Вартість тепла для одеситів, і що чекає на ЖКГ у майбутньому — експерт Валерій Матковський

Один із найскладніших за всю історію незалежної України опалювальний сезон позаду. Але чи варто розслаблятися і що на нас чекає попереду? До чого варто готуватись одеситам?

Про це і не лише журналісти Новини.LIVE говорили з експертом у сфері ЖКГ, ексвіцемером Одеси та ексвіцегубернатором Одеської області Валерієм Матковським.

— Цього року через удари по енергетичній інфраструктурі опалювальний сезон, по суті, довелося розпочинати кілька разів. Це дуже складна процедура і досить серйозно б'є по проблемним трубам. На Вашу думку, чи витримає система ще одну таку зиму?

— Сьогодні, на жаль, можна лише прогнозувати, а не констатувати, бо все залежить від воєнної ситуації в країні. Бойові дії тривають, тому задача комунальників зробити все, щоб підготувати систему теплопостачання до нового періоду. Він буде складним, але готуватися треба. Багато залежить від тих людей, які залишилися працювати на підприємстві, бо чимало тепловиків сьогодні на передовій, не всі отримали бронь. На жаль, міська рада не може знайти усе необхідне фінансування, щоб розпочати капітальний ремонт системи теплопостачання. Єдине, чого вдалося досягти, — розробити відповідну план-схему. Таке рішення було прийнято, а от результатів досі нема.

Сьогодні будувати плани повної реконструкції системи теплопостачання нереально, бо немає грошей. Нині варто зберегти те, що є до того часу, поки не з'явиться фінансування.

Варто розуміти, що система теплопостачання міста у критичному стані. Втім треба віддати належне нашим батькам, прадідам, які на совість побудували мережі, та сьогодні одесити з опаленням. Але ми маємо бути готовими до того, що наступні кілька років будуть критично важкими.

— Які є шляхи розв'язання проблеми? Як підготуватись до наступної зими, адже часу не так багато? За пів року місто навряд чи встигне побудувати нові котельні в умовах війни.

— Я не вірю, що нинішня міська влада щось зробить, бо навіть коли були гроші, вони нічого не зробили. От наведу простий приклад по моєму будинку, де я живу. Там вирішили встановити прилади обліку тепла. Зі 109 квартир лише 4 користуються центральним опаленням. От при тій ситуації, коли коштів немає, чи вигідно на 4 квартири ставити прилади обліку тепла? У нас стільки будинків, де по 200 квартир без цих приладів. Вкладають гроші, аби лише було, але навіть не думають чи доцільно це робити. Інший приклад, коли по місту труби гріють дахи, повітря та землю. Хіба справжній господар дозволить так бездумно витрачати гроші? Я пам'ятаю зі свого досвіду, як ми в Одеській області спільно із мешканцями будинків розв'язували такі питання: одні закуповували прилади, інші —  проводили утеплення. Така співпраця спрямована на те, щоб скоротити витрати на котельню, яка обігріває. Ми щороку говоримо про те, що чимало труб тепломереж по місту не утепленні. От де гроші та чому така вартість 1 гігакалорії.

— Поки в країні йде війна, тарифи на газ і тепло стримуються. Але вже йдуть розмови про необхідність збільшити вартість електроенергії, відповідно, це потягне за собою зростання цін на інші комунальні послуги. Ваші прогнози, скільки може коштувати одна гігакалорія наступного опалювального сезону?

— За моїми прогнозами, вартість однієї гігакалорії зросте у 2-3 рази. Все буде залежати від того, як відпрацює Кабмін. Сьогодні держава має великі борги, які будемо ще довго віддавати. МВФ вже вимагає від уряду підняти тарифи, прибрати пільги, якими користуються наші громадяни. Це одна сторона проблеми, а з іншої — згадайте, як 2-3 роки тому вся країна боролася за те, щоб доставити вугілля в Україну і була така програма "дуже бідної людини" "Роттердам+". Восени 2022 року цієї програми не було, проблеми із вугіллям зникли, а опалювальний сезон пройшов без надто серйозних ексцесів. Ба більше, в уряді відзвітували, що вугілля вистачить на наступний сезон. Про що ми тоді говоримо? Хто ж тоді обкрадає країну? Проблема у тому, що ми дозволяємо, щоб кілька десятків людей сьогодні наживалися на людях.

