Саломе Зурабішвілі: перемога України — майбутнє Грузії та Європи

Україна та Грузія завжди приходили на взаємодопомогу один до одного. У серпні 2008 року, коли росіяни у властивій їм манері без оголошення війни знову віроломно напали на маленьку країну, українці були першими, хто підтримав Грузію та засудив агресію РФ. Тоді Тбілісі отримав життєво необхідні системи ППО, а українські добровольці допомагали в евакуації цивільного населення. Але це не єдиний випадок, коли українці в буквальному сенсі рятували жінок і дітей від "руського миру". У 1993 році було проведено унікальну операцію аналогів якої немає досі. У свою чергу, і грузини не залишилися в сторони і в 2014 році було створено цілий легіон, який і зараз бореться за незалежність України. При цьому взаємини двох країн сьогодні практично зійшли нанівець. Чи є майбутнє між нашими державами та яке воно?

Відповідь на це запитання журналісти Новини.LIVE шукали разом із п'ятим президентом Грузії Саломе Зурабішвілі у рамках Black Sea Security Forum.

Взаємини України та Грузії

Шлях України та Грузії схожий — відносини налічують багато років і століть. Дві країни по суті випробували одне і те саме і їх об'єднує протистояння РФ в різні часи — чи то за часів імперії, чи то Радянського Союзу, чи то нової Росії. Солідарність грузинського народу також дуже очевидна. Якщо пройтися вулицями Тбілісі, то можна побачити величезну кількість українських прапорів на стінах і у вікнах. Про підтримку українців говорить навіть наявність грузинського національного легіону, який виступає на боці України з 2014 року і дає відсіч агресору. Однак якщо говорити про взаємини на політичному фронті, то тут не все так однозначно. Грузинські лідери спершу дотримувались свого роду "нейтралітету", а потім повторювали наративи Кремля.

"Голова парламенту чи інші лідери "Грузинської мрії" прямо критикують Європейський Союз, європейських лідерів, європейських послів чи американців, але вони ніколи не критикують Росію. Навіть у часи найтрагічніших бомбардувань України у них немає жодного слова про те, що Росія знову зайшла занадто далеко і є агресором. Вони намагаються уникати будь-яких слів про це. Ось якими я бачу ці відносини", — зазначила п'ята президентка Грузії Саломе Зурабішвілі.

Зустріч Володимира Зеленського з прем'єр-міністром Грузії Іраклій Кобахідзе, яка відбулася на полях саміту Європейського політичного товариства в Єревані, була першою за останні роки між двома країнами. Що саме обговорювалося громадськості невідомо. Але представник грузинської сторони заявив про готовність відновлення взаємин, при цьому зазначив, що проблеми між країнами, що накопичилися, так нікуди і не поділися. Загалом Саломе Зурабішвілі не розуміє для чого була дана зустріч і як вона могла статися взагалі виходячи з позиції грузинського керівництва. За її словами, поки не буде повної підтримки України вести діалог недоречно.

"Можу сказати, що для грузинської громадськості, яка так підтримувала президента Зеленського та Україну, така зміна є дещо несподіваною, якщо не сказати розчаровуючою, оскільки вона відбулася без жодних пояснень. Для решти європейських лідерів політика та позиція є дуже чіткими. Це відсутність рукостискань. Це відсутність ведення справ як зазвичай. І так було з часу виборів 2024 року, які були сфальсифіковані. Тому бачити, що Україна відходить від цієї позиції та обирає, можливо, іншу, трохи розчаровує, трохи дивує і не має пояснень", — відзначила п'ята президентка Грузії.  

Грузинський легіон в Україні

Що стосується грузинського легіону, який здебільшого складається з громадян Грузії, які виступають за незалежність не лише України, а й своєї країни, то, за словами Саломе Зурабішвілі, на батьківщині ними захоплюються. На жаль, вже близько 100 добровольців, які стали на захист української землі, загинули.

"Для населення Грузії вони певною мірою уособлюють гордість країни, підтверджуючи, що вони беруть участь у тій самій битві, що й Україна, навіть коли грузинський уряд займає досить відсторонену позицію. І саме тому ще більш дивно, що відбувається зустріч з паном Кобахідзе", — каже Саломе Зурабішвілі. 

