Ханука в Одесі 2025 — як святкують жінки єврейської громади

Юдеї всього світу відзначають Хануку — свято світла, чистоти та перемоги у війні між святістю і нечистотою. Його відзначають з 14 до 22 грудня. Жінки єврейської громади в Одесі урочисто відзначили Хануку спільною зустріччю, присвяченою традиціям, вихованню дітей і пошуку внутрішнього світла в умовах війни. Святкування об’єднало кілька поколінь — від наймолодших до старших членкинь громади — та стало простором для молитви, навчання, творчості й щирого спілкування.

Чому саме в цей період свято світла набуває особливого символізму та як єврейські традиції допомагають зберігати надію і єдність, журналісти Новини.LIVE запитали в учасниць громади Хабад в Одесі.  

Святкування Хануки в Одесі 

У дні, коли Одеса живе між тривогами, відключеннями світла та постійною невизначеністю, особливо відчувається потреба в теплі — не лише фізичному, а й внутрішньому. Саме таку атмосферу створили жінки єврейської громади, які зібралися разом, аби відсвяткувати Хануку. Для них це не просто релігійна дата, а можливість побути поруч, поговорити про важливе й віднайти спокій у спільності. Свято відбувалося у колі жінок і дітей, з частуваннями, творчими активностями та живим спілкуванням. 

"Сьогодні ми зібралися з жіночим колективом нашої громади. За традицією ми говоримо про духовні, насущні питання і шукаємо відповіді в Торі. Але сьогодні, в честь великого свята Хануки, ми зібралися більшим складом, з частуваннями та дітками, щоб знайти світ одне в одній і в самому святі", — розповідає учасниця громади Хабад в Одесі, Ілана Коваленко.

Такі зустрічі для жінок громади давно стали частиною їхнього життя. У мирні часи це був простір для навчання та спілкування, а тепер — ще й місце психологічної підтримки. У розмовах часто звучать теми страху, втоми, відповідальності за родину та майбутнє дітей. Водночас саме тут жінки знаходять сили рухатися далі. 

"У цей важкий час саме такі зустрічі дають нам світло. Можливість зібратися, поговорити, знайти енергію одна в одній. Ханука — це про надію на чудо. І ми дуже віримо, що воно обов’язково відбудеться, і мир обов’язково настане", — додає Ілана Коваленко.

Святкова програма була наповнена різними активностями. Діти виступали з невеликим концертом, жінки брали участь у майстер-класах з виготовлення ханукальних свічок, фотографувалися та просто розмовляли по душах. До Одеси також приїхали равині з інших міст, які говорили про символізм Хануки та важливість збереження традицій. Проте, як зазначають учасниці, таким колективом вони збираються не лише на свята, а традиційно кожен понеділок. Саме вивчення Тори є головним заняттям жінок, що допомагає їм знаходити відповіді у складних життєвих ситуаціях.

"Тора — це інструкція до життя. Ми купуємо будь-яку річ і отримуємо до неї інструкцію. А життя нам дали без пояснень. І саме Тора допомагає зрозуміти, як жити, як діяти і як знаходити правильні рішення", — пояснює Ілана Коваленко.

Жінка розповіла, що кожен урок — це не просто лекція, а глибокий внутрішній процес. Часто після занять теми ще довго залишаються з учасницями, змушують переосмислювати власні вчинки та погляди. У кожної — свої питання і свої відповіді. Але спільним залишається відчуття, що ці знання допомагають пережити складні періоди. Саме тому навчання у громаді має такий живий відгук.

Чому жінки святкують окремо

У юдаїзмі існує традиція окремого святкування для жінок і чоловіків. Для багатьох це може виглядати незвично, але самі учасниці пояснюють це як частину духовного порядку. Окремий простір дозволяє зосередитися на власних переживаннях і розмовах. Особливо актуальним це стає під час Хануки — свята світла.

"У юдаїзмі є правило: чоловіки й жінки святкують окремо. Є певні закони, наприклад, не можна танцювати разом. Але якщо говорити про Хануку, то сьогодні це свято надзвичайно актуальне — як перемога світла над темрявою", — розповідає учасниця громади Хабад в Одесі, Нюся Верховська.

Жінки відзначають, що символізм Хануки сьогодні відчувається особливо гостро — коли в місті годинами немає електрики, а люди буквально живуть при свічках. У такій реальності історія про маленький вогник, який не згасає, перестає бути лише метафорою. Вона стає частиною повсякденного досвіду.

