Шахед вбив мою родину — Сергій Гайдаржі про рік після трагедії
Поділитися
З ним переживала вся країна — Сергій Гайдаржи. Чоловік дві доби не відходив від зруйнованого будинку, сподіваючись на диво — на те, що рятувальники знайдуть його дружину живою. Він стояв поруч, спостерігаючи за роботою і плакав. 2 березня 2024 року внаслідок ворожого удару загинуло 12 мешканців будинку. Серед них — Анна Гайдаржи та її чотиримісячний син Тимофій. Її чоловік Сергій разом зі старшою донькою перебували в момент удару в іншій кімнаті й вижили.
Журналісти Новини.LIVE поспілкувалися особисто з Сергієм Гайдаржи.
Життя після трагедії
Минув рік з моменту трагедії. Сьогодні Сергій сам виховує свою маленьку дочку Лізу. Дівчинка дуже часто згадує свою маму і братика, які через російський шахед пішли у вічність, назавжди залишившись у пам'яті як ті, хто любить життя і дарує всім позитив.
"Вона пам'ятає. Вона завжди пам'ятає. Візьме, намалює малюнок і каже: "Це мама, це Тимоша, це тато, це я". Ось часто таке буває. Або просто в розмові, ні з того ні з чого. Просто каже: "Ну а мама на небі". Ми, звичайно, звикли. Перший час лише важко було", — зауважив Сергій Гайдаржи.
Пережитий стрес дуже позначився на здоров'ї дитини, дівчинка за цей рік часто хворіла. Такого, за словами Сергія, раніше ніколи не було.
"Дуже часто хворіли. І протягом року багато разів хворіли, нещодавно тільки одужали. Зрозуміло, зараз різні віруси ходять. Але все одно, ми ніколи не хворіли", — розповів батько.
Сергій зізнається, не було жодного дня, щоб він не згадував про Анну та маленького сина Тимофія. Вони ніби поряд завжди, здається, що зараз зайдуть у будинок і виявиться, що це все було просто страшним сном.
"Кожен день я думаю про це, пам'ятаю. Воно, знаєте, якось автоматично крутиться в голові, думка. Не те, що я намагаюся не забути. Просто постійно ти живеш цим і ти завжди пам'ятаєш", — каже Сергій.
Час не лікує
Хоч і минув рік, але Сергій частенько приїжджає до свого уже колишнього подвір'я — хоч на п'ять хвилин поринуть у минуле. Тут він згадує, як вони весело і завзято збирали дітей, щоб піти на недільну службу.
"Воно все-таки, знаєте, життя згадується. Як в неділю вранці поспішав на зібрання з двома дітьми. Ліза в одній руці, Тимоша в іншій. Парковка, будинок, парадна — все нагадує. Звісно, від цього нікуди не дінешся", — розповів чоловік.
Кажуть, що час лікує, але це не зовсім так — зазначає Сергій. Так чи інакше все залишає свої відбитки, після подій він просто не може жити в багатоповерховому будинку. Залишився страх, який подолати вже, мабуть, не вдасться. Поки що Сергій із дочкою живуть у батьків, але якщо переїжджати, то тільки в будинок на землі.
"Якось таке внутрішнє відторгнення від квартир. Особливо, якщо це панелька. Я думаю, найближчим часом, мабуть, треба буде переїжджати. Вже знайшли місце, де жити. Нам наші друзі дають будинок. Все-таки в будинку якось безпечніше, як для мене", — зауважив Сергій.
Підтримка людей
Події річної давнини у пам'яті збережені щохвилини, кожен крок і момент. Тоді включився інстинкт самозбереження за себе та дитину, панікувати просто не було коли, треба було діяти.
"Я пам'ятаю, як саме все відбувалося. На підсвідомості пам'ятаю, що було. Перші дії в той час. Включився, мабуть, режим самозбереження. Все, що можна було зробити, я зробив", — каже Сергій.
Повернутися до життя допомогла релігія та підтримка, у тому числі незнайомих людей, які знайшли потрібні слова у скрутну хвилину. Плюс маленька Ліза, яка потребує турботи та кохання тепер уже подвійного розміру. Все це допомагає жити далі з розбитим серцем та у спогадах.
"Коли був рік, в неділю, я виставив сторіси у себе на сторінці, і стільки людей писало. Я цілий день просто відписував. Люди, які просто пишуть: "Ми вас не знаємо, ви для нас взагалі чужа людина, але ми разом із вами переживаємо і молимось за вас", — розповів Сергій Гайдаржи.
Ця трагедія змінила життя Сергія та його доньки назавжди. Втрата рідних залишає глибокий слід у серці, але підтримка людей, віра та пам’ять допомагають. Ця історія нагадує нам про важливість підтримки та цінності родини.
Раніше ми писали, що стало відомо, скільки будинків постраждало внаслідок ворожої атаки на Одесу. А також про те, як одесити згадують річницю удару по Добровольського.
Читайте Новини.LIVE!
