STOP небезпечно: Чорне море — міна уповільненої дії, — еколог

Морська вода в одеській затоці відповідає нормам, а солоність практично повернулася до показників перед терактом на Каховській ГЕС. Попри покращення якості води, досі на деяких ділянках узбережжя є залишки сміття як побутового, так і природного, який принесло до Одеси штормами.

Чи дійсно небезпека вже відступила, а громадянам та екології не лише Чорного моря, але й навколишнім природним системам нічого не загрожує, про це журналісти Новини.LIVE дізналися в  еколога Владислава Балінського.

— Морська вода змінила своє забарвлення порівняно з кількома тижнями раніше. Вона стала прозорою, в ній немає видимих для ока небезпечних елементів. Чи дійсно екологічна загроза минула?

— Ситуація змінюється кожного дня: ще минулого тижня вода була дійсно прозора, але вітрами сьогодні знову нагнало сміття, і водойма брудна. Але потужного опріснення та забруднення ми вже не відчуємо. На щастя, нам вдалося уникнути масштабного заморного процесу. В цей час були сильні шторми, й потужний вітер більшу частину забрудненої води вимив. Але треба розуміти, що ситуація із забрудненням продовжується, а концентрація небезпечних речовин не зменшується. Наш регіон сильно залежить від води, яка потрапляє з Дніпра. Сьогодні по кольору морської води видно, що вона більше схожа на річну, відповідно і концентрація небезпечних речовин там досі висока.

— Які найбільш небезпечні речовини потрапили до Чорного моря після теракту на Каховській ГЕС? На що вони впливають? У чому ви вбачаєте найбільшу їх загрозу?

— По-перше, до Чорного моря потрапила дуже велика кількість біогенів. Їх небезпека у тому, що вони можуть призводити до заморних процесів. Завищення азотистих речовин у морській воді наразі перевищено у два рази, а в деяких місцях навіть і більше. Крім того, до моря потрапила також і велика кількість агрохімії. Частину з них ми розглядаємо як біогенні елементи: це азотні, фосфорні добрива, а частину, як стійкі органічні сполуки, які вважаються дуже небезпечними. До прикладу, такі речовини, як ДДТ, або дуст його ще називають, він з кінця 60-х років був заборонений у всьому світі, а в Радянському союзі його використовували до 90-х років. Це дуже стійкі сполуки, їх період розкладу — десятки років, а концентрація дуже висока. Після підриву Каховської ГЕС із покладів їх потоком води принесло до Чорного моря.

— На які організми та біопроцеси ці небезпечні речовини впливають?

— По-перше, вони впливають абсолютно на всі організми. А особливо на поверхню харчових ланцюгів, бо вона найбільше накопичує в собі концентрацію цих небезпечних речовин. Певний час потрібно моніторити пильно, як змінюється ця концентрація та як на неї реагує екосфера моря. До прикладу, треба пильнувати, щоб мідії у жодному разі не потрапити до столу, теж саме стосується і рапанів. Бо вони несуть загрозу для життя людей. Крім того, серед небезпечних речовин є й хлороорганічні сполуки. Вони мають властивість біоакумуляції й накопичуються не лише в організмі людини, але й морських тварин і викликають низку хронічних захворювань. Це те, що не діагностується. Якщо не здавати аналізи, то важко визначити їх вплив на організм людини. Саме тому необхідно моніторити концентрацію цих речовин у воді. Найімовірніше, що певний час риба теж представлятиме небезпеку для життя людини.

— Коли, на за вашими прогнозами, риба може з’явилася на прилавках базарів та магазинів?

— Річ у тому, що зараз риболовля у промислових масштабах здійснюється досить обмежено. Основна частина підприємств, які займалися морським рибним промислом, була розташована в районі піщаного пересипу Нацпарку "Тузлівські лимани". Під час того, як росіяни намагалися захопити острів Зміїний, вилов риби був заборонений, тому на прилавки чорноморська риба з України не потрапляла. Що стосується вилову риби нині у прісних водоймах, то більша частина з них не пов’язана з Чорним морем, тому небезпеки для людей у цьому немає.

Крім того, після підриву Каховської ГЕС не було масового мору риби й у Чорному морі, бо вона  змогла відійти трохи далі від опріснення. Найбільше наразі постраждали мідії. Насамперед це торкнулося дрібних молюсків. На деякий час їхня чисельність зменшилася. Але тут все залежатиме від динаміки розвитку ситуації. Ми не можемо говорити, що все стабілізувалося і солоність у нормі. Маю надію, що найближчим часом збережеться вітряна погода. Це допоможе вберегти море від цвітіння та мору риби. Якщо буде спека і повний штиль на морі, тоді варто очікувати погіршення екологічного стану в Чорному морі.

