Зрошувальна система Одещини: прогнози на врожай овочів та ціни

Від збору овочів на Одещині залежить, що буде на прилавках і скільки за це заплатять покупці. Але хороший урожай неможливий без стабільного поливу, а зібрану продукцію ще потрібно десь зберігати. Тому стан зрошувальних систем, наявність овочесховищ і підтримка аграріїв сьогодні напряму впливають і на кількість місцевих овочів, і на їхню ціну. Скільки гектарів землі на Одещині нині перебувають під зрошенням, як модернізують іригаційні системи, чи вистачить регіону власних овочів та чого чекати від цін на борщовий набір?

Про це в ексклюзивному інтерв’ю Новини.LIVE розповів директор Департаменту аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської ОВА Єгор Чикшеєв.

Зрошення на Одещині

На Одещині зрошувальні системи насамперед використовують для вирощування овочевих культур. Наразі овочами засаджено близько 15 тисяч гектарів — це картопля, цибуля, морква та капуста. Водночас для повноцінної роботи агропромислового комплексу поливом має бути охоплена вся запроєктована площа зрошуваних земель.

"На сьогоднішній день поливна площа, яка запроєктована, становить 227 тисяч гектарів. Наразі фактично поливається лише не більше 15-18%, що складає десь біля 35-40 тисяч гектарів. В першу чергу я хочу наголосити, що вказані зрошувальні системи належать державі, в особі Державного агентства рибного господарства та меліорації", — каже Єгор Чикшеєв.

Модернізація зрошення

Оновлення зрошувальних систем на Одещині почали ще кілька років тому. У 2023 році на проєктування модернізації 12 систем виділили 12 мільйонів гривень. Згодом на півдні області реконструювали три з них, а загальна вартість робіт перевищила 120 мільйонів гривень. Завдяки цьому площа поливних земель зросла на п’ять тисяч гектарів.

"Наш департамент спільно з Міністерством агропромислового комплексу залучив 6 мільйонів євро. Це підтримка наших іноземних партнерів, від уряду Італії. І профінансовано реконструкцію ще двох зрошувальних систем", — розповідає директор Департаменту аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської ОВА.

За ці кошти планують оновити ще дві зрошувальні системи. Після завершення робіт поливом зможуть охопити додатково майже дві тисячі гектарів. Проте загалом держава майже не фінансує будівництво нових систем чи повну реконструкцію старих — грошей вистачає переважно на поточні ремонти.

"Проблема в них є і дуже велика, насамперед, всі зрошувальні системи були побудовані в 70-80-ті роки. Це ще за Радянського Союзу. І кожна система потребує переоснащення, переобладнання, модернізації, бо вони всі енергозатратні. І це збільшує собівартість води, яка у подальшому вже лягає на плечі аграріїв, які підпитуються цією водою", — коментує директор департаменту.

Ще одна серйозна проблема — незаконний забір води. Під час перевірки Дністровської зрошувальної системи виявили десятки самовільних підключень до каналу. Після цього на місце викликали поліцію, врізки зафіксували та почали демонтувати, а за фактом порушень відкрили кримінальне провадження.

"Останній виїзд, який було мною зроблено персонально на Дністровську зрошувальну систему. На вказаній території було виявлено понад 40 незаконних врізок на каналі зрошувальних систем. Це люди, які відкривають собі теплиці, і незаконно врізаються, забирають воду з каналу", — зазначає посадовець.

Овочі на Одещині

Одеська область входить до трійки найбільших виробників овочевої та баштанної продукції в Україні. Щороку тут збирають майже 300 тисяч тонн овочів, близько 30 тисяч тонн баштанних культур і 280 тисяч тонн картоплі. Цього умовно достатньо для потреб області, хоча взимку та навесні частину продукції все одно завозять з інших регіонів та з-за кордону.

"З приводу всієї України я не можу сказати, але з приводу Одещини, особливо Білгород-Дністровський район, він є пріоритетним напрямком вирощування овочів, як на державному рівні, так і на обласному. Тому я думаю, що Одещина буде з овочами", — підкреслює Єгор Чикшеєв. 

Товарним виробництвом овочів у регіоні займаються понад 65 сільськогосподарських підприємств. На них припадає майже 70% вирощених в області томатів і до 30% моркви, буряків, капусти та цибулі. При цьому посівні площі овочевих і баштанних культур щороку зростають на 3–4%, а виробництво — на 5–7%.

"Зараз діє дуже велика кількість державних і обласних програм підтримки. В першу чергу це вирощування овочів, їх зберігання, переробка. Це є пріоритетним напрямком в галузі агропромислового комплексу і економіки в цілому", — додає директор департаменту.

Ціни та зберігання

У 2025 році ціни на овочі помітно коливалися через погоду, витрати на логістику та енергоресурси. Цього року ситуація залежатиме насамперед від урожаю та сезонного збільшення пропозиції. В обласному департаменті очікують, що ближче до осені базові овочі стануть доступнішими.

"За нашою аналітикою, так, дійсно, вартість борщового набору в порівнянні з травнем знизився і складає близько 140 гривень. Я думаю, що восени воно знизиться до гривень 100-120", — прогнозує посадовець.

Однак виростити та зібрати овочі недостатньо — їх потрібно зберегти до наступного сезону. В області поки бракує сучасних холодильників для капусти, моркви, буряка та цибулі. Частину витрат на будівництво таких об’єктів аграріям можуть компенсувати з державного бюджету, що має поступово покращити ситуацію зі зберіганням продукції.

"Наразі у нас вирощується така кількість овочів, яка безпосередньо потрапляє на прилавки мережі супермаркетів або ринків. І Одещина — один із небагатьох регіонів, який дійсно працює у вказаних програмах і в цьому напрямку розвивається: встановлюється холодильне обладнання, а також складські приміщення", — підсумовує директор Департаменту аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської ОВА.

Одещина й надалі робить ставку на овочівництво, однак результат багато в чому залежатиме від стану зрошувальних систем і можливостей для зберігання врожаю. У регіоні вже модернізують окремі об’єкти та розширюють інфраструктуру. Тож головне завдання зараз — не втратити темп і зробити цю підтримку системною.

Журналісти Новини.LIVE писали, що на Одещині вже тривають жнива. Цьогоріч аграрії очікують зібрати близько 4,7 мільйона тонн зернових, однак на вартість хліба можуть вплинути ціни на пальне, енергоносії та логістику.

Також Новини.LIVE повідомляли, що через загрозу нових російських атак судновласники тимчасово припинили заходи до чорноморських портів України. Частину вантажів уже перенаправляють до румунської Констанци, однак у Міністерстві аграрної політики наголошують, що про повну зупинку морського експорту поки не йдеться.