Гаряча пора для бджолярів: чи буде Україна та Одещина з медом

Літо вступило у свої законні права, у бджолярів Одещини — гаряча пора. Буквально вже за кілька днів вони почнуть качати цьогорічний весняний мед. Втім, нині найпроблемніше питання для них — загибель комах через те, що аграрії обробили медоносні рослини на своїх полях пестицидами. Як результат — популяція бджіл в Одеській області зменшилася. Крім того, чимало питань і щодо продажу українського меду за кордоном.

Як пасічники Одещини готуються до видобутку меду, скільки планують зібрати солодкого нектару та як загалом війна вплинула на розвиток бджолярства у південних регіонах України, журналістам Новини.LIVE розказав бджоляр із 38-річним досвідом Віктор Борисович Жаров.

Вартість меду

Поки пасічники лише готуються качати мед 2023 року. На прилавках магазинів та й загалом у продажу зараз пропонується ще врожай минулого року. Ціна різна, що називається на смак та колір.

• Вартість меду в магазинах — від 72 гривень за 250 грамів.
• Вартість меду в інтернеті — від 200 гривень за кілограм.
• Вартість меду від пасічників — від 250 гривень за кілограм.

Ціна на мед ще залежить від кількох факторів таких як — сезон, урожайність, свіжість, сорт.

Так, наприклад, різнотрав'я коштуватиме дешевше. Плюс не варто забувати, що свіже викачаний мед продають дорожче, оскільки в процесі кристалізації ціна на цей продукт знижується. Сезон збирання меду в Україні це переважно травень-вересень залежно від регіону. Важливо відзначити, що в нашій країні одним з найдоступніших за ціною є соняшниковий мед. А найдорожчим залишається акацієвий і найчастіше він коштує в 1,5-2 рази вище.

Підготовка до збору меду

Вже через тиждень Віктор Борисович розпочне качати мед. Каже, бджоли працювали цілий рік, аби, нарешті, можна було зібрати перший врожай. Найбільше його дають рослини рапсу до 100 кг/га, соняшник — до 30 кг/га. Живуть комахи, розповідає чоловік, 30-60 діб. Протягом дня здійснюють до 10 вильотів. Тому кожну вільну хвилину витрачають на збір нектару.

"Для того, щоб бджоли медоносили, за ними потрібно доглядати весь час. Найбільш відповідальний момент восени, коли треба наростити якомога більшу кількість комах. Після збору меду із соняшника, я заміняю його на сироп, роблю лікувальне підживлення, щоб бджоли змогли дожити до весни. Взимку вони збираються у кубло і переміщуються по вулику. За цей час з’їдають все, що я даю й нарощується кількість особин. А навесні клуб розпадається і, як тільки на вулиці стає тепло, вони вилітають із вулика і шукають медоносні рослини. Для них дуже важливо знайти пилок, бо це білок для бджіл, без нього вони довго жити не зможуть", — розповідає Віктор Борисович.

У середньому за сезон пасічник збирає 80-120 кг меду з вулика. За його словами, весь мед корисний, але найбільше — акацієвий та липовий. Колись, бджоли збирали в Одеській області й чорнокленовий. Він мав особливі поживні та лікувальні властивості й ціна на нього значно вище.

"На добу людина повинна приймати 100-150 грамів меду, тоді така доза позитивно впливатиме на стан здоров’я та самопочуття. Я на власному досвіді неодноразово переконувався у його цілющих властивостях. До речі, інколи бджоли краще лікують, ніж таблетки та медикаменти. Він має антибактеріальну, протигрибкову та антивірусну дії. Мед містить калій, який відповідає за високу здатність знищувати бактерії. Також мед багатий на залізо та мідь, він може бути ефективним при лікуванні анемії та для нормалізації рівня гемоглобіну у крові", — ділиться Віктор Борисович.

Властивості меду

Про унікальні властивості меду йшлося вже не раз, крім того, написано безліч книг. Пасічники запевняють, якщо почати вживати цей продукт правильно, то можна буде забути про безліч захворювань.

"За 38 років роботи на пасіці, я вивчив чимало наукової літератури. І ось мені дуже запам’ятався випадок, коли в одній з єгипетських пірамід був виявлений збережений труп дитини, поміщений у посудину з медом. Древні єгиптяни, як виявилося, нерідко використовували властивості меду при бальзамуванні трупів фараонів і членів їхніх родин", — розповідає Віктор Борисович.

Зазначимо, із введенням заборони на ввезення української агропродукції до Польщі, продаж меду значно скоротився. За перші два місяці 2023 року Україна експортувала близько 7.5 тис. тонн меду на майже 20 млн доларів.

Війна та бджільництво

Сільське господарство в Україні із початку війни зазнало великих збитків. Досі замінованою залишаються велика частина угідь, які не обробляються аграріями. Як результат, страждає і бджільництво. Крім того, значна частина пасік у південних областях була втрачена. Нині для їх відновлення потрібні великі кошти.

Пасічники півдня не можуть повноцінно займатися бджолярством на деокупованих територіях, допоки їх повністю не очистять від вибухонебезпечних предметів. Відповідно, кількість видобутку меду в цих регіонах значно скоротилася. На щастя, Одеська область не зазнала потужних обстрілів, які б суттєво вплинули на розвиток сільського господарства та бджільництва, зокрема. Втім нині одна із серйозних проблем — загибель комах через оброблення полів пестицидами.

