Розмінування за планом: із чим стикаються одеські рятувальники на деокупованих територіях
Поділитися
З початку повномасштабного вторгнення ворожі російські війська засіяли значну територію України небезпечними вибуховими предметами. Відступаючи, вони замінували на деокупованій території дитячі садочки, школи, приватні будинки, підступно позакладали вибухівку у домашню техніку, начиняли нею все, що бачили перед собою. Як результат, нині Україна вважається однією із найзабрудненіших небезпечними предметами країн.
Щодня відважні рятувальники, ризикуючи власним життям, очищують українські території від вибухівки. Цей процес, кажуть надзвичайники, безперервний та потребує особливої пильності та уваги.
Як це бути рятувальником та з чим доводиться мати справу під час роботи, журналістам Новини.LIVE розказав сапер з 12-річним досвідом роботи Олександр Слободянюк.
Бути рятувальником — свідомий вибір
Олександр Слободянюк — піротехнік з 12-річним досвідом. Після завершення військово-інженерного інституту був направлений до Одеської області. Тут і почалася його трудова діяльність. Він неодноразово виконував небезпечні завдання з розмінування територій та знешкодження вибухових предметів. У 2022-му, як тільки почалася повномасштабна війна, перед рятувальником та його командою постав новий виклик. Відступаючи з деокупованих територій, ворог замінував її новими видами вибухівки. Українським рятувальникам довелося буквально одразу вивчати нові зразки боєприпасів та методи їх знешкодження.
"У мене у підрозділі 51 рятувальник, за кожного переживаю, аби під час виконання завдання вони всі повернулися додому живими та неушкодженими. Нам доводиться нині працювати у складних умовах, адже ворог весь час гатить по деокупованих територіях. На жаль, минулого року під час роботи загинув наш колега", — розповідає Олександр.
Трагічний випадок тоді стався у місті Снігурівка, де під час обстеження дороги автомобіль наїхав на протитанкову міну і сапер Святослав Додон загинув, а ще один рятувальник отримав поранення.
Окупанти щільно замінували територію
Нещодавно Олександр повернувся з деокупованих територій Херсонської області. До цього йому доводилося працювати у Чернігівській, Донецькій, Харківській областях. Каже, нині важко оцінити масштаби вже очищених територій, бо вони постійно забруднюються через ракетні обстріли окупантів.
"Процес розмінування територій України не зупиняється ні на хвилину та триває багато часу й несе потенційну небезпеку. В пріоритеті — об’єкти критичної інфраструктури, що забезпечують населення водою, світлом, газом тощо. Виявлення та знешкодження боєприпасів проходить як дистанційно, так і за допомогою спеціального обладнання за участю безпосередньо саперів. Небезпечні предмети можуть бути на поверхні, а можуть бути засипані ґрунтом. Буває й таке, що боєприпаси на видному місці, але до них так просто не дістатися, бо навкруги розтяжки або замінована територія. У такому випадку за допомогою спеціальних приладів цю територію спочатку обстежують фахівці й лише потім наближаються до небезпечної знахідки", — ділиться досвідом Олександр.
Нині на допомогу саперам приходить й сучасне обладнання. Так, завдяки дронам вдається обстежити великі території, а також ліси та лісосмуги.
Небезпека чатує повсюди
В ГУ ДСНС Одеської області розповідають, що наразі піротехніки Одещини, як й інші рятувальники країни, працюють не лише на деокупованих територіях, але й чимало роботи на місцях. А після того, як ворог регулярно обстрілює портову та аграрну інфраструктуру регіону, завдань рятувальникам додалося. Втім частина з них вже понад 1,5 року виконує завдання на звільнених територіях.
"З квітня 2022 року рятувальники Одещини, серед яких і Олександр Слободянюк, постійно на ротаціях: поки одна повертається група, інша їде туди. Роботи нашим співробітникам весь час вистачає. Досі 2-3 рази на тиждень надходять повідомлення про знайдені боєприпаси часів Другої світової війни. Сьогодні, після підриву Каховської ГЕС, рятувальники часто виявляють небезпечні предмети та знешкоджують їх", — розповідає речниця ГУ ДСНС в Одеській області Марина Мартиненко.
Також Марина Мартиненко додала, що рятувальники працюють у надзвичайно складних умовах. Нещодавно була атака на піротехніків в Херсонській області, через що загинуло 6 осіб.
Ротація та реабілітація
Вдома на Олександра Слободянюка завжди з нетерпінням чекає родина. Вони розуміють, що його робота важлива. Чоловік розповідає, що маленькій донечці довелося розказати історію про пса Патрона, який допомагає рятувальникам розміновувати території. Дитина пишається тим, що робить батько разом зі своїми колегами й тепер спокійно реагує, коли чоловік їде виконувати небезпечну роботу на звільнених територіях.
В ДСНС тим часом кажуть, що після ротації рятувальники проходять реабілітацію, з ними працюють теж психологи. Їм допомагають пережити все побачене та впоратися зі стресом. Також з надзвичайниками проходять реабілітацію їхні родини, які весь час переживають за них.
За 1,5 року роботи на деокупованих територіях, розповідає Олександр, його найбільше вражають місцеві мешканці.
"Вони не втрачають надії, попри те, що деякі з них тривалий час були без світла та інших комунікацій. Запитують, що нам треба, й завжди готові прийти на допомогу. Вражає те, що вони готові все віддати, аби швидше була перемога", — резюмував Олександр.
Уже у жовтні чоловік зі своєю командою вирушать знову до Херсонської області, де продовжать очищувати українські території від небезпечних предметів.
Читайте Новини.LIVE!
