Кожен сантиметр нашої землі має бути засіяний: труднощі посівної — чи будемо ми з хлібом

Труднощі посівної чи будемо мі з хлібом - думка експерта
Українського зерна вистачить, аби прогодувати світ

Аграрії Одещини вже розпочали весняну посівну. Загалом під врожай 2023 року в Одеській області вже засіяли 760 тисяч га озимих зернових культур та ще майже 730 тисяч га планують засіяти ярими зерновими та зернобобовими. Чи вистачить цього, щоб забезпечити  потреби внутрішнього ринку, та чи зможе Україна і надалі бути гарантом світової продовольчої безпеки?

Відповіді на ці та інші запитання  журналісти Новини.LIVE шукали разом із директором департаменту аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської ОВА Аллою Стояновою.

Читайте також:

— Нинішня посівна, напевно, одна з найскладніших в історії України. Наскільки вдалося підготуватись? Адже були побоювання, що в аграріїв не буде на неї коштів.

— Одеська область, як завжди,  на 2-3 тижні раніше та першою в Україні починає посівну. Сьогодні ми вже маємо засіяні понад 2 тисяч га гороху. Нині триває посівна кампанія ярових культур: пшениці і ячменю. Готується до посіву насіння кукурудзи, соняшника. Планується засіяти 150 тисяч га кукурудзи, 400 тисяч га соняшника. Загалом аграрії налаштовані позитивно. Ми отримали здешевшання добрив, паливно-мастильних матеріалів, що позитивно відобразилося на настроях аграрного сектору.

Це вже друга весняна посівна кампанія у воєнний час. Якщо порівнювати із попередньою, то різниця очевидна. Минулого року була велика психологічна напруга через руйнування всіх ланцюгів постачання, через відсутність палива. Ми пам'ятаємо, які шалені були черги на АЗС, не було розуміння, де брати насіння. І якщо ще осіння посівна пройшла легко, бо ми мали запаси власного насіння, то весняна значно складніша, бо насіння потрібно було закуповувати. Відповідно, з'являються і нові труднощі із наявністю обігових коштів у аграріїв.  Відзначу, що цього року весняна посівна стабільна, адаптована, бо аграрний сектор вже звик до всіх цих подій, до ракетних обстрілів, до напруженої ситуації. Є чітке розуміння логістики: звідки купувати, куди продавати. Можна планувати роботу та прогнозувати її.

Зараз аграрії вже вийшли у поля. Не можу сказати, що всього вистачає на 100%. Насінням забезпечені на 86%, паливно-мастильними матеріалами на 46%, добривами на 48%. Але є такий настрій, що ось-ось перемога вже скоро, і цей позитив відображається на агровиробниках. Сьогодні на них покладено велику відповідальність: кожен сантиметр нашої землі має бути засіяний.

— Під урожай 2023 року восени минулого року в Одеській області засіяно 760 тисяч га озимих зернових культур. Який їх стан сьогодні, як вони пережили зиму?

— Так, ми маємо 760 тисяч озимих, із яких 540 — це пшениця. До речі, у минулому році, попри воєнний стан, Одещина зібрала 1,7 мільйона тонн зерна і посіла перше місце в країні за цим показником. Озимого ячменю засіяно 220 тисяч га. Окрім цього, маємо 180 тисяч га ріпаку, із яких на 140 тисяч га стан є задовільним, на 40 тисячах га — зріжений. Рослини пшениці та ячменю почувають себе добре. На півдні області деякі господарства навіть змогли внести добрива по мерзлоталому. Це теж позитивний чинник.

Але у цьому році ми маємо таке аномальне явище, за якого лише на початку  березня пшениця і ячмінь тільки починають своє кущення. Зазвичай у цей стан культури мають заходити взимку. Лише завдяки тому, що зима була тепла, наші посіви збереглися і стан їх можна кваліфікувати як задовільний. Але водночас тепла зима несе негативні чинники: збільшення хвороб, шкідників, і аграрії змушені будуть витрачати додаткові кошти на засоби захисту рослин, щоб вжити заходів вчасно і вберегти свої посіви.

— Щодо добрив: через проблеми з логістикою їхня вартість зросла в кілька разів. Відповідно, не у всіх господарств буде можливість придбати необхідні засоби підживлення. Як вирішується це питання сьогодні?

— Дію програми компенсацій, яка була у минулі роки, призупинено. Сьогодні вона не працює. Але ми отримали іншу державну підтримку, а також підтримку із Європейського Союзу та західних країн із продовольчої компанії ФАО. Вся ця підтримка є набагато більшою (майже у 12 разів), ніж у мирний час.

На 2023 рік продовжено програму 5-7-9: це кредитування під 0%. В цьому році продовжено програму ЄС щодо дотації на 1 га землі для малих підприємств (від 1-100 га). Аграрії можуть отримати 3100 гривень на 1 га.

Також є програма підтримки тваринництва, яка передбачає фінансування у розмірі  5030 гривень на 1 голову великої рогатої худоби. Крім того, ми маємо і нові програми. Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) надає можливість малим підприємствам безкоштовно отримати насіння.

