Старт осінньої посівної на Одещині: чи будемо ми з хлібом і надалі

Жнива 2023-го завершилися. Одещина — лідер зі збору цьогорічного врожаю. Попри війну аграрії регіону вже розпочали нову посівну. Втім, через відсутність вологи змушені були зупинити роботу.

З якими викликами мають справу наразі агропідприємства Одещини, коли ворог ледь не щодня б’є по портовій інфраструктурі та місцях зберігання врожаю, а найголовніше, чи не загрожує Україні дефіцит продуктів та хліба?

Про це в ексклюзивному інтерв’ю журналістам Новини.LIVE розказала директорка Департаменту аграрної політики, продовольства та земельних відноси Одеської ОВА Алла Стоянова.

Жнива-2023: результати Одещини

Попри ворожі удари по продовольчих складах, базах, елеваторах, виробничих потужностях, попри варварські зусилля спричинити в Україні перебої з харчами й голод, аграрії Одещини виходять в поля та працюють по 24 години 7 днів на тиждень. Алла Стоянова переконана, що така аграрна стійкість працівників поля в умовах війни  — це справжній подвиг, завдяки якому перед Україною не стоїть проблема голоду.

"Найбільший намолот залишається за Одещиною — 3,2 млн тонн з площі 1 млн га. Урожайність зернових становила 31,5 ц/га, що більше торішнього показника на 6,0 ц/га, валовий збір зерна перевищив показник 2022 року на 730 тис. тонн. Наразі на Одещині йде збір технічних культур, зокрема соняшнику, і чекаємо на кукурудзу (за прогнозами, 800 тисяч тонн). Це за результатами дасть нам показник 4 млн тонн зернових по Одеській області", — проінформувала Алла Стоянова.

Виклики перед аграріями

Сьогодні аграрії Одещини мають справу із кількома викликами: першою чергою це кліматичні умови й відсутність вологи. Що, звичайно, може позначитися вже на майбутньому врожаї.

"Ми зараз заходимо у посівну наступного року, а вологи немає. Аграрії регіону активно почали засіювати поля ріпаком озимим, але довелося зупинитися, допоки не буде волого. До посіву пшениці ще є час, тому сподіваємося, що дощі все-таки не оминуть нашу область. Ще одним викликом є нестача робочої сили. Сьогодні спостерігаємо, що в поле вийшли жінки та опановують професії комбайнерів і процеси точного висіву, розбираються в агрономії. І така тенденція спостерігається", — зазначила Алла Стоянова.

Місця для зберігання врожаю

Попри те, що ворог б’є майже щоденно по агропідприємствах нашої області, Одещина забезпечена місцями для зберігання зернових. Станом на сьогодні в регіоны 7,5 млн тонн потужностей.

"На жаль, ми маємо дуже серйозні пошкодження сільськогосподарської інфраструктури, маємо загиблих та постраждалих людей. Це, безумовно, дуже негативно відображається і на економіці, і на настроях людей. І ці удари, на жаль, зменшують наші площі зберігання зерна",  — розказала директорка Департаменту аграрної політики.

Прогнози посівної на 2023-2024 роки

На Одещині аграрії повністю забезпечені паливно-мастильними матеріалами. Також  вони збільшили місця для зберігання пального. Що стосується насіння, то область має власну селекцію, інституції, установи, підприємства, що вирощують насіннєвий фонд.

"Ми ще й забезпечуємо насінням й інші регіони. У нас може стати проблема з насінням для посіву ярих культур, бо саме кукурудза та соняшник — це переважно імпортне насіння, і воно потребує великих грошей", — зазначила Алла Стоянова.

Проєкти відновлення зрошення

Зважаючи на те, що останні декілька років Одеська область потерпає від нестачі вологи, в регіоні почали реалізовувати низку проєктів, спрямованих на вологозабезпечення ґрунтів.

"Зараз ми маємо стратегічний документ — Національна програма зрошення та дренажу. За оцінками експертів, станом на сьогодні майже 19 млн га землі потребують додаткової вологи, йде тенденція вологозабезпечення. В рамках нашої національної стратегії ми маємо план заходів, згідно з яким Україна має наростити потенціал зрошувальних земель майже 1 млн га і дренажних земель приблизно 500 га", — проінформувала Алла Стоянова.

За її словами, коштом обласного бюджету вже розроблено власні проєкти із вологозабезпечення. Також в Одеській області за підтримки UAFATA EIB реалізується міжнародний проєкт щодо відновлення зрошення, зокрема в Суворівській і Нагірнянській водних системах.

"Головна мета проєкту — сприяння сталому виробництву в рамках модернізації та розвитку систем малого зрошення в умовах зміни клімату для підтримки малого та середнього бізнесу та розвитку сільських територій", — підкреслила Алла Стоянова.

Проблеми з меліорацією у південних районах почалися із руйнуванням Ізмаїльського консервного заводу (на той час найбільшого в Європі), наслідком стала деградація овочівництва. Робота Департаменту з залучення нових інвесторів може стати потужним стимулом розвитку меліорації та відновлення зрошуваного землеробства. А тому процес модернізації зрошуваних систем Одещини необхідно впроваджувати згідно з кращими світовими практиками не тільки в технічному плані, а й ретельному управлінському менеджменті.