Протести у Грузії

За словами Саломі Зурабішвілі, сьогодні в Грузії протести тривають. Вони набувають різних форм і відбуваються в різних місцях. Зараз важче проводити такі самі акції, як у 2024 році, оскільки влада ухвалила низку законів, що обмежують права на мирні збори незгодних з чинною політикою. Люди перебувають у в'язницях. Інших карають дуже великими штрафами, звільняють з роботи. Багато молоді через це виїхало з країни або думає про від'їзд. 

"Протест не можна виміряти кількістю людей, його слід вимірювати стійкістю та тривалістю. Ми наближаємося вже майже до 600 днів, і це знак цієї стійкості. Я іноді кажу, що у нас є два народи, які борються проти російської агресії та виявляють стійкість. Українці борються з військовою агресією, вони надзвичайно сміливі, мужні та стійкі перед цим лицем. Грузини ведуть гібридну війну, яку не так чітко видно і яку важче продемонструвати як війну, але вони також дуже стійкі в цій війні", — акцентує увагу п'ята президентка Грузії. 

Майбутнє України та Грузії

У тому, що в України та Грузії попереду світле майбутнє пані президентка не сумнівається. Вона впевнена, що перемога над Росією стане поштовхом не лише до зближення держав, але й довговічної дружби. Нинішні політичні керівники у її країні це явище тимчасове.

"Коли Україна виграє війну, і коли Грузія виграє війну, я впевнена, що між двома країнами будуть чудові відносини. Тому що ми маємо спільне не лише минуле, ми маємо спільне майбутнє — це Чорне море, всі його ресурси та нові проєкти, які пов'язують нас разом і пов'язують обидві країни з Європейським Союзом. Тож це наше майбутнє, і це майбутнє безумовно спільне. У мене немає сумнівів, і я дуже оптимістично дивлюся в майбутнє", — каже президентка.

Перша жінка президент Грузії

Саломе Зурабішвілі стала першою жінкою-президентом Грузії. Протягом усього свого терміну вона відстоювала інтереси своєї країни, домагаючись виведення російських військ з окупованих територій. Сьогодні вона зазначає, що могла б зробити набагато більше якби їй не перешкоджали.

"Мої повноваження були дуже обмеженими. І головне, чого я хотіла досягти на цьому етапі... факт того, що я перша жінка-президент, не був перешкодою. Це була найменша з перешкод. Перешкоди чинила партія "Грузинська мрія". Коли вони почали відходити від демократичних реформ, це стало нашою першою розбіжністю, яка ставала дедалі глибшою. Потім додалося те, що вони почали відвертатися від орієнтації на європейську інтеграцію. І коли вони, на мою думку, почали ставити під загрозу незалежність країни. Тож це було справжнім зіткненням",  — зазначає Саломе Зурабішвілі.

Взаємодопомога між країнами

Сьогодні Україна і Грузія мають одну мету і одне завдання для реалізації яких кожна з країн йде за своїм, але головне щоб був загальний результат. Підтримка зараз з грузинської сторони не така велика як хотілося б, але легіон, що діє, і допомога нашим військовим вже багато чого варті. 

"Сьогодні Грузія мало що може зробити більше, особливо в поточній ситуації. А Україна вже робить дуже багато для Грузії, тому що вся боротьба України — це насправді боротьба за майбутнє України, за майбутнє Європи та майбутнє Грузії. Тож за це ми вже дуже вдячні", — підсумувала п'ята президентка Грузії Саломе Зурабішвілі.

Зараз взаємини між Україною та Грузією, незважаючи на спільного ворога, залишаються досить прохолодними. Однак викорінити прагнення до незалежності та свободи в обох народів неможливо. Саме тому сьогодні грузинські бійці та українські військові стоять пліч-о-пліч на фронті й залишатимуться разом доти, доки агресора не буде вигнано з територій наших держав.

Раніше Новини.LIVE вже писали, що в Грузії вперше відкрили для загального доступу винне сховище в Тбілісі. Колекція налічує близько 40 тисяч рідкісних французьких та грузинських вин. Частина пляшок належала радянському диктатору Йосипу Сталіну.

Крім цього, ми писали, що експрезидент Грузії і колишній голова Одеської обласної державної адміністрації Міхеїл Саакашвілі звернувся з відкритим листом до Президента України Володимира Зеленського. У ньому політик заявив, що його життя знову опинилося під загрозою.