Українська мова як символ ідентичності — як почати вивчати з нуля

З 2000 року з ініціативи ЮНЕСКО 21 лютого відзначається міжнародний день рідної мови. Дата обрана на згадку про студентів, які загинули в 1952 році в Бангладеш, які відстоювали право рідною мовою. Українська мова за останні роки стала не лише засобом комунікації, а й символом ідентичності та внутрішньої сили суспільства. Повномасштабна війна значно прискорила мовні процеси: тисячі людей свідомо перейшли на українську, почали її вивчати або вдосконалювати. Водночас питання правильного використання мови, її популяризації та ролі у вихованні дітей залишається актуальним.

Про мовні зміни, власний досвід викладання за кордоном і типові помилки у вимові журналісти Новини.LIVE поспілкувалися з докторкою філософії, викладачкою Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського та філологинею,  Катрею Ткаченко. 

Попит на українську

Сьогодні українська мова переживає важливий період відродження. Все більше людей переходять на неї свідомо, розуміючи її значення не лише як засобу спілкування, а як елементу національної безпеки та культурної ідентичності. 

"Умовно, за останні два роки ту тенденцію, яку я бачу, можу відмітити як позитивну, тобто зріст є. Звісно, що до цього, від початку повномасштабного, я також спостерігала збільшення кількості бажаючих вивчати українську. Тому я стала волонтеркою всеукраїнського руху "Єдині", який допомагає перейти на українську мову усім охочим", — розповідає докторка філософії, викладачка Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського та філологиня, Катря Ткаченко.

Водночас ключовим фактором для відродження української мови як головної у побуті залишається освіта і виховання. Саме через сім’ю, школу та університет формується нове покоління українців, для яких українська є природною і органічною частиною життя.

Типові помилки та вимова

Досить часто при хороді українською мовою одесити стикаються з проблемами. Окрема частина роботи філологині — пояснення особливостей правильної української вимови. Вона наголошує, що українська мова має чіткі артикуляційні правила, які роблять її унікальною.

"Тверді шиплячі — це база. Якщо ви твердо шепчете, це вже половина успіху. Про що я зараз кажу? Це "щ", "ш". Вони у нас бувають або напівпом'якшені, або тверді. М'яких не буває. Тобто ми кажемо не "щастя", а "щастя". Не "чисто", а "чисто". Не "читати", а "читати"", — пояснює експертка. 

Саме артикуляція, формує звучання української мови. Вона вимагає чіткої роботи мовного апарату, що створює особливу мелодійність, адже під час вимови губи активно працюють. Це створює ефект відкритості та виразності. Окрему увагу вона звертає на вимову літери "в", яка є однією з найхарактерніших особливостей української фонетики.

"Ми говоримо сказав, приймав, цілував, любив, читав. Це настільки красиво і заворожує, що мені здається, навіть ось цей момент правильної вимови цього звуку може надихнути почати досліджувати, що ж там є ще", — каже вона.

В українській мові приголосні вимовляються чітко і не оглушуються, як у деяких інших мовах. Саме ця особливість створює характерне звучання слів і дозволяє легко відрізнити українську від російської.

Як іноземці опановують українську

Викладання української мови сьогодні виходить далеко за межі роботи лише з українцями. Все частіше її вивчають іноземці, які живуть або працюють в Україні. Серед учнів Катрі — діти іноземних військових, які нині перебувають в Україні разом із родинами. Вони мають різний рівень підготовки та різні мовні стартові умови. Для когось українська — це перша іноземна мова, яку вони починають вивчати, тоді як інші вже мають досвід спілкування кількома мовами.

"Їм важко. Ось у мене зараз є дві родини на навчанні. Одна з нульовими знаннями, вони нічого, окрім китайської, не знають. Їм дуже важко опанувати. Дітям, які з другої сімі вони живуть в одному з українських міст, вони ходять в школу разом з українськими дітьми, вони класно володіють англійською, вони вже мають базу слабкої російської", — розповідає філологиня.

Водночас середовище відіграє ключову роль у мовному формуванні. Навіть навчаючись в українській школі, діти можуть почати спілкуватися іншою мовою через оточення. 

Як подолати мовний бар’єр

Найбільша перешкода у переході на українську — це не складність мови, а психологічний бар’єр. Багато людей бояться помилок або відчувають невпевненість, але саме практика є ключем до впевненості.

"Як почати говорити українською? Почати говорити. Вас ніхто не змушує говорити зі склом в роті. Це одна з найпрекрасніших, найгарніших європейських мов. Мені важко уявити собі, чому не хочеться, чому виникають ці бар'єри", — зазначає докторка філософії, викладачка Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського та філологиня, Катря Ткаченко.

Вивчення мови має не лише культурну, а й когнітивну користь. Освоєння нової мовної системи активізує роботу мозку, покращує пам’ять і сприяє розвитку мислення. Українська мова — це не лише про граматику чи правильну вимову. Це про стиль, впевненість і сучасність. Уміння вільно висловлювати свої думки українською формує новий рівень особистої ідентичності та відкриває нові можливості. Кожен, хто наважується зробити цей крок, не лише покращує власні мовні навички, а й стає частиною ширшого процесу культурного відродження країни.

Раніше ми писали, що в Одесі не поодинокі випадки мовних конфліктів, які виникають у різних сферах. Черговий інцидент стався у школі англійської мови під час онлайн-заняття для дітей. Там викладач почав дублювати матеріал мовою країни-агресорки. Причиною назвали присутність у групі дитини з Росії. А також, про те що Одеса стала однією з лідерок У 2025 році з порушень мовного закону.  В Одеській області за рік виявили 117 випадків порушення.