Сьогодні ще діють грантові програми підтримки з переробної діяльності, з садівництва, тепличного господарства. По теплицях і переробці підприємці можуть отримати 7-8 мільйонів гривень на одне підприємство. По садівництву —  до 4 тисяч гривень. На власну справу будь-якого напряму навіть фізична особа може отримати на розвиток бізнесу до 250 тисяч гривень.

Всі ці програми діють через державний аграрний реєстр. Для того, щоб бути користувачами цих програм, треба зареєструватися у реєстрі, бути фізичною або юридичною особою, не мати боргів і подати заявку. 

9 березня ми плануємо провести велику нараду, ініціатором якої є Міністерство аграрної політики, на якій будуть проінформовані агровиробники щодо нових умов дії грантових програм.

Крім того, сьогодні із державного бюджету виділено 1,2 мільярда гривень на галузеву підтримку аграрного сектору, із яких 200 мільйонів гривень піде на розвиток меліоративних систем. В Одеській області ця програма вже працює.

— А чи багато тих, хто сьогодні долучається до цієї програми, та де саме в Одеській області є найбільша потреба у впровадженні меліоративних систем?

— Меліоративні системи у нас розташовані у Болградському, Ізмаїльському, Білгород-Дністровському і частково в Одеському районах. Ми маємо вже сім об'єднань водокористувачів і ще чотири у процесі створення. Одещина зареєструвала друге в Україні об'єднання водокористувачів, але найбільше за кількістю підприємств — учасників цього об'єднання. Аграрії розуміють, що сьогодні лише за такими об'єднаннями є майбутнє зрошувальних систем. Чому у нас системи у такому занепаді? Одещина володіє 226 тисячами га зрошувальних земель. А по факту використовуються лише 40 тисяч га. Все інше знаходиться у занепаді.

Для того щоб впроваджувати державну підтримку, потрібні великі кошти, яких через воєнний стан не вистачає. Аграрій самостійно це теж не зможе реалізувати, тому це має бути консолідована праця: держави, водокористувачів та  європейських партнерів. Завдяки цій програмі аграрії зможуть брати на баланс всі меліоративні системи та не  боятимуться вкладати гроші. Навіть інвестори будуть готові вкладати гроші в об'єднання, бо розумітимуть, який очікувати результат.

— Деякі експерти запевняють, що цього року вартість хліба у магазинах зросте у рази. Ваші прогнози?

— Ажіотаж з кризою в енергопостачанні вже минув. Будемо сподіватися, що він до нас вже не повернеться, а якщо повернеться, то ми до цього готові: є генератори, альтернативні джерела електропостачання. Ми як департамент не вбачаємо підстав для здорожчання хліба. Ціна на пшеницю є стабільною, її достатньо. Ціна на електроенергію теж стабільна, тому підстав для здорожчання немає. Безумовно, відбувається інфляція, бо частково десь просідає економіка, тимчасово ми позбавлені деяких територій. В аграрному секторі не використовується майже 20% земель для посіву і збирання врожаю. Це негативно відбивається на нашій економіці. Є деякі чинники, які б могли спровокувати здорожчання, але наші переробні підприємства, пекарні в достатній кількості забезпечені зерном, мукою.

— Виходить, що без хліба ми не залишимося. А яка ситуація сьогодні з овочами та фруктами? За вашими прогнозами, чи вдасться цього року знизити вартість овочів чи ціни залишаться на рівні минулого року?

— На превеликий жаль, ми втратили херсонські системи, втратили херсонські овочі, кавуни. Тому нині треба розраховувати на ті меліоративні системи, які є на півдні. Аграрії навколо цього вже гуртуються, за свої кошти відновлюють зрошувальні системи та намагаються збільшити кількість площ під посіви овочевих культур. Результати побачимо вже не базаром. Сьогодні ми допомагаємо нашим сусідам-регіонам, а саме Миколаєву, Херсону.  

— Чи планується з боку області якось простимулювати наші агропідприємства для спорудження приміщень для зберігання продукції взимку?

— Ажіотаж в цьому напряму минув через те, що Одещина не отримала плановий врожай, бо не було достатньо опадів. Ми зібрали зернових і зернобобових за минулий рік на рівні 3 мільйони тонн. Ця цифра каже про те, що у нас є достатньо місць для зберігання врожаю на 2023 рік. У цьому нам дуже допомогли ФАО. Україна, а також Одещина отримали рукава для зберігання. Один рукав може зберігати до 200 тисяч тонн зерна.  Також ми отримали завантажувальну і розвантажувальну техніку, тому якщо наших класичних місць для зберігання буде недостатньо, то в запасі маємо рукава, альтернативні джерела зберігання, відповідне обладнання. Аграрії до цього готові. Тож чекаємо гарний врожай, а також якнайшвидшу перемогу нашої країни над ворогом. Вдячні нашим захисникам, які боронять країну і дають можливість працювати. Сьогодні наші аграрії, попри небезпеку,  вже вийшли у поля і роблять свою роботу.