Тарифи точно будуть рости, але дуже багато буде залежати від цільового використання бюджетних коштів. На жаль, підняття пенсій, зарплат не покриє ті тарифи. Маємо розуміти, якщо і далі будемо державу розкрадати, то її існування буде під дуже великим питанням.

А щоб новий опалюваний сезон пройшов більш-менш нормально, треба економно витрачати гроші, яких і так обмаль. Крім того, потрібні кваліфіковані кадри, які б взяли на себе відповідальність зберегти, відновити та у майбутньому повністю оновити систему опалення.

— Якщо заговорили про гроші, скільки потрібно грошей на те, щоб оновити всю систему опалення в Одесі? А головне, де взяти ці кошти?

— Повернемося до затвердженого плану реконструкції системи опалення. Депутати її затвердили, а що далі? Нічого. Це питання так і залишилося на етапі затвердженого плану. Аналогічний приклад, коли на вулиці Балківській посадили у трамвайне полотно дерева, гроші витратили, а що далі? Чи місце цим деревам на тій території? У нас не думають про те, щоб зробити щось навіки, а роблять бездумно і показово на якийсь період. Дуже хотілося, щоб депутати не планували, як себе прилаштувати у міському бюджеті, а використали той мізер грошей, що є у бюджеті, на користь одеситів.

На жаль, не вірю у те, що міська влада правильно використає гроші. У мене надія лише на те, що все-таки будуть створені міські військові адміністрації, коли влада буде сконцентрована в одних руках. Тоді можемо сподіватися, що настане якась стабілізація, але треба підібрати правильну людину, а з цим є проблеми. Тут потрібен господар, який знає, що зробити і як.

Треба розуміти, що сьогодні не той час, щоб все кардинально змінювати. Необхідно зберегти те, що є, а як тільки дозволять умови — от тоді розбудовувати, а кожну копійку варто використовувати ефективно.

До прикладу: будівництво велодоріжок по Одесі. Хіба сьогодні у цьому була потреба? В результаті ми отримали більші затори по місту, а мільйони гривень викинуті не в ту сферу, хоча могли утеплити труби тепломереж. Я не кажу, що вони не потрібні, але їх треба облаштувати тоді, коли всі інші критичні питання під повним контролем.

— Сьогодні досить багато говорять про переваги включення історичного центру Одеси до Всесвітнього спадку "ЮНЕСКО". Чи дійсно ми побачимо відремонтовані пам'ятки архітектури? Якщо так, то за скільки років?

— Це, певна річ, досягнення. Мені б в першу чергу хотілося побажати, щоб до Одеси нічого не прилетіло, і те історичне надбання, що є, місто зберегло для майбутніх поколінь. Нині постає питання: чи дадуть грошей на повну реконструкцію історичного центру? Впевнений, що ні. Якщо і відремонтують щось, то це буде якийсь мізер. А що далі? От візьмемо будинок Русова, який відреставрували, але належить він приватній особі. Суд скасував рішення про повернення цієї будівлі у власність міста і фактично мільйони бюджетних коштів пішли на реставрацію приватного будинку. Хто за це відповідатиме? А можна ж було направити ці гроші на ті об'єкти, які у власності міста. От це якраз те, про що ми говоримо — ефективність використання бюджетних коштів. І така ситуація майже скрізь.

Наше місто будували відомі люди, це історичне надбання треба зберегти, а не лише звітувати, що витратили мільйони, а результату нуль. Маю надію, що європейські чиновники виконають обіцяне в рамках домовленостей по включенню історичного центру Одеси до Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Але тут головне, щоб передбачене фінансування надійшло саме до міста.

— Як Ви сьогодні загалом оцінюється стан ЖКГ у місті? І як, на Вашу думку, потрібно реформувати структуру, щоб у нас був порядок у цій сфері?

— Не секрет, що система ЖКГ потребує капітального реформування та реконструкції. Щоб був порядок в цій сфері, необхідні керівники, які б не лише дбали про збагачення власного гаманця. Все залежить від конкретної людини, яка керуватиме цим департаментом. Сьогодні фактично обслуговування будинків знаходиться майже у приватних руках. По суті ніхто нічого не робить, зарплату вони отримують від 50 тисяч гривень і прекрасно себе почувають. Зараз всі зусилля мають бути направлені на те, що пережити війну, гідно з неї вийти, а далі час покаже.