Лише із початку цього року до Держпродспоживслужби в Одеській області надійшло чимало скарг від пасічників про масову загибель бджіл. Спеціалісти провели не одну виїзну зустріч з аграріями, аби вкотре роз’яснити правила використання пестицидів та наслідки, до яких може призвести їх порушення. Втім, на жаль, не всі фермери дослухаються до них. Як результат — тисячі загиблих комах.

Загибель комах

Віктор Борисович Жаров — бджоляр із 38-річним досвідом. Каже, ще з дитинства припала ця справа йому до душі, відтоді не уявляє свого життя без бджіл та пасіки. За цей час чоловік вивчив чимало наукової літератури з бджільництва та на власному досвіді знає, які умови для  медоносів найкращі.

Цього року пасічник втратив 20 бджолиних сімей буквально за лічені дні. А все через отруйні пестициди, якими аграрії обробили поля.

"Сьогодні у мене залишилося лише 4 сім’ї із 25. Попри заборону оброблення сільськогосподарських медоносних культур у фазу цвітіння, фермери, не порадившись із бджолярами, вчинили по-своєму. Написали оголошення протягом яких днів будуть проводити оприскування рослин і рекомендували закрити бджіл. Але бджола — це не качка на подвір’ї, яку можна зачинити у сараї. 15 днів поспіль у закритому вулику для бджоли смертельні, бо вона не отримує білок, який міститься в рослинах. Як результат — комаха гине. А вивезти вулики трохи далі від полів — нереально, бо така ситуація навкруги", — розповідає Віктор Борисович.

Чималої шкоди пестициди завдають і диким бджолам, наголошує Віктор Борисович. Адже їх ніхто не закриває. До того, у дикої бджоли довший хобот і вона запилює ті рослини, які не можуть обробити домашні комахи. Відповідно, тут треба бути дуже обачними під час оброблення полів хімікатами, бо шкоди зазнає не лише бджоляр, але й фермер. Втім, каже чоловік, в останні роки аграрії все більше ігнорують це.

Екологи про загибель комах

Еколог Владислав Балінський тривалий час спостерігає, як в результаті використання інсектицидів в Одеській області гинуть не лише бджоли, але і інші комахи, птахи, ссавці. Чимало таких випадків зафіксовано й у Національних парках, де флора і фауна під особливим захистом. 

"Ситуація із використанням агрохімікатів критична вже багато років. І тут із початком війни особливих змін в цій сфері я не бачу. Хоча є закон, який регламентує внесення інсектицидів та захищає бджільництво. В ньому чітко прописано ряд заходів, яких фермерам необхідно дотримуватися, аби знизити вплив хіміків на бджільництво, зокрема", — зазначає Владислав Балінський.

За його словами, ст. 37 ч. 2 ЗУ "Про бджільництво" чітко вказує, що фермерські господарства за 3 тижні до внесення препаратів мають попереджати про це місцеві громади. Це робиться для того, аби пасічники закривали бджіл, переходили на інше підживлення, щоб вберегти комах. Однак є чимало недбайливих фермерів, які ігнорують вимоги, бо максимум, яке може бути покарання — адміністративна відповідальність.

"Проблема загибелі комах пов’язана із порушенням вимог використання препаратів, які є небезпечні, й вона нічим не регламентується. Зараз дуже багато виробників, зокрема китайських, які виготовляють інсектициди. Наші імпортери, які завозять хімію, купують препарати, які десятиріччями не використовуються у світі, при цьому не надто переймаються якої шкоди це завдає екології", — розповідає Владислав Балінський. 

Наслідки використання інсектицидів стали основою "Зеленого руху" ще на початку 70 років минулого століття. Американська екозахисниця Рейчел Карсон у своїй книзі "Тиха весна" детально описала до чого призводить використання хімікатів і, зокрема, ДДТ. Це не лише масова загибель популяції тварин, але й негативний вплив на здоров’я людини, призводить до накопичення отрути у різних органах, зниження імунітету, загострення хронічних хвороб.

"Коли ми говоримо про неконтрольоване використання пестицидів та збитки, що несуть бджолярі, треба розуміти, що їх набагато більше. Адже ніхто при цьому не обліковує загибель червонокнижних комах, птахів, джмелів, диких бджіл або двокрилих. Тут перелік чималий. Проблема у тому, що цю шкоду ніхто прорахувати не може. Аби розв'язати цю проблему треба контролювати не лише використання хімікатів, але й пильніше перевіряти їх ліцензований ввіз. Серед них дуже багато заборонених і тут постає питання: як вони опинилися в Україні, коли вже весь світ від них відмовився. Наказ Міністерства екології "Про порядок надання погодження на одержання ліцензії на імпорт інсектицидів та родентицидів" теж вже давно потребує змін", — резюмував еколог.

Наразі пасічники докладають всіх зусіль аби не лише вберегти бджіл, але й відновити медоноси. А для цього, кажуть, необхідний конструктивний діалог та співпраця між аграріями та бджолярами.