— Фахівці констатують, що солоність морської води нижче двох проміле від допустимої норми. По суті, зростання опріснення вже зупинилося. З одного боку, це хороший показник, бо морська вода повертає своє звичне середовище, а з іншого — протягом останнього місяця відбулися процеси, які кардинально вплинули на екосистему Чорного моря, це призвело до загибелі низки тварин. Які з них вже загинули? Наскільки, на вашу думку, масштабні негативні наслідки?

— Ми говоримо про те, що загинула саме більша частина прісноводних тварин. Каховське водосховище дуже велике за об’ємами, відповідно і його екосистема багата на рибні біоресурси. До прикладу, в Національному парку "Нижньодніпровський" науковці зафіксували 68 видів риб. А якщо візьмемо звіти Мінагрополітики, то  вони називають збитки, завдані екосистемі, близько 3 млрд грн. Усі ті прісноводні організми, які були змиті у море, померли. Загинула велика кількість і мешканців нацпарку. Там було зафіксовано близько 1000 видів живих організмів, 350 з яких перебували під охороною. На жаль, ті тварини, які не змогли втекти від великої води, загинули. До речі, після стабілізації солоності у Чорному морі загинуло й багато жаб та тритонів. І це теж негативні наслідки для екосистеми.

— Чорне море й до теракту на Каховській ГЕС щоліта "успішно" цвіло, зелені водорості у пікові, спекотні дні покривали узбережжя. Наскільки останні події додали негативних наслідків екосистемі? І скільки необхідно часу для того, щоб відновити її?

— Наразі море не цвіте, і це вже добре. Те, що ви бачите зелений колір, то макросвіти — прикріплені рослини. Але при тому, що вода знову забруднена і штиль, а температура висока, то такі умови можуть викликати цвітіння морської води, що, безумовно, і так погіршить стан екосистеми Чорного моря, яка і досі не оговтався після  нещодавнього забруднення. Тут не можна чітко спрогнозувати, скільки часу потрібно для відновлення, бо ситуація змінюється щодня через погодні умови. У такому випадку необхідно проводити моніторинг, аби зрозуміти, що насправді відбувається у морі. Бо поверхнево ми можемо бачити, що море очистилося, а якщо пірнути на дно, то там можна побачити залишки сміття, яке теж негативно впливає на стан води.

— Зважаючи на те, що нині вода біля узбережжя прозора, ми можемо говорити про те, що маса забруднення, яке спочатку прийшло до Одеси, тепер пішло далі й вже незабаром дістанеться берегів Туреччини, Грузії, Болгарії та інших країн. На вашу думку, який має бути механізм міжнародної співпраці в тому, аби ліквідувати наслідки забруднення водойми? Що необхідно зробити кожній країні окремо та разом, аби вберегти екосистему моря?

— Проблема тут у тому, що цю ситуацію легше було не допустити, ніж тепер ліквідовувати наслідки. Наш вплив на таку велику екосистему обмежений. Наші сусіди наразі думають більше про подовження курортного сезону, ніж про негативний вплив на екосистему Чорного моря після теракту на Каховській ГЕС. Але глобальний вплив є: насамперед він торкнувся шельфової частини Чорного моря. Тут велика кількість мігруючих риб, які зазнали негативного впливу після того, як великий об’єм прісноводної забрудненої води потратив до Чорно моря.  Але, як бачимо, потужні вітри дещо вирівняли ситуацію, бо вони відігнали забруднену воду з узбережжя і не зосередили її концентрацію в одних місцях. Саме тому деякі країни, що мають вихід до Чорного моря, наразі досить спокійно реагують на ситуацію. А все тому, що в деяких із них вже давно побудовані очисні споруди, які певним чином  впливають позитивно на екосистему Чорного моря. А от що стосується того сміття, що потрапило у воду: пластик, дерева, острівці, очерет, то вірогідно, що воно ще певний час буде мігрувати морем, тому його треба у будь-якому разі прибирати. Дуже негативно вплине мікропластик на зоопланктон, а також на організм людини. Тому тут треба налагодити систему щоденного моніторингу за станом морської води, адже, на жаль, сьогодні не всі забруднювачі оцінюються, не всюди беруться проби води. І ось це треба налагодити за допомогою наших партнерів.