В Одесі на Дерибасівській пройшла акція Free Azov — фоторепортаж
У День Незалежності в самому серці Одеси, на Дерибасівській вулиці, зібралися родини військовополонених і зниклих безвісти захисників. Вони знову нагадали про тих, хто досі перебуває в російських катівнях. Люди тримали у руках портрети рідних, синьо-жовті прапори та плакати з вимогою повернути всіх українців додому.
Про це з місця події повідомляє кореспондент Новини.LIVE.
Акція Free Azov в Одесі
Організатори наголошують, що такі акції проводять регулярно, бо без суспільної уваги проблема може втратити гостроту. Родини полонених визнають: для них ці зустрічі — це спосіб нагадати світу, що чекати вже немає сил, адже кожен день у полоні для захисників і цивільних — справжнє випробування.
"Сьогодні кожна літера слова "Незалежність" омита кров’ю й сльозами. Ми знову боремося за свою свободу, але водночас — і за свободу хлопців, які четвертий рік у колоніях. Ми прийшли на Дерибасівську, щоб нагадати: герої живі, їх треба повертати. Я стою тут із портретом свого друга, засудженого в Росії на 25 років. Для мене це особиста боротьба — я почала робити все це саме заради нього", — сказала організатор акції Анна.
Матері чекають з війни синів
Галина прийшла з портретом сина. Для неї це вже четвертий рік боротьби за його повернення. Жінка пережила окупацію Херсонщини, втратила дім, але найбільший біль для неї — це доля дитини.
"Мій син зник у Маріуполі ще у 2022-му. Через півтора року ми дізналися, що він у колонії. Його засудили на 26 років. У нас в полоні було двоє синів: одного звільнили, але молодший досі там. Для нас незалежність важлива, бо ми знаємо ціну свободи. Ми вижили без світла і води під окупацією, але хлопці тримають нас і ми живемо, чекаючи на них", — розповіла Галина.
Олена вже майже три роки шукає свого сина. Він пішов добровольцем і від грудня 2020 року його доля невідома. Жінка зізнається, що втома й біль не дають спокою, але саме акції тримають її на силі.
"Мій син зник безвісти, і ось уже два роки й дев’ять місяців ми нічого не знаємо про нього. Але ми віримо і чекаємо. Ми виходимо на акції, бо маємо бути разом. Для мене незалежність — це мрія, щоб мої діти й онуки жили у вільній країні. Ми витримаємо й переможемо, головне — не втрачати віри", — поділилася Олена.
Нагадаємо, в Україну нещодавно повернули ще 1000 тіл українських військовослужбовців, серед них є 5 тіл наших військових, які загинули в полоні. Також ми повідомляли, що Росія передає тіла в дуже поганому стані, які складно ідентифікувати.
Читайте Новини.LIVE!