На Одещині знищили ціле озеро та колонії рідкісних птахів

У дельті Дністра фактично знищили озеро Васильки, перекривши його природний водообмін із річкою. На заповідній території збудували земляну дамбу та проклали майже 10 кілометрів каналів. Через це загинула риба, постраждали природні оселища та місця гніздування птахів. За ситуацією вже відкрили кримінальне провадження.

Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на Нижньодністровський національний парк.

Дамба перекрила озеро

У червні 2026 року науковці Нижньодністровського національного природного парку обстежили озеро Васильки. Воно розташоване на острівній ділянці між Дністром, протокою Глибокий Турунчук і Дністровським лиманом. Під час перевірки фахівці зафіксували земляну дамбу, яка повністю перекрила природний водообмін озера з річкою. Також там виявили мережу штучних каналів завдовжки майже 10 кілометрів. Висота ґрунтових відвалів уздовж них місцями сягає двох метрів.

Через перекриття води почався застій. У водоймі загинула риба, а прибережні природні оселища були знищені. Серед них — угруповання чорної вільхи, які охороняються Бернською конвенцією. Також на території зафіксували зникнення популяції сальвінії плаваючої — водної папороті, занесеної до Червоної та Зеленої книг України.

Поруч із пошкодженою гідросистемою розташована одна з найбільших у парку колоній великого баклана — близько 2800 гнізд. Там же гніздиться рідкісний рожевий пелікан.

Попередньо збитки від знищення цієї гідросистеми можуть перевищувати 10 мільярдів гривень. Окремий розрахунок шкоди від сусідніх каналів і дамб уже перевищує 5,4 мільярда гривень.

Хто збудував дамбу

Будівництво пов'язують із громадською організацією "Товариство мисливців та рибалок ХХІ століття". Ще у 2001 році Одеська обласна рада передала їй у користування близько 3000 гектарів мисливських угідь у цій частині дельти Дністра. Керівник організації під час комісійного обстеження не заперечував, що дамбу та канали будували саме вони. Свої дії він пояснив наявністю проєкту, розробленого у 2005 році.

Однак цей документ викликає серйозні питання. Проєкт був виданий іншій юридичній особі — ТОВ "Мисливець та рибалка ХХІ століття". Господарський суд Одеської області окремо зазначав, що це інша юридична особа. Крім того, проєкт не передбачав будівництва дамби. Навпаки, його метою було покращення природного водообміну на острівній ділянці.

Заповідна земля під загрозою

Дельта Дністра має особливий природоохоронний статус. Територія входить до Смарагдової мережі Європи та є водно-болотним угіддям міжнародного значення за Рамсарською конвенцією. Водночас положення Нижньодністровського національного природного парку забороняє полювання в усіх його функціональних зонах. Тому сам статус цих земель як мисливських угідь також викликає питання.

Парк знову звернувся до облради

19 березня 2026 року Нижньодністровський парк уже звертався до Одеської обласної ради з вимогою припинити право користування угіддями ГО ТМР ХХІ. Тоді депутати відмовили, пославшись на відсутність доведених фактів систематичних порушень. Після червневих обстежень парк подав нове звернення. До нього долучили результати перевірок, зокрема дані про дамбу, канали та наслідки для природної території.

Паралельно парк звернувся до Державного агентства лісових ресурсів України, Державної екологічної інспекції України, Міністерства економіки та довкілля і профільного народного депутата. За фактом будівництва дамби вже відкрито кримінальне провадження.

Як повідомляли Новини.LIVE, Одещина може втратити природну цінність одразу кількох великих водойм. Екологи звернули увагу на стан Ялпуга та Сасика, де забруднення, спека, посухи та порушений водообмін створюють умови для "цвітіння" води і загибелі риби. Тим часом в Ізмаїльському районі вже зафіксували замор одразу кількох видів риби.

Також Новини.LIVE писали, що в Одеській області погіршується ситуація з водними ресурсами через критичне обміління Дністра. За даними Українського гідрометеорологічного центру, на окремих ділянках річки рівень води опустився до найнижчих показників за весь час спостережень. Екологи попереджають, що це не тимчасове явище, а наслідок кліматичних змін, до яких Одесі доведеться адаптуватися.