На Одещині небезпечний дуст після 50 років зберігання утилізують

На Одещині проводять утилізацію сховища отрутохімікатів, які пролежали понад 50 років. З початком повномасштабного вторгнення виникла загроза, що небезпечні речовини при потраплянні ракети можуть влаштувати екологічну катастрофу.

Журналісти Новини.LIVE побували на місці, де пакують і вивозять дуст для подальшої утилізації.

Крах "Моздоку"

13 січня 1972 року біля берегів Одеси сталася одна з найбільших аварій корабля. Внаслідок зіткнення болгарського танкера "Лом" та суховантажу "Моздок" обидва судна потонули. "Моздок" затонув на глибині 23 м, на відстані 2,5 милі від берега. На його борту на той момент знаходилося 10 тис. тонн вантажу, у тому числі мішки з отрутохімікатами, понад 1000 тонн дусту та понад 1600 тонн нафтопродуктів. Операція з підйому судна розпочалися лише навесні 1973 року і тривала два роки. У результаті з дна моря підняли небезпечний дуст, який поховали в області. Протягом багатьох років питання про утилізацію порушувалося на різних рівнях, але тільки зараз гроші на неї знайшлися.

Скільки коштує

У 2002 році було оформлено паспорт місця зберігання небезпечної речовини.  За підрахунками у могильнику зараз перебуває 147 тонн дусту, який не могли утилізувати протягом останніх 20 років.

"Цього року замовлені роботи зі знищення в нашій області одного з найбільших складів зберігання небезпечних відходів дусту, який зберігається ще з 1970-х років", — каже директорка департаменту екології та природних ресурсів Одеської ОВА Ірина Шатохіна.

Щоправда, війна допомогла пришвидшити рішення щодо утилізації хімічних речовин. Адже у разі влучання російської ракети у таке сховище може відбутися забруднення ґрунтів та водних ресурсів. Тому були прийнятті термінові рішення.

"У рамках обласної регіональної комплексної програми були виділені кошти з обласного бюджету та укладено договір з підприємством за результатами тендерної процедури. Договір укладено з "Укрекопромом" на загальну суму 13 млн 40 тис. грн", — зазначає директорка департаменту.

Роботи ж планують завершити до кінця цього року. Наразі підприємство займається переупакуванням та вивезенням дусту на свій завод для подальшої утилізації.

Правила безпеки

Роботи з утилізації дусту були розпочаті дуже вчасно. Адже мішки, в яких зберігалася небезпечна речовина, вже прогнили та не захищали належним чином. Після фасування дусту в герметичні пакети для безпечного транспортування їх поміщають у так звані біг беги. 

"Пакуємо ми біг беги у подвійне пакування. Стягуємо скобами, щоб воно не висипалося. Вантажимо на палети, зважуємо їхню вагу. В середньому десь бег важить тонна — тонна двісті", — розповідає представник ДСНС України Олег Мєдвєдь.

 Кожна зміна, в цілях безпеки, працює близько години. Вони одягнені в необхідні захисні костюми, в яких перебувати довго досить складно, але вони запобігають отриманню хімічних опіків та інших ускладнень.

Утилізація дусту

Дуст — досить небезпечна речовина. Він здатний спричиняти зростання злоякісних клітин у тілі людини, що призводить до онкології. Не виводиться з організму самостійно, і тому накопичується у ньому. Утилізація цього хімікату має проводитися методом високотемпературного спалювання.

"Процес виконується на матеріально-технічній базі інсинераторної установки, яка повністю відповідає європейським директивам. Ми щороку проводимо ресертифікацію, що на цьому обладнані можна знищувати відходи", — каже Віталій Данкевич.

На підприємстві стверджують, що утилізація не вплине на забруднення повітря. Адже все робиться за правилами та стандартами, де у небезпечних речовин немає виходу в атмосферу.

"Викид в повітря буде в рамках чинного законодавства. Це буде все відфільтроване, змито, і всі небезпечні речовини, які могли б вийти через нашу газоочисну установку, просто не мають такої можливості", — зазначає керівник підприємства Віталій Данкевич.

Щоправда, в Одеській області таке сховище не одне. У 2021 році були комісійні обстеження всіх сховищ регіону. За словами чиновників, крім цього, де зараз тривають роботи, в області налічуються ще 50 саркофагів. В Одеській ОВА запевняють, що при фінансуванні їх всі можна утилізувати протягом одного — двох років.