Виховання дітей в єврейських сім'ях

Говорячи про виховання дітей, жінки постійно повертаються до теми внутрішнього світла. В умовах війни та постійного стресу вони переконані: саме внутрішній стан людини визначає, яким буде її вплив на інших. У єврейських сім’ях намагаються не замикатися лише на власному болю, а навпаки — знаходити сили допомагати, ділитися і підтримувати. Особливо це відчутно для матерів, які виховують кількох дітей і не мають розкоші довго жаліти себе. 

"Нас, у першу чергу, врятує світло всередині. Бажання зробити цей світ трохи яскравішим і світлішим, допомагати іншим людям, не думати постійно про те, як мені погано саме зараз. Поділитися чимось, підтримати, сказати добре слово. Ну і, звісно, власні діти. У мене четверо дітей, тому в мене просто немає можливості довго сумувати й жаліти себе", — говорить учасниця громади Хабад в Одесі, Нюся Верховська.

За словами жінки, ключовим у вихованні дітей вона вважає не слова, а власну поведінку. Саме тому в єврейських сім’ях велике значення надають особистому прикладу — у ставленні до людей, традицій і життя загалом. Навіть у складних обставинах батьки намагаються показати дітям, що світ не зводиться лише до страху та тривоги. Це формує внутрішню опору, яка залишається з дитиною на все життя.

"Мої діти вже народилися в цій громаді. І в першу чергу — власний приклад. Це найкращий педагогічний код. Бо будь-яка дитина — чи твій учень, чи твоя власна — коли бачить приклад і чує слова, то приклад завжди приживається краще. А коли одне підкріплює інше — це взагалі подвійний удар", — пояснює Нюся Верховська.

Родинна історія Нюсі Верховської тісно пов’язана з єврейською громадою Одеси. Після розпаду Радянського Союзу її батьки стали активною частиною спільноти, поступово повертаючись до традицій, які раніше часто залишалися лише на рівні ідентичності. У цій родині єврейська культура — не абстрактне поняття, а щоденна практика. Батько веде уроки у громаді, мати керує єврейським центром. Сама Нюся багато років працює в музеї історії євреїв Одеси. Поступова інтеграція в єврейське життя відбувалася природно, без різких змін. Як зазначає жінка, вони завжди знали, ким є, але активно підтримувати традиції почали вже у 1990-х роках. І навіть зараз, попри всі виклики, громада намагається зберігати свій уклад життя та передавати його наступним поколінням.

"Нас так виховували. І в мене, і в мого чоловіка всі євреї в сім’ї. Тому з самого початку ми так само намагаємося виховувати своїх дітей. Так, для нас це буває дуже важко. Але ми хочемо, щоб традиції, щоб єврейський спосіб життя був у них у крові. Тоді з цим набагато легше жити", — каже Нюся Верховська.

Окрему роль у вихованні дітей, за словами жінки, відіграє сама громада. Саме тут сім’ї не просто зустрічаються на свята, а постійно спілкуються, дружать і підтримують одне одного. Діти ростуть разом, бачать приклади інших родин і поступово формують власне уявлення про світ. У такому середовищі традиції не нав’язуються — вони стають частиною повсякденного життя. Важливо й те, що у громаді поважають особистий вибір кожної людини. Ніхто не примушує до кохання чи шлюбу, зазначає Нюся. Якщо між молодими людьми виникає симпатія — це природно підтримується. Головне, щоб стосунки будувалися на взаємній повазі та щирості. Саме так, переконана жінка, формується здорова спільнота, у якій традиції живуть не через примус, а через бажання.

"Сім’ї спілкуються, дружать, діти разом ростуть. А далі вони вже самі будують свою картинку світу. Ніхто нікого не змушує ні в коханні, ні в шлюбі. Якщо хлопець і дівчина підходять одне одному, якщо вони подобаються одне одному — то, як кажуть, мазл тов (щасливої долі), тільки вперед", — підсумовує Нюся Верховська.

Святкування Хануки в Одесі для жінок єврейської громади — це не лише релігійна традиція, а й спосіб зберегти внутрішню рівновагу у складні часи. Через спільну молитву, навчання, спілкування та виховання дітей вони віднаходять світло, яке допомагає переживати темряву війни й невизначеності. Саме в єдності громади, любові до дітей і вірі в чудо жінки бачать силу, яка дозволяє зберігати надію та будувати майбутнє навіть у найважчі часи.

Раніше ми писали, що знають Одесити про свято Хануки. А також, про те що таке Ханука та як її відзначають євреї по всьому світу