Трамвай життя — реалії сьогодення у воєнному Миколаєві

Без питної води людина може прожити максимум 7 днів — саме на це було зроблено акцент росіянами, які спеціально знищили Миколаївський водогін, залишивши таким чином місто без найголовнішого. Так ворог сподівався, що городяни будуть змушені здатися, і тоді наступним етапом буде вже Одеса. Але план дав тріщину після того, як усі українці згуртувалися і почали привозити не лише воду, а й продукти, речі, медикаменти, допомагаючи хто чим міг відстояти місто. Миколаїв відстояли, росіяни були відкинуті, але людям довелося навчитися жити з водою із пляшок та баклажок. Міська влада зі свого боку відкрила точки розливу очищеної води, а у віддалені райони її доставляють на трамваях та тролейбусах.

На одному з таких трамвайних рейсів, який доставляє воду, проїхалися і журналісти Новини.LIVE.

Доставляння води

Однією з перших на спецрейс з розвезення питної води сіла водійка з тридцятирічним стажем Тетяна. Жінка каже, що не було ні страшно, ні важко, бо розуміла, що людям дуже сильно потрібна вода. До того ж на початку війни здалося, що все не надовго та невдовзі водогін відремонтують. 

"Мені здалося, що це на трішки, а потім якось так втягнулися, втягнулися, і все вийшло. Два з половиною роки вже так катаємося. Загалом такі рейси нічим не відрізняються, тільки коли вибухи були, то страшнувато було. Бо коли були вибухи, якраз був прильот, ми тут стояли, то трамвай аж підкинуло. То було якось дуже страшно. Люди прямо ж поприсідали", — зазначає водійка. 

Також жінка наголошує, що, попри візуальні важкості, сама робота неважка, якщо до неї звикнути. І вони вже настільки "набили руку", що набирають три повні резервуари за 18 хвилин. 

"Під'їхали трамвайчиком під насосну, накачали води, ми шланги підʼєднали і набираємо води. Шість хвилин один бак набирається. Я тримаю шланг, а оператор натискає на кнопки. От якщо бак вже набирається, я кричу – досить", — додає Тетяна. 

Варто зазначити, що, попри те, що до Миколаєва повернулося досить багато людей, великого ажіотажу біля мобільних точок немає, адже у місті відкрилося багато інших місць, де можна набрати воду у будь-який час. Тому зараз, жартує Тетяна, їхній трамвайчик забезпечує своїх "постійних клієнтів", яким дуже зручно брати воду недалеко від дому. 

Миколаїв без води

Пенсіонерка Наталя Іванівна від самого ранку чекала, коли трамвай підвезе воду. Через поважний вік жінці досить важко ходити до міських стаціонарних точок, тому вона  набирає повні баклажки з місткостей, які привозять на зупинки електротранспорт. 

"Як закінчується вода, так ми і приходимо набирати. Це далеко не кожного дня відбувається, бо нам багато не треба. Ми з дідусем беремо разом 10 пляшок: я 3 та він 7. Та і йдемо додому. Але є люди, які приходять щодня", — розповідає Наталя Іванівна. 

Також жінка додає, що вони з чоловіком не беруть дуже багато, бо немає великої необхідності. Та й важко самотужки їх носити. Проте все ж невеличкий запас подружжя робить вдома "на потім". 

"Ми беремо трохи із запасом, кипʼятимо воду та лишаємо на потім, бо важко кожен день тягати її. Нам по 80 років і самі від початку війни, як той Путін вгатив по водогону", — каже пенсіонерка. 

А ось молода дівчина Тетяна розповідає, що поїхала з Миколаєва на початку війни, тож їй навіть важко уявити, як люди поралися без води у ті перші дні. Адже зараз вже якось звикли і походи за водою стали певною буденністю. 

"Воду дуже важко набирати, бо вона то є, то її немає. Ось по других четвергах місяця її взагалі не розвозять, тому треба брати трохи більше. Але, як на мене, найкраща вода саме з трамвая. Також ще покупна добра, але на неї потрібно багато коштів. А на стаціонарних точках мені не дуже подобається — вона має якийсь дивний присмак", — підкреслює Тетяна. 

Видобуток питної води

Зараз у Миколаєві вдалося відновити подачу технічної води з Південного Бугу та Інгульця, а ось проблема з питною залишалася. До вирішення проблеми  залучили і комунальні підприємства, у тому числі й Миколаївелектротранс, на базі якого пробурили свердловину. Потім було встановлено фільтр для очищення, і зараз саме ця вода доставляється на віддалені ділянки міста.

"Ми на своїх локаціях пробурили три свердловини. До нас надійшла станція зворотного осмосу з міста Житомир. Ми її встановили в себе і почали очищати і роздавати стаціонарну воду. В нас є трамваї та тролейбуси, тому ми вирішили переобладнати дві одиниці транспорту під бочки для розвезення води. І по сьогодні ми роздаємо очищену воду: це 28 кубічних метрів води на добу. Трамвай роздає 3 кубічних метри за один рейс, тролейбус — 4 кубічних метри", — розповідає директор КП "Миколаївелектротранс" Юрій Сметана. 

Загалом у такий спосіб вдається здійснити по чотири рейси на добу у різні райони міста на визначені більш безпечні локації, про які знають всі люди. До того ж є спеціально розроблені маршрути, які не заважають руху міському електротранспорту з пасажирами. 

Найбільший попит на воду

Комунальники наголошують, що найбільший попит на воду є саме у теплу пору року, коли в людей зʼявляється більше потреби пити. І бувають навіть випадки, коли на всіх не вистачає, проте вони вкрай рідкі. До того ж наразі немає змоги збільшити обсяг цієї води для роздачі. 

"Бувають такі випадки, що не вистачає. Але ми просто фізично більше не можемо розвести, роздати. Тому ми робимо все, що від нас залежить, щоб якомога більше задовольнити мешканців. У нас постійно працює стаціонарна точка роздачі води, і люди приїжджають, набирають постійно. Ліміту немає — кожен набирає, скільки захоче", — ділиться Юрій Сметана. 

Робота у блекаути

Блекаути також не рідкість для Миколаєва, як і графіки відключень. Але навіть у ці важкі дні вода все одно доставляється городянам. Схема вже розроблена, і поки що вона показала себе тільки з позитивного боку.

"Ми підлаштували так графіки розвозу води, що в той момент, коли треба набрати воду і поїхати на локацію, є електроенергія. Коли трамвай роздає воду, саме в цей час немає електроенергії, потім вона з'являється, і він знову рушає. Тобто ми підлаштували наші графіки під погодинні відключення електроенергії", — підсумовує директор комунального підприємства. 

Вже 954 дні Миколаїв показує свій потужний характер. Мешканці цього по праву героїчного міста доводять, що усі труднощі тимчасові, головне — що вони вдома, у своїй рідній країні та без ворожого ярма на шиї. Незламні миколаївці у чергах за водою вірять, що зовсім скоро настане мир, і лише перемогою України! 

Нагадаємо, в Одеській області люди протестують через підвищення тарифів на воду, яка до того ж поганої якості. Також у Миколаєві визначили, хто будуватиме водогін для забезпечення міста прісною водою.

Крім того, у четвер, 21 листопада, тисячі мешканців Одеси залишаться без води на весь день. Причина — ремонтні роботи на аварійних об'єктах водопроводу. Постачання комунальники обіцяють поновити пізно ввечері.