Доля Воронцова та Пушкіна в Одесі: що робити з пам'ятниками

Міністерство культури та інформаційної політики України дозволить знесення пам’ятників російським діячам Пушкіну та Воронцову. Їх виключать з Державного реєстру нерухомих пам’яток культурної спадщини національного значення. В Мінкульті вважають, що це дасть змогу пришвидшити очищення публічного простору від маркерів комуністичного тоталітарного режиму та російської імперської політики. Втім остаточне рішення про демонтаж ухвалюють органи місцевого самоврядування.

Журналісти Новини.LIVE запитали в одеситів, чи підтримують вони ідею прибрати монументи із публічного простору міста та що б хотіли бачити на їхньому місці.

Граф Воронцов та Одеса

8 листопада 1863 року в Одесі, на Соборній площі, відкрили пам’ятник Михайлу Семеновичу Воронцову — генерал-губернатору тодішнього Новоросійського краю. Нині після ухваленого рішення Мінкульту його можуть демонтувати. Втім одесити із цим не погоджуються, адже граф Воронцов відіграв ключову роль у створенні Одеського університету, який був заснований в 1865 році. Під його керівництвом проведено розширення та модернізації порту, що сприяло збільшенню морського обороту. Також він сприяв створенню в місті театрів, музеїв, бібліотек, які збагатили культурний ландшафт Одеси. А чого лише вартий відомий Воронцовський палац — архітектурний шедевр, який є однією найвизначніших архітектурних пам'яток міста.

"Я категорично проти такої ініціативи. Для мене Одеса  — це рідна домівка, ми тут живемо кілька поколінь поспіль, і я згадую, бабуся розповідала, як наше місто формувалося. Це наша історія, а тому, якщо є люди, які зробили великий внесок в його розвиток, то про це треба пам’ятати й знати. І такі пам’ятники — це нагадування прийдешнім поколінням, а звідки все починалося. До речі, граф Воронцов сприяв розвитку освіти в Одесі, підтримуючи створення шкіл і гімназій для дітей. Він був ініціатором та співавтором проєкту будівництва першої залізниці в Російській імперії, яка з'єднувала Одесу та Балту. Це важливе досягнення сприяло подальшому розвитку торгівлі та економіки регіону", — поділилася своїми думками одеситка Тетяна.

Підтримує жінку в цьому питанні й переселенець з Херсонської області Станіслав Федорович. Попри те, що чоловік живе в Одесі недавно, каже, що першим ділом почав вивчати історію міста. На його думку, вона настільки унікальна та багата, що потребує особливого збереження.

"Я вважаю, що не варто всіх косити однією косою. Граф Воронцов проводив соціальні реформи в Одесі, спрямовані на покращення умов життя робітників та бідних мешканців міста. Він сприяв створенню благодійних установ і лікарень. Також фінансував дослідження археологічних пам'яток та наукові експедиції, що сприяло збагаченню знань про історію та культуру регіону. Ця людина зробила чималий вклад у розвиток міста, а тому пам’ять про нього має жити. Що стосується пам’ятника Олександру Пушкіну, то тут теж треба спочатку вивчити, яка його роль в історії міста. Адже саме він завжди критикував російську владу, за що й був у 1823 році через політичні дисидентські погляди депортований в Одесу із Санкт-Петербурга. Це було покарання за його літературну діяльність", — розказав Станіслав Федорович.

Олександр Пушкін в історії Одеси

Перебуваючи в Одесі, Пушкін продовжував писати вірші та працювати над своїми творами. В цей період він створив декілька віршів і поезій, включаючи "Грозу" та "Цигани". Також Пушкін був свідком багатьох аспектів міського життя, таких як культурні події, суспільна активність та розваги, і це вразило його та вплинуло на його творчість. Він написав декілька поезій і віршів, в яких згадував Одесу або відобразив атмосферу міста.

Одеситка Жанна вважає, що питання перейменування вулиць, демонтажу пам’ятників наразі не на часі. Зараз варто всі зусилля направити на боротьбу проти ворога.

"Так, я розумію, що це важливо — позбутися імперського минулого тієї держави, яка напала на нас і вбиває тепер мирних українців. Але ці питання варто розглядати вже після перемоги й детально аналізувати кожну постать. А то зараз виходить, що для того, аби уникнути соціального обурення, наші чиновники та посадовці замість того, аби об’єднати народ ще більше підливають масла у вогонь. Державу треба боронити — ось це нині наш пріоритет", — зазначає одеситка Жанна.

Загалом Пушкін прожив у нашому місті трохи більше як рік (з червня 1823-го по липень 1824-го). І хоча Одеса була лише ще одним місцем його південного заслання, цей рік вплинув як на творчість, так і на особистість поета. Саме в Одесі муза Пушкіна повернула від романтизму до реалізму, тут була розпочата робота над найвидатнішим твором — романом у віршах "Євгеній Онєгін" (написані три перші глави), а також написана низка відомих віршів. Відлуння одеського року зустрічається у творах поета майже до 1830 року.

"Я розумію, що не лише Одеса, але й одесити залишили значний слід у житті та творчості поета.  Не випадково наше місто є одним з провідних міст наукового дослідження життя і творчості Пушкіна. Свідченням шани й любові одеситів до поета стали встановлені пам’ятники на його честь, меморіальний музей-квартира, вулиця, яка має ім’я поета. Але, у нас другий рік поспіль триває в країні війна і, як би сильно я не любила своє місто, не цінувала його історію, є державна політика й вона має бути в пріоритеті. Тому, думаю, нам доведеться позбутися як пам’ятника Воронцову, так і Пушкіну", — резюмувала одеситка Олена.

Пам’ятники на демонтаж

В Міністерстві культури та інформаційної політики України вже оприлюднили повний список російських пам’ятників, які дозволять демонтувати.

Згідно з цією ініціативою, в Одесі планується вилучити з Держреєстру культурної спадщини пам’ятники Пушкіну та князю Воронцову, пам’ятник полководцю Суворову в Ізмаїлі.

Окрім Одеси під демонтаж потрапляє ще багато об’єктів, які наразі є нерухомими пам’ятками культурної спадщини національного значення. Пам’ятники Пушкіну планується вилучити з Держреєстру, а згодом демонтувати у Києві, Житомирі та Харкові; адміралу Ушакову — в Херсоні, "Україна — визволителям" — в Ужгороді, Меморіальний комплекс "Борцям революції" — в Луганську.

Низку пам’ятників планують вилучити в Києві — пам’ятник Щорсу, могилу генерала армії Ватутіна в Маріїнському парку, монітор "Железняков", пам’ятник екіпажу бронепоїзда "Таращанець".