров'я впливає на стан здоров'я нації тільки на 10-12%. Міністр охорони здоров'я ще влітку 2022 року, тобто десь приблизно за пів року після початку повномасштабного вторгнення, сказав, що за цей час наша нація постарішала на 10 років. Це означає, що ті захворювання, які частіше за все виникали у людей в віці 65-67 років, почали з'являтися дуже часто у пацієнтів, яким 50-55.
Яким чином вплине війна на здоров'я нації, ми зможемо говорити тільки через декілька років після закінчення війни. На сьогодні ми розуміємо, що нам треба триматися, нам треба берегти своє здоров'я і своїх близьких, тому що війна продовжується. Скільки вона буде йти, ми не знаємо. Але знаємо одне: ми маємо підтримувати один одного для того, щоб перемогти нашого ворога!
Нагадаємо, в Одесі завершено розслідування справи стосовно 44-річного завідувача одного з відділень Одеської психіатричної лікарні та його 66-річного батька, лікаря-ординатора. Обвинувачені за хабарі "діагностували" призовникам психічні захворювання, що могло б позбавити їх служби в армії.
Також ми писали, що кандидат в президенти Сполучених Штатів Америки Камала Гарріс показала медичний висновок, який визнав її здоровою та придатною для роботи на високій посаді. Це сталося після того, як Дональд Трамп відмовився продемонструвати таку довідку.
Читайте Новини.LIVE!
